Постанова № 37631804, 11.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. Справа № 816/5825/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Новосанжарського районного центру зайнятості на додаткову постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 816/5825/13-а за позовом Новосанжарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

19 грудня 2013 року додатковою постановою Полтавського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового рішення у справі №816/5825/13-а задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Новосанжарського районного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р №НОМЕР_4 в Новосанжарському відділенні ПГРУ "ПриватБанк" ОКПО 14360570, МФО 305299, призначення платежу: ОСОБА_2, картковий рахунок НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 20,49 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Новосанжарського районного центру зайнятості на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на р/р № НОМЕР_5 в АТ "Дельта Банк" м. Полтава МФО 380236 судові витрати в розмірі 20,49 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Новосанжарський районний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткову постанову по справі скасувати, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме норм частини 2 ст. 91 Кодексу адміністративного судочинства України та не надано належної правової оцінки тому факту, що витрати сторін, пов'язані із розглядом справи, не можуть відшкодовуватись до моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким спір вирішено по суті.

Заперечень на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 до суду не надійшло.

Сторони у судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Зважаючи на норму частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 03 жовтня 2013 року Новосанжарський районний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 5753,63 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у задоволенні позову Новосанжарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.

У зв'язку з тим, що в зазначеній постанові судом не було вирішено питання про судові витрати, 29 листопада 2013 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про прийняття додаткового рішення.

Щодо вимог ОСОБА_2 у заяві про стягнення понесених нею судових витрат, а саме: добових у розмірі 180 грн., транспортних витрат у розмірі 625,82 грн., поштових витрат у розмірі 139,65 грн., судом першої інстанції прийнято рішення про відмову у задоволенні вимог в цій частині. Ані Новосанжарським районним центром зайнятості, ані ОСОБА_2 в цій частині додаткова постанова суду першої інстанції від 19.12.2013 року по справі оскаржена не була. Зважаючи на норму частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що підстави для перегляду оскаржуваного судового рішення в цій частині відсутні.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткової постанови по справі в частині стягнення на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судових витрат в розмірі 20,49 грн., суд першої інстанції виходив з того, що наявні законні підстави для стягнення на користь позивачки та її представника компенсації за відрив від звичайних занять.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до норм статті 91 КАС України, до витрат, пов'язаних із прибуттям до суду належать добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Суд першої інстанції у оскаржуваній додатковій постанові дійшов висновку, що компенсація ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 за відрив від звичайних занять складає 20,49 грн. та її виплата має бути присуджена з Державного бюджету України в особі позивача.

Між тим, у відповідності до частини 1 статті 94 КАС України, яка вирішує питання про розподіл судових витрат, суд присуджує всі здійснені стороною документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) тільки якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Натомість, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Якщо суб'єкт владних повноважень був позивачем, а відповідачем - фізична чи юридична особа, то судові витрати, здійснені позивачем (тобто суб'єктом владних повноважень), з відповідача не стягуються (ч. 4 статті 94 КАС України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 94 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2014 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №816/5825/13-а (а.с.180-182) скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. по справі № 816/5825/13-а .

Ухвалено нову постанову, якою позов Новосанжарського районного центру зайнятості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Новосанжарського районного центру зайнятості 5753 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят три гривні) 63 коп. (шістдесят три копійки).

Зважаючи на правило, встановлене ч. 2 ст. 5 КАС України, а також враховуючи той факт, що при розгляді спору по справі №816/5825/13-а судове рішення у апеляційній інстанції ухвалено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для присудження понесених ОСОБА_2 та її представником ОСОБА_3 витрат з Державного бюджету України в особі Новосанжарського районного центру зайнятості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування додаткової постанови суду першої інстанції про задоволенні заяви ОСОБА_2

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Новосанжарського районного центру зайнятості - задовольнити.

Додаткову постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013р. по справі № 816/5825/13-а в частині стягнення з Державного бюджету України в особі Новосанжарського районного центру зайнятості на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 20,49 грн. та на користь ОСОБА_3 судових витрат в розмірі 20,49 грн. - скасувати.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення - відмовити.

В іншій частині додаткову постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по справі №816/5825/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Помічник судді Цюпак О.П.