Ухвала суду № 37631762, 11.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р.Справа № 820/6688/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представників позивача Гарагулі В.А., Вязьонова Д.С.

представника відповідача Шестерікова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. по справі № 820/6688/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом"

до Державної фінансової інспекції в Харківській області

про визнання нечинною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

18 листопада 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання нечинною та скасування вимоги - задоволено.

Скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом", за вих. №05-25/6916 від 01.07.2013 р. в частині пунктів 2, 3, 4, 5, 8.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності підприємства позивача було виявлено ряд порушень норм чинною законодавства, що стало підставою для винесення оскаржуваної вимоги. Так, за наслідком проведеної інвентаризації незавершеного будівництва на складах ВАТ "Турбоатом" виявлено продукцію виробництва 1993-2009 років, по якій втрачено замовників, що призвело до втрати раніше очікуваного прибутку на суму 10.438.774,58 грн., а отже і до порушення норми ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України. Крім того, внаслідок відсутності належного документального підтвердження списання матеріалів на суму 399.775,36 грн. по договорам від 10.11.2011 року №10/11-Рф, від 26.09.2011 року №26/09-Рокр, від 07.09.2011 року №07/09-РОс, від 16.08.2011 року №16/08-РФ, від 27.04.2011 року №27/04-РОз, від 07.04.2011 року №07/04-РФ, від 17.06.2010 року №03-РФ з-боку контрагентів ВАТ "Турбоатом", позивачем було фактично завищено витрати по вартості отриманих від контрагентів послуг та робіт.

Заявник також звертає увагу суду, що в ході розгляду пропозицій конкурсних торгів ВАТ "Турбоатом" було необґрунтовано відхилено найбільш вигідну пропозицію за ціною від ТОВ фірми "Эргос", оскільки посилання на невідповідність пропозиції останнього вимогам технічного завдання спростовані даними пояснювальної записки ТОВ фірми "Эргос" щодо ремонту механічної частини верстату, а також кошторису затрат. До того ж, пропозиції інших учасників торгів ТОВ "Стантехсервіс" та ТОВ "Харверстмаркет" мають невідповідності вимогам документації конкурсних торгів, а отже повинні були також бути відхилені комітетом з конкурсних торгів ВАТ "Турбоатом". Конкурсним комітетом ВАТ "Турбоатом" також не було прийнято рішення про відмову учасникам торгів ТОВ "Технолінк Україна" та ТОВ "Системи автоматизації сервіс" в участі у процедурі закупівлі, чим порушено вимоги п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про здійснення державних закупівель", через не відповідність обох пропозицій Документації конкурсних торгів та пов'язаність вказаних юридичних осіб між собою.

У запереченнях на апеляційну скаргу ВАТ "Турбоатом" просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року залишити без змін, з огляду на законність та обґрунтованість висновків суду при повному та всебічному дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої встановлено ряд порушень, що викладені в акті ревізії від 04.06.20013р. №05-20/70.

За результатами ревізії позивачу на підставі п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" і п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, пред'явлено вимогу № 05-25/6916 від 01.07.20013р. про усунення виявлених порушень законодавства в строк до 15.07.2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог про скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 01.07.2013 року №05-25/6916 в частині пунктів 2, 3, 4, 5, 8.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В пункті 2 вимоги 01.07.2013 року №05-25/6916 вказується, що в ході ревізії аналізом залишків незавершеного виробництва, яке зберігається на складах ВАТ "Турбоатом" встановлено, що на складах підприємства станом на 31.12.2012 р. обліковується незавершене виробництво (продукція, яка не пройшла всі стадії обробки та не прийнята ВТК), витрати на виготовлення якого списувалися у період з 1993 року по 2009 рік, та станом на 31.12.2012 залишається не реалізованим, як готова продукція. Враховуючи те, що договори та інші первинні документи, які засвідчують замовників вказаних виробів (виготовлених та не відвантажених виробів у 1993-2009 роках), відсутні по строку зберігання, ВАТ "Турбоатом" допущена втрата замовника продукції та втрачено строки позовної давності щодо відшкодування замовниками витрат на виготовлення продукції, що призвело до недоотримання доходу у розмірі 10.438.774,68 грн. (фактична собівартість готових виробів), чим порушено вимоги ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України.

