Вирок № 37632756, 14.03.2014, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/2085/13-к

Провадження № 1-кп/162/3/2014

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Глинянчука В.Д.,

при секретарі Оласюк Л.П.,

з участю прокурора Дуднік М.М.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12013020160000389 про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця села Надєждінське Біробіджанського району Єврейської автономної області Російської Федерації, громадянина України, жителя АДРЕСА_2 неодруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_3 у серпні 2011 року, точної дати не встановлено, на схилі автомобільного мосту по вулиці Луцькій селища Маневичі Волинської області виявив дикорослі кущі коноплі та обірвав з них листя, яке переніс по місцю проживання. Згодом їх висушив та подрібнив. Всього у таких спосіб він виготовив 107,64 грами особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, обіг якого заборонено, без мети збуту.

Крім цього, ОСОБА_3 ставиться у вину те, що він 09 серпня 2012 року у селищі Маневичі, перебуваючи у будинку ОСОБА_5, збув ОСОБА_4 за 250 гривень 3,08 грами особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, обіг якого заборонено.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).

ОСОБА_4 після 21 години 09 серпня 2012 року, попередньо домовившись з невстановленою особою, на АДРЕСА_3, 11 під смітником поблизу Маневицької комунальної центральної районної аптеки придбав без мети збуту 3,08 грами особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, обіг якого заборонено, та три з половиною пігулки з вмістом 0,0251 грама наркотичного засобу бупренорфіну, обіг якого обмежено.

Державним обвинуваченням ставиться у вину ОСОБА_4 придбання у ОСОБА_3 за 250 гривень 3,08 грами з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, обіг якого заборонено, та повторне придбання у невстановленої слідством особи з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі 0,0251 грами наркотичного засобу бупренорфіну, обіг якого обмежено.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною 2 статті 307 КК.

