Постанова № 37636596, 11.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року м. Київ 810/1047/14

10:24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,

представників сторін:

від позивача - Озарків І.Д.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бориспільського міського споживчого товариства

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Бориспільське міське споживче товариство з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно, оскільки визначені ним штрафні санкції застосовані у зв'язку із порушенням термінів сплати підприємством самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які нараховані на підставі відкликаних і скасованих податкових повідомлень-рішень. Як стверджує позивач, підприємство оскаржило податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000312210 та від 05.07.2013 № 0000322210, згідно з якими нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість до Головного управління Міндоходів у Київській області, яке рішенням від 12.09.2013 № 797/10/10-36-10-01-206, скасувало податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210. Щодо подактового повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000312210 податковий орган зазначив, що воно вважається відкликаним відкповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, яке затверджено наказом Міністертсва фінансів України від 28.11.2012 № 1236. Отже, як свтерджує позивач, у позивача був відсутній обов'язок сплачувати будь-які узгоджені зобов'язання з податку на додану вартість, а тому позивач не міг порушити терміни сплати грошових зобов'язань.

Таким чином, на думку позивача у податкового органу не було підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520 та застосування штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити. Крім того, представник позивача повідомив суду, що податковий орган звернувся до Київського окружного адміністартивного суду із позовом про підтвердження правомірності нарахування податковим органом Бориспільському міському споживчому товариству зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок застосування звичайних цін та стягнення з відповідача на підставі вказаних податкових повідолмень-рішень коштів, проте, суд постановою від 12.02.2014 у справі № П/810/217/14-а відмовив у задоволенні позовних вимог повінстю.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 11.03.2014 не з'явились.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач позову не визнав і зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. При цьому, у запереченнях на позовну заяву відповідач не спростував тих обставин на які послався позивач у позові.

Крім того, відповідач у запереченнях просив суд здійснювати розгляд справи без участі представників Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З метою визначення передумов прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520, судом також втсановлено, що Бориспільською об'єднаною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Бориспільського міського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 12.06.2013 № 347/22-1/0170281.

Відповідно до Акта перевірки у ході перевірки податковий орган встановив порушення пункту 185.1, статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України - безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних отриманих від ТОВ «ПСВ Тернар Логік» у сумі 37849,25 грн., а також порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у складі витрат відображено вартість придбаних у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» на загальну суму 16325,00 грн. за 1 квартал 2011, порушення підпункту 131.9.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України завищено собівартість реалізованих товарів на суму 172916,00 грн.

На підставі Акта перевірки від 12.06.2013 № 347/22-1/0170281 Бориспільською об'єднаною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000332210, згідно з яким підприємству нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 289321,50 грн., з них 251230,00 грн. за основним платежем і 38091,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 00003122210, згідно з яким підприємству нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 244491,75 грн., з них 204007,00 грн. за основним платежем і 40484,75 за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210, згідно з яким підприємству нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43453,75 грн., з них 37849,00 грн. за основним платежем і 5604,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями і податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000342210, згідно з яким підприємству нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 39832,00 грн., з них 39831,00 грн. за основним платежем і 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Непогоджуючись із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 № 497/10/10-36-10-01-206/587, податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210 і від 05.07.2013 № 0000342210 скасовано.

25.12.2013 посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції проведено камеральну перевірку про несвоєчасну сплату Бориспільським міським споживчим товариством податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 25.12.2013 № 341/15-2/01702081.

Відповідно до Акта перевірки в ході перевірки встановлено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Податковим органом наведено таблицю, в якій зазначено графу «Граничний термін сплати» - 23.07.2013, «Дата сплати» - 23.07.2013, «Кількість днів затримки» - 1, «Сума сплаченого податкового боргу» - 37721,90 грн. і 67134,40 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520, згідно з яким позивачу відповідно до статті 126 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф у розмірі 10% - 10485,63 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з пунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як було зазначено судом, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000342210 і від 05.07.2013 № 0000322210 в адміністративному порядку до Головного управління Міндохоідв у Київський області.

За результатами розгляду скарги Головне управління Міндоходів у Київській області скасувало податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 №№ 0000342210 і 0000322210, про що прийняло рішення від 12.09.2013 № 797/10/10-36-10-01-206/587.

При цьому, як вбачається із зазначеного рішення, податковий орган вищого рівня зазначив, що Броварська ОДПІ звернулась із листом від 20.08.2013 № 810/9/10, в якому повідомила, що відповідно до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України проводиться підготовка матеріалів щодо звернення до суду із позовом про нарахування і сплату податкових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішенням від 05.07.2013 № 0000332210 і від 05.07.2013 № 0000312210.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, у разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість або об'єкта оподаткування податком на прибуток із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу.

Згідно з пунктом 5.6 Порядку з 1 січня 2013 року, у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного із застосуванням звичайних цін, або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення відкликається з урахуванням вимог пункту 39.15 статті 39 розділу I Кодексу.

У зв'язку з цим, податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000332210 і від 05.07.2013 № 0000312210 вважаються відкликаними.

У свою чергу, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520 на підставі Акта перевірки, в якому встановлено факт порушення терміну сплати позивачем податку на додану вартість саме на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 № 0000312210 та від 05.07.2013 № 0000322210.

Таким чином, з огляду на те, що податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000322210 було скасовано Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.09.2013 № 497/10/10-36-10-01-206/587, а податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 № 0000312210 відкликано, фактично у позивача був відсутній податковий борг і самостійно визначені податкові зобов'язання. При цьому, податковий орган дану обставину до уваги не прийняв.

Слід також зазначити, що та обставина, що борг позивача був неузгоджений як на час складання Акта перевірки від 25.12.2013 № 341/15-2/01702081, так і на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520 підтверджується тим, що відповідач у січні 2014 року звернувся до суду з відповідним позовом про підтвердження правомірності нарахування податковим органом Бориспільському міському споживчому товариству зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок застосування звичайних цін та стягнення з відповідача на підставі вказаних податкових повідолмень-рішень коштів. За наслідками розгляду даної справи судом 12.02.2014 було прийнято постанову № П/810/217/14-а, якою відмовлено у позові повністю, оскільки суду не знайшов підстав для підтвердження правомірності нарахування позивачу зобов'язань як з податку на додану вартість, так і з податку на прибуток в налідок застосування звичайних цін, а також відмолено у стягненні даних сум з позивача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимогам даної норми не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого податкового повідмолення-рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 № 0000081520 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 13.01.2014 № 0000081520.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Бориспільського міського споживчого товариства судовий збір у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 березня 2014 р.