На теперішній час порушення усунуто в добровільному порядку на загальну суму 7.489.232,11 грн., у зв'язку з чим позивача зобов'язано вжити заходів щодо використання у сучасному виробництві незавершеного виробництва минулих років на суму 33.336.641,50 грн. або здійснити його реалізацію; в подальшому проводити претензійно-позовну роботу щодо відшкодування замовниками витрат на виготовлення замовленої ними продукції.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Так, у відповідності до підпункту 3 частини 1 статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Колегія суддів зазначає, що у пункті 3 ч. 1 ст. 225 ГК України зміст поняття "неодержаний прибуток" ("втрачена вигода") не розкривається, зазначається лише можливість відшкодування неодержаного прибутку, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Це визначення дає підстави віднести до втраченої вигоди всі доходи, які могла б одержати потерпіла сторона, якби господарське зобов'язання було виконано боржником належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на зазначене, фактично на позивача покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками та обґрунтування їх розміру.

Як вбачається з акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" (т. 1 а.с. 106-107), по факту порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України в частині втрати раніше очікуваного доходу було отримано пояснення відповідальної особи, з якого вбачається, що виготовлення продукції, яка знаходиться на незавершеному виробництві, здійснювалось з 1993 року за різними напрямками державних програм минулих років, які втратили актуальність через зміну кон'юнктури ринку і державної політики. Фактично виготовлення продукції за державними замовленнями було припинено через неналежне державне фінансування та закриття відповідних програм взагалі.

Колегія суддів констатує, що позивачем по справі в ході проведення ревізії було обґрунтовано наявність залишків продукції незавершеного будівництва через неможливість виконання зобов'язань за причин, що мають характер невідворотних у господарських відносинах між ВАТ "Турбоатом" та державою в рамках відповідних державних програм. Натомість відповідачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували його позицію стосовно винних дій позивача та вчинення ним порушення, передбаченого ч. 1 ст. 225 ГК України. Фахівцями відповідача не наведено обставин, які б свідчили про неможливість отримання в подальшому позивачем доходу від реалізації вищевказаної продукції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність зобов'язань, що містяться в пункті 2 вимоги від 01.07.2013 року №05-25/6916.

В пункті 3 вищевказаної вимоги вказується, що ревізією питання "Капітальні інвестиції" встановлено, що при складанні актів на виконання робіт (форми КБ-2в) з дев'ятьма підрядними організаціями Товариством прийнято та оплачено в повному обсязі роботи, вартість яких завищено (завищено коефіцієнти, не підтверджено роботи та матеріальні витрати), що призвело до завищення витрат та нанесення матеріальної шкоди (збитків) ВАТ "Турбоатом" на загальну суму 98543,22 грн. Зазначене свідчить про порушення Товариством вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 „Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318; п.3.3.10.1, п. 3.1.18.1, п. 3.2.10.1 Додатку 12 ДБН Д 1.1-1-2000 „Правила визначення вартості будівництва", затвердженого наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174, п.1.2.1 ДБН Д 2.4-20-2000 "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, Збірник 20. Інші ремонтно-будівельні роботи", затвердженого наказом Держбуду України від 14.09.2000р. № 21, ДБН Д 2-4-7-2000 „Підлоги", затверджених наказом Держбуду України від 14.09.2000р. № 201; п.1. ст.193 Господарського кодексу України; ст.526 Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, умов договорів та у відповідності до ст.208 Господарського кодексу України.

На теперішній час підрядними організаціями Товариству відшкодовано вартість безпідставно завищених ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 133978,35 грн., у зв'язку з чим зобов'язано позивача стягнути з ТОВ "Геоспецсервіс" - 399775,36 грн., ТОВ "Спецбуд-4" - 149008,31 грн., ПП "ЯРИНАБУД" -15781,20 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. Стягнуті кошти зарахувати на банківський рахунок ВАТ "Турбоатом"; в подальшому прийняття ремонтно-будівельних робіт здійснювати із дотриманням вимог ДБН Д.1.1-1-2000.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ "Геоспецсервіс" були укладені договори підряду № 10/11-РФ від 10.11.2011 р.; № 26/09-Рокр від 26.09.2011 р.; № 07/09-Рос від 07.09.2011 р.; № 16/08-РФ від 16.08.2011 р.; № 27/04-Роз від 27.04.2011 р.; № 27/04-РФ від 07.04.2011 р.; № 03-РФ від 17.06.2010 р. на виконання будівельних робіт.

Між ВАТ "Турбоатом" та ПП "ЯРИНАБУД" укладено договір підряду № 25/05-РК від 25.05.2011 р.

Також між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ "Спецбуд-4" укладені договори підряду № 28/04-РД від 28.04.2011 р.; № 29/04-РД від 29.04.2011 р.

Як свідчать приєднані до матеріалів справи кошториси та акти виконаних робіт (здачі-приймання робіт) підрядники в одноособовому порядку не збільшували вартість підрядних робіт, роботи були виконані виключно за ціною та в межах суми договору, затвердженої сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи та способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Також згідно ст. 845 Цивільного кодексу України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості.

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Таким чином, як вбачається з вищевикладеного, діюче законодавство України, яке регулює порядок укладання та виконання підрядних договорів, надає право позивачу - замовнику перевіряти тільки хід і якість роботи, не втручаючись в іншу діяльність підрядника, в тому числі фінансово-кошторисну.

Колегія суддів зважає на те, що підставою для виставлення відповідачем припису вимоги щодо стягнення грошових коштів з підрядників позивача згідно акту ревізії є те, що внаслідок документального підтвердження в ході проведення зустрічних звірок з TOB "Спецбуд-4", ПП "ЯРИНАБУД" і ТОВ "Геоспецсервіс" вартості матеріалів, включених до сплати в формі КБ-2, виявилося завищення підрядниками вартості робіт, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) Позивачу - ВАТ "Турбоатом" на вищезазначені суми.

Між тим, про протиправне завищення вартості виконаних робіт та завдану у зв'язку з цим матеріальну шкоду позивачу не можуть свідчити обставини неповноти або неправильності оформлення первинної бухгалтерської документації контрагентів ВАТ "Турбоатом". До того ж відповідачем під час судового розгляду справи не було доведено насамперед фактичне спричинення шкоди позивачем на суму 133.978,35 грн.

Так, відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, на порушення якого посилається відповідач, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з пп.15.9 п. 15 вказаного Положення, до складу загальновиробничих витрат включаються інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Фактично відповідачем не досліджено під час проведення ревізії можливих витрат, які були понесені на виконання робіт та послуг ВАТ "Турбоатом", не лише щодо використаних матеріалів, але і щодо інших статей витрат, які включаються у вартість виконаних робіт на підставі витрат трудових та матеріально-технічних ресурсів.

В пункті 4 оскаржуваної вимоги вказується, що в ході розгляду пропозицій конкурсних торгів щодо закупівлі послуг на ремонт токарно-карусельного верстату моделі 1516, ВАТ "Турбоатом" не використано передбачене ч. 1 ст.28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010р. №2289-ІУ, право звернення до учасника - ТОВ фірма "Ергос" за роз'ясненням змісту його пропозиції з метою спрощення та оцінки цієї пропозиції.

З огляду на вищенаведене, відхилено найбільш вигідну за ціною пропозицію ТОВ фірма "Ергос" на суму 198,24 тис. грн., з причин невідповідності вимогам технічному завданню, та акцептовано пропозицію ТОВ "Стантехсервіс" на суму 295,90 тис. грн., що призвело до необґрунтованого збільшення витрат ВАТ "Турбоатом" на 97 660,32 грн., що призвело до втрати активів (збитків) підприємством на вказану суму. Порушення не усунуто, у зв'язку з чим стягнути з осіб, винних у незаконних витратах, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи; вжити заходи щодо недопущення порушень законодавства при закупівлях товарів, робіт та послуг у подальшому.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності вимоги в цій частині, з огляду на наступне.