Справа у суді першої інстанції розглядається вдруге. Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 червня 2013 року скасовано вирок Маневицького районного суду від 22 березня 2013 року з направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування. При цьому зазначено, що в основу обвинувачення покладено визнавальні показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Не встановлено особи ОСОБА_6, який керував діями ОСОБА_4. Констатовано порушення права на захист обвинувачених, зокрема при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4 10 серпня 2012 року. Досудове слідство проведено поверхнево та однобічно, не з'ясовано обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи тощо.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій визнав частково. Суду показав, що у серпні 2011 року на схилах автомобільного мосту по вулиці Луцькій селища Маневичі виявив дикорослі кущі коноплі. Обірвав з них листя, яке переніс за місцем свого проживання. Згодом його висушив та зберігав для власного споживання. Вказав, що з ОСОБА_4 знайомий ще з дитинства, останнім часом зустрічався з ним у будинку ОСОБА_5. Заперечив факт збуту канабісу ОСОБА_4. Щодо зміни показів, які він давав під час досудового розслідування, зазначив про тиск та шантаж, який на нього чинився працівниками міліції. Додав, що під час обшуку в його помешканні один з міліціонерів виявив книгу, з якою вийшов з кімнати, де проводилася слідча дія, згодом знову зайшов. Припускає, що таким чином в матеріалах справи і з'явився вилучений у ОСОБА_4 аркуш з належної йому книги, в який був обгорнутий канабіс. З даної книги він особисто виривав аркуші і раніше.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість визнав частково. Показав, що знайомий з особою на ім'я ОСОБА_6, з яким він ні разу не зустрічався, а спілкувався лише по телефону. На прохання ОСОБА_6 він неодноразово раніше приносив під будівлю Маневицької виправної колонії спирт, гральні карти тощо, за це через банківські та поштові перекази отримував грошову винагороду. 09 серпня 2012 року він заходив до будинку ОСОБА_5, бачив там ОСОБА_3. Коли він там перебував, до нього на мобільний телефон передзвонив ОСОБА_6 та вказав, щоб він забрав пакунок з-під сміттєвої урни поблизу Маневицької центральної аптеки. Зазначений пакунок він переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_2, де на ґанку будинку його відкрив. Через деякий час до нього знову передзвонив ОСОБА_6 та вказав, що наркотики, які там знаходяться, він може вживати, щодо долі решта речей йому повідомить пізніше. При цьому попросив, щоб він зробив пакунок важчим. Він виконав і це прохання ОСОБА_6, прикріпивши до пакунку металеву завісу та металеве ситце з м'ясорубки. Знав, що в пакунку знаходяться наркотичні засоби. В цей вечір він вирішив піти до свого товариша, пакунок взяв з собою аби його не помітила мати. Проходячи неподалік Маневицької виправної колонії, був затриманий працівниками міліції та колонії. Також вказав на тиск з боку міліціонерів, застосування насильства щодо нього тощо. Давав визнавальні покази та підписував процесуальні документи під погрозою бути арештованим. Додав, що 10 серпня 2012 року клопотав перед слідчим про залучення до участі у справі захисника ОСОБА_7, однак останній був у відпустці і він не зміг укласти з ним угоду. У зв'язку з цим слідчий в усній формі відмовив йому у цьому. При оформленні та підписанні протоколу відтворення обстановки та обставин події в кабінеті слідчого при цьому була присутня лише одна понята. Факт придбання у ОСОБА_3 канабісу заперечив.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює на посаді старшого оперуповноваженого відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Маневицького РВ УМВС України у Волинській області. В серпні 2012 року, точної дати він не пам'ятає, до нього зателефонував оперуповноважений Маневицької виправної колонії ОСОБА_9 та повідомив про наявність оперативної інформації про організацію збуту наркотичних засобів на територію колонії. Про даний факт він повідомив начальника карного розшуку Маневицького РВ УМВС ОСОБА_10. В цей же вечір вони поїхали до виправної колонії. Він, ОСОБА_10, працівники колонії ОСОБА_9 та ОСОБА_11, розділившись на дві групи по два чоловіка, з різних сторін вулиць вели спостереження по зовнішньому периметру території колонії. ОСОБА_9 з ОСОБА_10 спостерігали за перехрестям вулиці 1-го Травня та Слупачика. Бачив, як ОСОБА_4 йшов по вулиці в сторону, де знаходились в засідці ОСОБА_9 з ОСОБА_10, та розмовляв по телефону. Через деякий час почув вигук: „Стій, міліція!", ОСОБА_4 почав втікати. ОСОБА_10 наздогнав та затримав ОСОБА_4. Після затримання ОСОБА_4 добровільно розповідав про те, що він мав перекинути пакунок з наркотиками на територію колонії особі на ім'я ОСОБА_6. По приїзду оперативно-слідчої групи вони виявили та опечатали пакунок, який при втечі викинув ОСОБА_4. Пізніше у відділку міліції ОСОБА_4 повідомив, що в пакунку знаходиться телефон, таблетки та канабіс, який він придбав у ОСОБА_3. На другий день було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3, під час якого було зокрема виявлено та вилучено значну кількість канабісу. Вказав, що ніякого фізичного, психологічного тиску на обвинувачених, свідків він не чинив.

