Постанова № 37634063, 07.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2014 року № 826/1931/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362205/24435 від 25.12.2013 року, встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362205/24435 від 25.12.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю зазначених в акті порушень та безпідставністю грошового нарахування, оскільки орендна плата за землю сплачувалася позивачем згідно до умов договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 року, які є обов'язковими для виконання сторонами договору, а визначені в Податковому кодексі України вимоги щодо річної суми орендної плати за землю є лише підставами для внесення відповідних змін до договору оренди, однак не містять посилання на обов'язок вчинити такі дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до судового розгляду на 03.03.2014 року.

В судовому засіданні 03.03.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.2014 року не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надіслав.

Оскільки в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у справі, суд, в порядку частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні в ній докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для прийняття рішення, судом встановлено наступне.

Підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд", код ЄДРПОУ 23744453, зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 05.12.1995 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 117625.

Державною податковою інспекцією у місті Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 2094/2205/23744453/40 від 13.12.2013 року, яким встановлено заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за жовтень 2013 року, заявленого ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік на суму 5585,94 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 25.12.2013 року Державною податковою інспекцією у місті Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362205/24435, яким збільшено підприємству з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" суму грошового зобов'язання в розмірі 8378,91грн., з якої: за основним платежем - 5585,94 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2792,97 грн. за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності з юридичних осіб, код платежу: 5313050200.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновку відповідача про порушення позивачем підпункту 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати відповідного земельного податку, оскільки в декларації поданій позивачем розмір орендної плати обраховано виходячи з умов договору оренди, без врахування зазначеного положення Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач послідовно оскаржував його до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Сумській області та Міністерства доходів і зборів України в межах процедури адміністративного оскарження. Однак обидві скарги - первинна від 02.01.2014 року вих. № 1583/03-NPA та повторна - від 22.01.2014 року вих. № 1594/03-NPA були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000362205/24435 від 25.12.2013 року - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 лютого 2001 року між ПІІ "МакДональдз Юкрейн Лтд" та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якої є передача позивачу на підставі рішення Сумської міської ради від 27.09.2000 року в строкове, платне володіння та користування земельну ділянку за адресою: м. Суми, Червона площа, 15 а. Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 3 456 кв.м.

Договір оренди зареєстровано у Сумському міськвиконкомі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 10.04.2001 року № 407.

Частиною 4 пункту 2.3. Договору оренди земельної ділянки визначено, що розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначеної договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в т.ч. внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання Орендодавцем обов'язку повідомити Орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до пункту 5.1. Договору оренди земельної ділянки зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Як передбачено підпунктом 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Слід зауважити, що вимоги підпункту 288.5.1 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладенні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов'язанням орендаря, встановленим Податковим кодексом України, оскільки у самому Податковому кодексі України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

Крім того, суд звертає увагу та зазначає, що згідно з пунктом 288.1 Податкового кодексу України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок.

Те, що пункт 288.5 Податкового кодексу України закріплює мінімальне та максимальне значення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає лише те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною та не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого в договорі оренди.

Однак, ні Податковий кодекс України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, підприємство зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що зміна коефіцієнтів до ставок земельного податку може бути підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору.

Правову позицію з даного питання було викладено у постанові Верховного Суду України від 11.06.2013 року по справі 21-443а12, де, зокрема, зазначено, що "Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок. … хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № З09-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями".

Згідно із статтею 18 Закону "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, обов'язок позивача сплачувати більший розмір орендної плати виникає з моменту: набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

При цьому, згідно з пунктом 5.1. вказаного договору оренди земельної ділянки від 15.02.2001 року зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін.

Водночас, однією з істотних умов договору оренди землі відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що, по-перше, ціна (орендна плата із зазначенням її розміру) є істотною умовою, по-друге, як чинним законодавством, так і самим договором оренди земельної ділянки чітко визначено спосіб внесення змін при таких обставинах (зміна умов договору) - виключно у письмовій формі за взаємною згодою сторін, суд приходить до висновку, що позивач зобов'язаний нараховувати та сплачувати орендну плату за землю у відповідному (більшому або меншому) розмірі лише після внесення змін до договору від 15.02.2001 року, в якому буде визначено таку істотну умову договору як орендна плата, тобто встановлено інший розмір орендної плати ніж є.

Як встановлено судом, такі зміни у вищевказаний договір від 15.02.2001 року внесені не були, а відтак, позивач нараховував та сплачував орендну плату за землю в порядку передбаченому статтею 286 Податкового кодексу України та відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення зазначеної норми, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодного доказу, який би свідчив про правомірність винесення (прийняття) оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що нарахування та сплата позивачем орендної плати за землю у розмірі встановленому у договорі оренди земельної ділянки від 15.02.2001 року є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в акті перевірки висновок відповідача про порушення підприємством з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству, а тому, винесене на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000362205/24435 від 25.12.2013 року є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області № 0000362205/24435 від 25.12.2013 року.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 182 грн. (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Сумській області на користь підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд".

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко