Вирок № 37632389, 13.03.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

13.03.2014

Справа № 335/1973/14-к 1-кп/335/227/2014 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., за участю прокурора Назимок Д.О., підозрюваного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, при секретарі Зеленській Я.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт із додатками, який надійшов до суду разом із угодою про примирення, в кримінальному провадженні № 12014080060000487 від 01.02.2014 року, за обвинуваченням:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2014 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що ОСОБА_2 залишив свій телефон у спільній ванній кімнаті, переконавшись, що його дії ніхто не бачить, таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_2, а саме мобільний телефон фірми „Nokia Asha 200" у корпусі білого кольору, залишкова вартість якого, згідно висновку експерта № 302 від 13.02.2014 року з урахуванням зносу на момент споєння кримінального правопорушення становить 342 грн.

Своїми діями ОСОБА_1. вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

20 лютого 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покарання, яке повинен ОСОБА_1 понести у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КК України, та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 просять суд затвердити угоду про примирення.

Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, дійшов висновку про затвердження угоди про примирення та призначення узгодженого сторонами міри покарання виходячи з наступного. Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом, встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_1, який визнає свою вину повністю, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується, його сімейне і матеріальне становище, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, обставин, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відшкодування потерпілому матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речового доказу вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 302 від 13.02.2014 року, вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Судом роз'яснено ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 20.02.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, у кримінальному провадженні № 12014080060000487 від 01.02.2014 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити узгоджену сторонами міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Речовий доказ: мобільний телефон фірми „Nokia Asha 200" у корпусі білого кольору, що переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок № 311611700009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) - процесуальні витрати у розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 50 коп., за проведення судово-товарознавчої експертизи № 302 від 13.02.2014 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання законної сили вироком, залишити попередній - особисте зобов'язання.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, а саме:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення наслідків укладення угоди, невиконання судом вимог, встановлених ч. 6-7 ст. 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя: В.О. Макаров