Допитаний в якості свідка слідчий Маневицького РВ УМВС ОСОБА_12 суду показав, що в складі оперативно-слідчої групи виїжджав на місце затримання ОСОБА_4 поблизу Маневицької виправної колонії. Вказав, що в ході досудового розслідування ОСОБА_4 добровільно давав визнавальні покази та співпрацював зі слідством. Зазначив, що саме ОСОБА_4 вказав на ОСОБА_3 як на особу, яка збула йому канабіс. Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 було виявлено велику кількість канабісу. ОСОБА_3 також співпрацював зі слідством та давав визнавальні покази. При обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 було вилучено книгу. Як з'ясувалось, в аркуш з цієї книги був обгорнутий вилучений у ОСОБА_4 канабіс. Щодо порушення права на захист обвинувачених вказав, що ні він особисто, ні будь-які інші працівники міліції не чинили тиску на обвинувачених. Усі оперативно-розшукові дії проводились у відповідності з кримінально-процесуальним законом. Справу відносно ОСОБА_4 порушено на наступний день після його викриття з поличним, одразу після надходження висновку експерта щодо вилучених речовин та препаратів. Після порушення кримінальної справи було обрано запобіжний захід щодо ОСОБА_4, роз'яснено йому право на захист, прийнято відмову від захисника, допитано в якості підозрюваного, здійснено відтворення тощо. Разом з тим, визнав, що під час затримання ОСОБА_4 в ніч з 09 на 10 серпня, доставки в райвідділ міліції та першого допиту, його процесуальний статус не був визначений саме через відсутність експертних даних про вміст виявленого пакунку. Це не є порушенням кримінально-процесуального закону. Щодо проведення обшуку у будинку, де проживав ОСОБА_3, також не було ніяких зауважень з боку останнього, процесуальна дія проведена відповідно до закону. Ніхто з працівників міліції не виводив ОСОБА_3 в іншу кімнату, не виривав сторінок з книги тощо. Вважає, що зміна показів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обраною лінією захисту з метою уникнення відповідальності. Зазначив, що особу ОСОБА_6, який по телефону керував діями ОСОБА_4, в ході проведення оперативно-розшукових, слідчих заходів встановити не вдалось.

Свідок ОСОБА_9, станом на серпень місяць 2012 року оперуповноважений Маневицької виправної колонії, вказав, що володів оперативною інформацією про організацію збуту наркотичних засобів на територію колонії особою молодого віку на ім'я ОСОБА_4, що проживає поблизу вокзалу у Маневичах. У зв'язку з цим було заведено оперативно-розшукову справу. З метою упередження протиправних дій він разом з оперуповноваженим колонії ОСОБА_11, працівниками міліції ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ввечері 09 серпня 2012 року влаштували засідку по периметру огорожі виправної колонії. Близько 24 години вони побачили ОСОБА_4, який на вигук ОСОБА_10: «Стій, міліція!», почав втікати. Згодом ОСОБА_4 було затримано. За кілька метрів від нього в городі одного з господарств було виявлено пакунок. ОСОБА_4 сам добровільно розказав, що було у пакунку, кому і як він мав його передати тощо. Зазначив, що поблизу місця затримання ОСОБА_4 за 20-25 метрів від паркану на території виправної колонії знаходиться виробнича зона, де пакунок у випадку його перекидання уже змогли б прийняти засуджені.

Свідок ОСОБА_11, оперуповноважений Маневицької виправної колонії, підтвердив показання ОСОБА_9. Проте зазначив, що о 24 годині, тобто приблизно в час затримання ОСОБА_4, у виправній колонії немає засуджених осіб, які б залишались без нагляду, в тому числі і на території виробничої зони.

Свідок ОСОБА_10, начальник карного розшуку Маневицького РВ УМВС, в цілому підтвердив показання ОСОБА_9, ОСОБА_11 щодо обставин затримання ОСОБА_4. Зазначив, що проводив перший допит ОСОБА_4 в якості свідка. Додав, що брав участь в обшуку помешкання ОСОБА_3, в ході якого він виявив та вилучив книгу. Як згодом з'ясувалось саме аркушем з цієї книги був обмотаний канабіс, вилучений у ОСОБА_4. При цьому він не виходив з кімнати ОСОБА_3, який також весь час був присутній при проведенні слідчої дії. Крім цього, в ОСОБА_3 було виявлено значну кількість речовини, схожої на канабіс, пристрої для куріння тощо. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 активно йшли на співпрацю з слідством, будь-якого тиску на них ніхто не чинив.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює фельдшером Маневицької виправної колонії № 42 та був залучений в якості понятого при огляді місця затримання ОСОБА_4. Вказав, що відповідний протокол підписував він особисто уже у Маневицькому райвідділі міліції. При цьому ствердив, що під час розкриття вилученого у ОСОБА_4 пакунка, останнього в оглядовій кімнаті не було.