Позивачем було відкрито (об'явлено) процедуру закупівлі послуг з ремонту токарно-карусельного верстату моделі " 1516".

При здійсненні процедури закупівлі послуг з ремонту токарно-карусельного верстату моделі " 1516" позивачем в документації конкурсних торгів надано Технічне завдання на ремонт верстату, в якому зазначено комплекс послуг, необхідних для виконання ремонту.

Критеріями та методикою оцінки пропозицій конкурсних торгів, зазначених в Додатку 4 документації конкурсних торгів, передбачена оцінка відповідності технічним вимогам. При повній відповідності пропозиція оцінюється в 20 балів. При наявності в пропозиції учасника відхилень від Технічного завдання, які не впливають на виконання послуг в цілому (невідповідність (неповна відповідність), позивачем пропозиція за даним критерієм оцінюється в 0 балів.

Учасником процедури закупівлі ТОВ фірма "Ергос" запропонований неповний перелік послуг, що вимагався позивачем (згідно висновку технічних служб), а саме: відсутній ремонт механічної частини верстату, що не відповідає вимогам документації конкурсних торгів (Технічному завданню) по даній закупівлі та послужило причиною відхилення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів, у разі якщо пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Як наслідок, пропозиція ТОВ фірми "Ергос" була відхилена згідно п. 3 ч.1 ст. 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" як така, що не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Відсутність ремонту механічної частини верстату вплинуло на вартість цінової пропозиції ТОВ фірми "Ергос". Як наслідок, в порівнянні з ціновими пропозиціями інших учасників процедури закупівлі вартість цінової пропозиції ТОВ фірми "Ергос" була менша.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненням змісту їх пропозиції конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій. Тобто, це право, а не обов'язок замовника звертатися до учасника за роз'ясненням змісту його пропозиції.

З огляду на викладене, позивач відхилив пропозицію ТОВ фірми "Ергос" у повній відповідності до ст. ст. 28, 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Колегія суддів не вважає обґрунтованими посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що пропозиції інших учасників торгів ТОВ "Стантехсервіс" та ТОВ "Харверстмаркет" мають невідповідності вимогам документації конкурсних торгів, а отже повинні були також бути відхилені комітетом з конкурсних торгів ВАТ "Турбоатом".

Колегія суддів зазначає, що прийняття замовником рішення про відповідність кваліфікаційним критеріям має базуватися не лише на наявності відповідних документів, а виходячи саме зі змісту інформації, яка міститься в таких документах, та враховуючи конкретну закупівлю.

При цьому замовники самостійно визначають з дотриманням вимог чинного законодавства перелік документів, які вони вважатимуть підтвердженням відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, та вимоги до оформлення таких документів, як за формою, так і за змістом.

Водночас, відповідно до пункту другого частини другої статті 22 Закону "Про здійснення державних закупівель" документація конкурсних торгів повинна містити кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям та вимогам згідно із законодавством.

При цьому Законом не визначено переліку документів, за результатами аналізу яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення про відмову учасникам торгів ТОВ "Стантехсервіс" та ТОВ "Харверстмаркет" відноситься до права позивача у відповідності до норм Закону "Про здійснення державних закупівель" та ставиться в залежність від поданих учасниками документів. ВАТ "Турбоатом", приймаючи пропозицію ТОВ "Стантехсервіс" вимог вказаного Закону не порушило.

В пункті 5 оскаржуваної вимоги вказується, що під час дослідження питання щодо виконання умов договору від 22.06.2012 №11 з ТОВ "Харвестмаркет", шляхом співставлення запланованих обсягів послуг з фактичним їх виконанням встановлено, що за розділами №11 "Повна заміна пуско-регулюючої апаратури у електронній шафі керування" та № 12 "Повна заміна кабельно-провідникової продукції силових та контрольних кіл", відповідно до акту виконаних будівельних робіт від 07.02.2013, відбулось збільшення обсягів фактично наданих послуг на суму 36500,0 грн., що сприяло збільшенню сум понесених підприємством витрат та зменшенню на відповідну суму економії грошових коштів.