Свідок ОСОБА_14, яка була залучена в якості понятої при огляді місця затримання ОСОБА_4, не змогла пригадати усіх деталей цих подій. Пам'ятає, що ОСОБА_4 сам вказав, куди саме він викинув пакунок. Вміст пакунку оглядали у приміщенні Маневицького РВ УМВС.

Свідок ОСОБА_15, яка була понятою 10 серпня 2012 року під час відтворення обстановки та обставин події, пригадує, що на ОСОБА_4 ніхто з працівників міліції тиску не чинив. ОСОБА_4 сам вказував на місце, де мав перекидати пакунок з наркотиками на територію виправної колонії. Підписувала вона протокол слідчої дії на другий день у райвідділі міліції, при цьому іншого понятого та ОСОБА_4 не було.

Свідок ОСОБА_16, який також був понятим при відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_4, пригадує, як обвинувачений вказував на смітник поблизу Маневицької центральної аптеки, де він знайшов наркотики, а також місце поблизу виправної колонії, де він мав їх перекинути. Тиск на ОСОБА_4 з боку працівників міліції не чинився. Де і коли він підписував протокол він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_17, мати ОСОБА_3, показала, що під час проведення обшуку у кімнаті її сина, він виходив з одним з працівників міліції для розмови «один на один» в іншу кімнату.

Цю обставину також ствердила свідок ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_19 показала, що на прохання невідомого їй чоловіка на початку серпня 2012 року передавала ОСОБА_4 300 гривень. Що це були за гроші і у зв'язку з чим їх передавали ОСОБА_4 вона не знає.

Свідок ОСОБА_20 показала, що у 2012 році проживала в будинку ОСОБА_5 у АДРЕСА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 туди час від часу навідувались, можливо й зустрічались. Чи передавили вони одне одному якість пакунки чи гроші, вона не бачила. Додала, що працівники Маневицького РВ УМВС намагалися її схилити дати показання про те, що вона бачила, як ОСОБА_4 купував у ОСОБА_3 канабіс, однак вона не погодилась.

Свідок ОСОБА_21, який у 2012 році також проживав у будинку ОСОБА_5, підтвердив показання ОСОБА_20. Вказав про вплив на нього як на свідка з боку працівника Маневицього РВ УМВС ОСОБА_8, який намагався його переконати та дати свідчення про те, що він нібито бачив, як ОСОБА_3 передавав ОСОБА_4 якийсь пакунок.

Свідок ОСОБА_5 вказав, що АДРЕСА_4. У 2012 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приходили до нього додому, вони могли там зустрічатись. Він не бачив, щоб вони передавали одне одному гроші, якість пакунки тощо.

При відтворенні обстановки та обставин події 09 жовтня 2012 року обвинувачений ОСОБА_3 вказав місце, де на схилах автомобільного мосту по вулиці Луцькій селища Маневичі виявив дикорослі кущі коноплі, з яких обірвав листя ( Т. 1 а.с. 151-153).

14 серпня 2012 року під час обшуку житла по вулиці АДРЕСА_1 у якому проживає ОСОБА_3 (Т. 2 а.с. 102-109), зокрема було виявлено книгу «ІНФОРМАЦІЯ_3», а також речовину рослинного походження зеленого кольору.

Відповідно до висновку експерта № 390/1087 від 20 серпня 2012 року (Т. 1 а.с. 171-175) вилучена у ОСОБА_3 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, обіг якого заборонено. Маса наркотику в перерахунку на висушену речовину складає 107,64 грама.

Проколом огляду місця події від 10 серпня 2012 року (Т. 1 а.с. 77-83) зафіксовано, що на території господарства ОСОБА_22 по АДРЕСА_5, в городі на відстані двох метрів від паркану, знайдено об'ємний пакунок. Цей пакунок ОСОБА_4 викинув під час погоні. При детальному його огляді в службовому кабінеті № 22 Маневицького РВ УМВС у ньому виявлено частину зарядного пристрою до мобільного телефону, мобільний телефон марки «Самсунг», металеве ситце від м'ясорубки, металеву дверну завісу, чотири пігулки препарату «Subutex», згорток газети з речовиною рослинного походження.

При відтворенні обстановки і обставин події 10 серпня 2012 року (Т. 1 а.с. 92-97) ОСОБА_4 показав на будинок ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, в якому він придбав у ОСОБА_3 канабіс; місце під сміттєвою урною поблизу приміщення центральної аптеки по цій же вулиці, де знаходився поліетиленовий пакет з препаратом «Subutex», мобільний телефон та частина зарядного пристрою до мобільного телефону, про які йому вказала особа на ім'я ОСОБА_6; де він отримав кошти за придбаний канабіс від ОСОБА_19, які йому передав ОСОБА_6. На порозі будинку по АДРЕСА_2, ОСОБА_4 виготовив паперовий пакунок, в який помістив придбані наркотичні засоби, при цьому використовував картонну коробку з стартового пакету мобільного оператора «МТС» з глянцевою інструкцією, картонну коробку з-під вафельних трубочок «Витьба». Для того, щоб пакунок став важчим, він використав дверну металеву завісу, металеве ситце від м'ясорубки. Все це обмотав липкою стрічкою (скетчем). Перебуваючи на вулиці Слупачика у селищі Маневичі, ОСОБА_4 вказав місце поблизу Маневицької виправної колонії № 42, де мав перекинути згаданий пакунок. Згодом вказав на город одного з приватних господарств по вулиці 1 Травня селища Маневичі, куди під час погоні викинув пакунок з наркотичними засобами.

Висновком експерта № 0388/1080 від 03 вересня 2012 року (Т. 1 а.с. 85-87) встановлено, що вилучені у ОСОБА_4 таблетки є наркотичним засобом бупренорфіном, обіг якого обмежено. Загальна його маса становить 0,0251 грама. Подрібнена речовина рослинного походження являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 3,08 грама.

При огляді вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефону з сім-картою «Діджус» (Т. 1 а.с. 117-126) встановлено численні вихідні, вхідні виклики та розмови 09 серпня 2012 року з абонентом, внесеним в телефонну книгу під ім'ям «ОСОБА_6» та «ОСОБА_23»; отримання 09 та 10 серпня 2012 року вхідних повідомлень від цієї особи.

19 вересня 2012 року під час огляду вилучених під час затримання ОСОБА_4 предметів (Т. 1 а.с. 131-132) встановлено, що канабіс був обгорнутий аркушем паперу з написом «Технічні характеристики одновалових порційних змішувачів»

При огляді вилученої у ОСОБА_3 книги «ІНФОРМАЦІЯ_3» (Т. 1 а.с. 140-147) констатовано відсутність частини аркушів.

Висновком трасологічної експертизи № 579 від 02 жовтня 2012 року ( Т. 1 а.с. 185-191) констатовано, що вилучений у ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_3» авторів ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26 та аркуш паперу, виявлений у ОСОБА_4, були єдиним цілим.

Відповідно до актів наркологічних експертиз від 17 вересня 2012 року (Т. 1 а.с. 199, 205) у ОСОБА_3 констатовано психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіоїдів, вживання зі шкідливими наслідками, він наркоманією не страждає; у ОСОБА_4 - психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання психоактивних речовин, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками, наркоманією він не страждає.

Суд констатує, що при проведенні додаткового розслідування, більшість з вказівок апеляційного суду залишились невиконаними, в основу обвинувачення покладено ті ж самі докази, в тому числі здобуті з порушеннями.