Зазначене є порушенням ст. 629 Цивільного кодексу України в частині обов'язковості виконання сторонами умов договору та вплинуло на безпідставне збільшення витрат та завдання збитків (втрати активів) ВАТ "Турбоатом" на суму 36500,0 грн., що є порушенням п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 в частині визнання витрат без визнання доходу для якого вони понесені.

На теперішній час порушення не усунуто, у зв'язку з чим зобов'язано стягнути з ТОВ "Харвестмаркет" на користь ВАТ "Турбоатом" кошти в розмірі 36500,0 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. Стягнуті кошти зарахувати на банківській рахунок підприємства; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у незаконних витратах, шкоду в порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи; в подальшому прийняття ремонтних робіт здійснювати із дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині скасування даного пунтку вимоги, з огляду на наступне.

Між ВАТ "Турбоатом" та ТОВ "Харвестмаркет" було укладено договір № 11 від 22.06.2012 р. на виконання ремонту фрезерного станку моделі "FCH63SCA".

Вартість робіт за договором склала 890 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 148 333 грн. 33 коп.

Як наслідок, за виконані ремонтні роботи позивач повинен був сплатити ТОВ "Харвестмаркет" виключно ту вартість, яка передбачена умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з довідки від 07.02.2013 р. про вартість виконаних ремонтних робіт та акту № б/н від 07.02.2013 р. приймання виконаних робіт вартість ремонтних робіт склала 890000, 0 грн., в тому числі ПДВ - 148333,33 грн.

Отже, під час укладання та виконання умов договору № 11 від 22.06.2012 р. ВАТ "Турбоатом" та ТОВ "Харвестмаркет" не виходили за межі умов договору, а саме, вартість фактично виконаних ремонтних робіт не перевищила вартості (ціни) договору.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що ревізія фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" відбувалась за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 року, а ремонті роботи за договором № 11 від 22.06.2012 р. були закінчені та приймались в лютому 2013 року, тобто, в період, що не підпадає під ревізію.

Доводи заявника у апеляційній скарзі щодо факту встановлення за вказаним вище договором більш економічно вигідної системи, в результаті чого вартість виконаних робіт мала б бути меншою за встановлену договором, висновків суду не спростовують.

За загальним правилом зобов'язання має виконуватися належним чином. До основних критеріїв належності виконання можна віднести відповідність виконання умовам договору та вимогам Цивільного кодексу та іншим актам законодавства. Оскільки статтями в Цивільному кодексі України визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору, для визначення належності виконання зобов'язання перш за все необхідно встановити, чи відповідає виконання умовам укладеного сторонами цивільно-правового договору. При цьому, якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

З урахуванням принципу обов'язкового виконання умов договору, а також враховуючи, що на час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ВАТ "Турбоатом" роботи по договору з ТОВ "Харвестмаркет" не були закінчені у повному обсязі, колегія суддів вважає висновки відповідача в частині допущеного порушення передчасними.

Пунктом 8 оскаржуваної вимоги відповідача під час проведення ревізії встановлено, що Товариством впродовж ревізуємого періоду без проведення процедур закупівель (конкурсних торгів) з Підприємство "Фартінпром" Харківського відділення всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України", ТОВ "Спецбуд-4" та ТОВ "Розвиток плюс" укладено 5 договорів, пов'язаних з поточними ремонтами будівель і споруд, на загальну суму 3601,69 тис. грн., які Товариством оплачені в повному обсязі.

Зазначене є порушенням ч. 1, 5 ст.2 Закону України „Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. №2289-VІ в частині укладання договорів без проведення тендерної процедури закупівлі послуг, пов'язаних з поточними ремонтами будівель і споруд.