Особу ОСОБА_6, за інструкціями якого діяв ОСОБА_4, в ході додаткового розслідування не встановлено.

При перевірці фактів тиску на ОСОБА_4 з боку працівників міліції 09 жовтня 2012 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю доказів, що працівники Маневицького РВ УМВС та працівники Маневицької виправної колонії перевищили службові повноваження, зловживали владою або службовим становищем, склали завідомо неправдиві офіційні документи (Т. 1 а.с. 110, 111).

В ході судового розгляду прокурором подано довідку про перевірку дотримання законодавства України при заведенні оперативно-розшукової справи, в рамках якої вживались оперативні заходи щодо ОСОБА_4. При цьому представником державного обвинувачення повідомлено, що в матеріалах відсутні дані, які б могли доповнити доказову базу у цьому кримінальному провадженні.

Суд констатує наявність суттєвих суперечностей у показаннях обвинувачених, свідків захисту та свідків обвинувачення. Ці суперечності неможливо усунути в ході судового розгляду кримінального провадження засобами, які передбачені кримінальним процесуальним законом.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням наведені вище докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до наступного.

По епізоду придбання, зберігання та виготовлення наркотичного засобу ОСОБА_3.

Обвинувачений ОСОБА_3 в цій частині свою винуватість визнав, погодився з кількістю вилученого у нього наркотичного засобу.

Крім показань обвинуваченого, його винуватість доводиться протоколом відтворенні обстановки та обставин події від 09 жовтня 2012 року; протоколом обшуку житла від 14 жовтня 2012 року; висновком експерта № 390/1087 від 20 серпня 2012 року.

Підстав вважати зазначені докази недопустимими немає.

Дії ОСОБА_3 в цій частині підлягають кваліфікації за частиною 1 статті 309 КК.

По епізоду збуту ОСОБА_3 канабісу та придбання його ОСОБА_4.

В основі цього обвинувачення лежать визнавальні показання обвинувачених, від яких ті відмовились в ході судового розгляду.

Жоден з допитаних в судовому засіданні свідків не підтвердив факту збуту ОСОБА_3 наркотичного засобу ОСОБА_4.

Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_20 в суді повідомили, що з цього приводу оперуповноважений Маневицького РВ УМВС ОСОБА_8 схиляв їх дати відповідні свідчення, на що вони відмовились.

Аркуш з книги, в який був загорнутий вилучений у ОСОБА_4 наркотичний засіб, сам по собі не є достатнім доказом його збуту ОСОБА_3.

З цього приводу суд також звертає увагу, що в оглянутому в суді «ІНФОРМАЦІЯ_3» авторів ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26 вирвано значну кількість аркушів.

Таким чином, слід визнати, що обвинувачення в цій частині не доведено, а тому за частиною 2 статті 307 КК ОСОБА_3 слід виправдати.

Цей епізод також підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_4.

По епізоду придбання ОСОБА_4 наркотичних засобів та їх збуту на територію Маневицької виправної колонії № 42.

З цього приводу суд констатує, що ОСОБА_4 не заперечує факту виконання вказівок особи на ім'я ОСОБА_6, в ході яких він поблизу Маневицької центральної комунальної аптеки 09 серпня 2012 року знайшов пакунок з наркотичними засобами. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що розмовляючи з ОСОБА_6, та коли розкрив пакунок він зрозумів, що там знаходяться наркотики. ОСОБА_6 дозволив йому їх залишити для власного споживання. Для того, щоб не викликати підозри у своєї матері, він забрав цей пакунок з собою та пішов до свого товариша. Наміру збувати наркотичні засоби він не мав. Коли проходив неподалік Маневицької виправної колонії, то був затриманий працівниками міліції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 в цій частині державне обвинувачення спирається на протокол огляду місця події від 10 серпня 2012 року; протокол відтворення обстановки та обставин події; показання слідчого та оперативних правників міліції та виправної колонії, понятих; висновок експерта від 03 вересня 2012 року.

Аналізуючи наведені докази, суд приходить до наступного.

Протоколом огляду місця події від 10 серпня 2012 року вилучено пакунок, який ОСОБА_4 викинув під час погоні, встановлено наявність у ньому пігулок та висушеної речовини рослинного походження.

Відповідно до висновку експерта № 0388/1080 від 03 вересня 2012 року вилучені у ОСОБА_4 пігулки є наркотичним засобом бупренорфіном, обіг якого обмежено, масою 0,0251 грама; подрібнена речовина рослинного походження являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонено, його маса у перерахунку на висушену речовину складає 3,08 грама.

Покликання захисту на те, що до проведення огляду місця події було залучено в якості понятого фельдшера виправної колонії Колбасюка і він не міг бути неупередженою особою, судом до уваги не беруться. В ході судового розгляду не встановлено його службової залежності від працівників оперативного підрозділу колонії, які брали безпосередню участь у затриманні ОСОБА_4 з поличним. Відтак підстав для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом немає.

Разом з тим, суд констатує, що викладене в обвинуваченні формулювання дій ОСОБА_4 щодо мети збуту наркотичних засобів на територію Маневицької виправної колонії належними та достатніми доказами не доведено.

Здійснюючи контроль над вчиненням злочину поблизу Маневицької виправної колонії в ніч з 09 на 10 серпня 2012 року, оперативні працівники не дочекались коли ОСОБА_4 вчинить спробу перекидання наркотичних засобів та затримали його.

В силу положень частини 7 статті 97 Кримінального процесуального кодексу України (редакції 2012 року) суд не може визнати допустимими доказами показання з чужих слів оперативних працівників ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_4 після затримання сам зізнався, що мав перекинути наркотичні засоби на територію виправної колонії.

Крім цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 дали суперечливі показання щодо можливості подальшого контролю над вчиненням злочину ОСОБА_4 аж до здійснення перекидання ним наркотичних засобів на територію колонії. ОСОБА_9 вказав, що такої можливості не було, оскільки існувала висока ймовірність, що пакунок підбере хтось з засуджених. Натомість ОСОБА_11 зазначив, що у цей час на території колонії засуджених, які б були без нагляду, не було.

Суд погоджується з стороною захисту і визнає недопустимим доказом протокол відтворення обстановки та обставин події з таких міркувань.

ОСОБА_4 у суді зазначив, що хотів залучити захисника і говорив про це працівникам міліції, однак через відсутність письмової угоди слідчий усно йому відмовив у цьому.

Натомість допитані в судовому засіданні працівники міліції це заперечують.

Слідчим під час фіксування вчиненого ОСОБА_4 та надання йому статусу підозрюваного формально виконав вимоги Кримінально-процесуального кодексу України (редакції 1960 року) щодо роз'яснення останньому права на захист, прийняття відмови від захисника тощо.

Разом з тим, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) право на справедливий суд включає у себе і надання особі часу та можливостей, необхідних для свого захисту.

Державним обвинуваченням не наведено міркувань, яка була необхідність проводити відтворення обстановки та обставин події у день затримання ОСОБА_4, у темну пору доби тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово визнавав як порушення статті 6 Конвенції використання судами України викривальних показань, отриманих у відсутності захисника (рішення у справах «Шабельник проти України», «Бортнік проти України», «Леонід Лазаренко проти України» та інші).

В ході проведення додаткового розслідування не встановлено особу ОСОБА_6, який керував діями ОСОБА_4, суду не надано документів з оперативно-розшукової справи, які б могли спростувати версію ОСОБА_4.

Отже, достатніх та допустимих доказів мети збуту ОСОБА_4 наркотичних засобів на територію Маневицької виправної колонії не здобуто.