Також, під час проведення ревізії встановлено, що підприємству без проведення процедури закупівель постачальником металопродукції ТОВ "Укрроспромпостач" здійснювалося надання послуг з транспортування металопродукції на загальну суму 489,50 тис. грн., з яких фактично оплачено 292,41 тис. грн., що є порушенням вимог ч.1 ст. 2 Закону України „Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. №2289-VІ.

Крім того, за пропозицією Держфінінспекції в Харківській області ВАТ "Турбоатом" розірвано договір з ДП "УДЦТС "Ліски" від 25.07.2012 р. №393-ПК на суму 20640,0 грн. тис. грн. та відмінено торги з закупівлі супроводження великовантажних транспортерів в межах і за межами України спецвагоном з бригадою обслуговування відповідно до абз. 3 п.5 ст.39 "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 р. №2289-VІ (зі змінами) за відсутності подальшої потреби в закупівлі.

При закупівлі по коду 33.20.7: "Прилади та апаратура для автоматичного регулювання та керування" на суму 508,31 тис. грн. (з урахуванням ПДВ), в порушення п.6, ч.1 ст.17 Закону №2289- VІ Комітетом з конкурсних торгів ВАТ "Турбоатом" не прийнято рішення про відмову учасникам зазначених торгів - ТОВ "Системи автоматизації сервіс" та ТОВ "Технолінк Україна", які є пов'язаними особами, в участі у процедурі закупівлі та не відхилено їх пропозиції, у зв'язку з чим: вжити заходи щодо недопущення порушень законодавства при закупівлях товарів, робіт та послуг у подальшому.

Оцінюючи правомірність оскаржуваної вимоги в цій частині, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладено без застосування процедури конкурсних торгів договір від 06.08.2012 № 06/08-РД з ТОВ "Спецбудмонтаж-4", оскільки Законом України від 04.07.2012 №5044-VI, що набрав чинності 05.08.2012 р., внесено зміни до Закону України "Про здійснення державних закупівель".

В результаті внесених змін дія Закону України "Про здійснення державних закупівель" на ВАТ "Турбоатом" не поширюється. Договір же укладено після набрання чинності змін до законодавства України про державні закупівлі.

Крім того, позивачем було укладено:

- договір від 04.04.2012 №04/04-РД з ТОВ "Спецбудмонтаж-4" на виконання капітального ремонту доріг на території підприємства: 1-й виробничий майданчик - інв. №02901023; 2-й виробничий майданчик - інв. №02902160; 3-й виробничий майданчик - інв. №02804111.

- договір від 04.07.2012 р. №04/07-РК з підприємством "Фартінпром" ХВВГО "Союз організацій інвалідів України" на виконання робіт з ремонту м'якої покрівлі СБИК - інв. №223001.

- договір від 06.04.2012 №06/04-РК з ТОВ "Розвиток плюс" на виконання робіт з ремонту м'якої покрівлі інженерного корпусу - інв. №243002.

- договір від 02.03.2012 №02/03-РФ з ТОВ "Розвиток плюс" на виконання капітального ремонту фасаду головного корпусу - інв. №221001.

- договір від 20.02.2012 №20/02-РК з ТОВ "Розвиток плюс" на виконання капітального ремонту м'якої покрівлі ШЕНК ДН-10, ц.73 - інв. №02303100.

Згідно п. 26 ч. 1 ст.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" роботи це - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги.

Офіційним роз'ясненням Мінекономрозвитку України від 07.07.2011 р. щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель визначено, що об'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) чи споруда (міст, тунель, платформа, дорога тощо), монтаж устаткування, меблів, інвентарю, підсобних та допоміжних пристроїв, що є невід'ємними від неї, а також за потреби з інженерними мережами, які прилягають до неї.

Згідно Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовники застосовують процедури конкурсних торгів за умови, якщо вартість предмету закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч), а робіт - 1 мільйон гривень.

Враховуючи викладене, позивачем були укладені договори на виконання робіт виходячи з даних по кожному об'єкту окремо (кожен об'єкт має свій інвентарний номер). Вартість робіт по кожному об'єкту згідно договорів не перевищує 1 мільйон гривень.

Таким чином, договори укладено в повній відповідності до Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. по справі № 820/6688/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.