Дії ОСОБА_4 в частині придбання наркотичних засобів слід кваліфікувати за частиною 1 статті 309 КК як незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер скоєного, відомості про їх особи, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є злочинами середньої тяжкості, разом з тим, стосуються незаконного обігу наркотиків.

Обвинувачені є особами молодого віку. По місцю проживання ОСОБА_3 характеризується позитивно, ОСОБА_4 - посередньо. ОСОБА_4 має хворобу хребта.

До обставин, що пом'якшують покарання обом обвинуваченим, суд відносить їх каяття, яке полягає у негативному ставленні до вчиненого.

В ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено жодної з передбачених статтею 67 КК обставин, які обтяжують покарання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для досягнення передбачених статтею 50, частиною 2 статті 65 КК цілей необхідним і достатнім буде призначення покарань в межах санкцій статей, за якими кваліфіковані дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у виді арешту.

При розгляді справи не встановлено достатніх підстав для застосування статей 75, 76 КК.

У строк відбуття покарання ОСОБА_3 слід врахувати його перебування під вартою відповідно до вироку Маневицького районного суду Волинської області з 22 березня 2013 року по 14 травня 2013 року.

З 15 травня 2013 року обвинувачений перебував під вартою відповідно до постанови Здолбунівському районного суду Рівненської області у іншому кримінальному провадженні. У зв'язку з відсутністю відомостей про набрання законної сили вироком цього суду щодо ОСОБА_3, на даний час немає підстав для застосування при призначенні покарання положень частини 4 статті 70 або статті 71 КК.

У строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід врахувати його перебування під вартою у період з 22 березня 2013 року до 14 червня 2013 року.

Передбачених процесуальних законом приводів і підстав для обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного чи його продовження щодо ОСОБА_4 немає.

Питання про процесуальні витрати та долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень статей 100 та 124 Кримінального процесуального кодексу України. При цьому витрати за проведення судово-трасологічної експертизи, експертизи холодної зброї слід звернути на рахунок держави. У першому випадку у зв'язку з недоведеністю частини обвинувачення; в другому -- холодна зброя, яка вилучалась у ОСОБА_3, немає ніякого відношення до обвинувачення.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись статтями 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України, та виправдати його за цим обвинуваченням у зв'язку з недоведеністю.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

У строк відбуття покарання включити період перебування ОСОБА_3 під вартою з 22 березня 2013 року по 14 травня 2013 року включно.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 441 (чотириста сорок одну) гривню 36 копійок процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експертів (отримувач: НДЕКЦ при УМВС у Волинській області рах. № 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код 25574908).

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.

У строк відбуття покарання включити період перебування ОСОБА_4 під вартою з 22 березня 2013 року по 14 червня 2013 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 441 (чотириста сорок одну) гривню 36 копійок процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експертів (отримувач: НДЕКЦ при УМВС у Волинській області рах. № 31256272210012 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код 25574908).

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судово-трасологічної екcпертизи у сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок, експертизи холодної зброї у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 80 копійок -- звернути на рахунок держави.

Речові докази: мобільний телефон «Самсунг», металеву завісу, металеве сито м'ясорубки, штекер від зарядного пристрою до мобільного телефону, частину липкої прозорої стрічки, шматки картону, вафельну трубочку, моток скетчу, корок з пробкового дерева, металевий корок з отворами, дерев'яну люльку, пластикову насадку для цигарок (мундштук), коробку з пінопласту, частину пляшки з полімерного матеріалу, книгу та аркуш з книги «ІНФОРМАЦІЯ_3» авторів ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26, два поліетиленові пакети та картонну коробку з вмістом канабісу, дві частини рослини з листям канабісу, зерна коноплі, дві з половиною таблетки з вмістом бупренорфіну, канабіс масою 3,08 грами та 107,64 грами - знищити.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченим, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку, надіслати його копію не пізніше наступного дня.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук