Постанова № 37628785, 11.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2014 року № 826/17796/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Оіл» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Оіл» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

У судовому засіданні 23.12.2013 були допитані свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України були приведені до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України були ознайомлені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем за відсутності на те правових підстав на підставі акта № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 про результати зустрічної звірки з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському и\та податковому обліках при взаємовідносинах з МПП «Феон» та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 було здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", внаслідок чого між позивачем та його контрагентами виявлені розбіжності при автоматизованому співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України. Також позивач зазначив про те, що у період, щодо якого було проведено зустрічну звірку, дійсно мав господарські правовідносини з МПП «Феон», які мали реальний характер та за якими позивачем було сплачено, отримано та оприбутковано товарно - матеріальні цінності використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

У судовому засіданні 27.01.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 10.12.2013 надав письмові заперечення у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013.

У судове засідання 27.01.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2013 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві проведено зустрічну звірку ТОВ «Еліт Оіл» за результатами якої складено акт № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Еліт Оіл» з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з МПП «Феон» та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2013 по 30.06.2013».

В розділі 4 «висновок» акту № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 зазначено:

- відсутність об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат (послуг) за період з 01.03.2012 по 31.03.2013, які підпадають під визначення статей 134, 138 Податкового кодексу України

- відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, які підпадають під визначення статей 185, 198 Податкового кодексу України.

Отже, податковий кредит за перевірений період сформований ТОВ «Еліт Оіл» при фінансово-господарських взаємовідносинах із МПП «Феон» на суму 814 252,90 грн. підлягає зменшенню до 0 та податкові зобов'язання сформовані ТОВ «Еліт Оіл» при фінансово0господарських взаємовідносинах із контрагентами-покупцями ПП «Агро Союз Трейд», ПП «МТІ», ПП «Магнум ЛТД», ПП «Антаріо» на суму 186 035,90 грн. підлягають зменшенню до 0.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Оіл» вважаючи протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо висновків викладених в акті № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 зазначеного Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, за результатами проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається довідка про результати зустрічної звірки.

В матеріалах справи міститься документ з назвою акт № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 складений за результатами проведення зустрічної звірки позивача, а не у зв'язку з неможливістю її проведення, з огляду на що зазначений акт фактично є довідкою складеною за результатами зустрічної звірки позивача.

Пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 зазначених Методичних рекомендацій встановлено, що електронні копії підписаного керівником (заступником керівника) органу ДПС супровідного листа про результати проведення зустрічної звірки, складеної Довідки/Акта, інших документів та наданих суб'єктом господарювання матеріалів не пізніше наступного робочого дня від дати їх складання надсилаються до органу ДПС - ініціатора за допомогою ІС "Зустрічні звірки". Отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження в подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Отже, довідка про проведення зустрічної звірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Таким чином висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в довідці про проведення зустрічної звірки, є позицією цих осіб щодо результатів співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

З огляду на зазначене, податковий орган не позбавлений права викладати в довідці про проведення зустрічної звірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів укладених між позивачем та його контрагентами нікчемними та такими, що не створюють реальних правових наслідків, визнанні відсутніми об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат з податку на прибуток та відсутніми об'єктами оподаткування при придбанні та продажу товарів.

Таким чином позивачем фактично оскаржує висновки та доводи відповідача викладені в акті, який фактично є довідкою складеною за результатами проведеної зустрічної звірки позивача, № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Оіл» з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з МПП «Феон» та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 ".

З огляду на викладене, враховуючи те, що довідка про проведення зустрічної звірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки вона є виключно носієм доказової інформації про результати проведеного співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, які в подальшому повинна бути відпрацьована в комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочинів укладених між позивачем та його контрагентами нікчемними та такими, що не створюють реальних правових наслідків, визнанні відсутніми об'єктів оподаткування при визначені доходів та витрат з податку на прибуток та відсутніми об'єктами оподаткування при придбанні та продажу товарів не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Крім того, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду України викладену в ухвалі від 10.09.2013 у справі №21-237а13, в якій зазначено наступне: "Враховуючи викладене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта."

Щодо позовних вимог позивача про вилучення данних, внесених на підставі акту № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Еліт Оіл» з питань відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліках при взаємовідносинах з МПП «Феон» та контрагентами-покупцями за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 " суд зазначає наступне.

Пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, податкова інформація може, зокрема, зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Пунктами 3.1 та 3.6 зазначеної інструкції встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Підпунктами 4.2.1 та 4.2.2 пункту 4.2 зазначеної Інструкції встановлено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247).

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки на яких відображається стан розрахунків платників з бюджетом, при цьому податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Позивачем доказів та обґрунтувань на підтвердження здійснення відповідачем на підставі акта № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 коригувань чи нарахувань податкових зобов'язань саме в обліковій картці платника податків з податку на додану вартість суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було здійснено коригувань в обліковій картці платника податків з податку на додану вартість позивача на підставі акта № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що у даному випадку внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", саме по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призвело до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Позивачем не було надано суду інших доказів та обґрунтувань, що відповідачем було відкориговано показники податних ним податкових декларацій з податку на додану вартість, підстави для висновку про здійснення коригування яких в обліковій картці на підставі акта/довідки № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 у суду відсутні, на підтвердження факту того, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, по внесенню в електронну базу даних АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" змін на підставі акта/довідки № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів та призвели до їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що підстави вважати, що відповідачем були внесені зміни до облікової картки платника податку на додану вартість позивача на підставі акта/довідки № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 у суду відсутні, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що внесення на підставі акта № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 змін до інформаційної системи "Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України "Податковий Блок", у тому числі в базу даних "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" мало вплив на реалізацію позивачем його (позивача) прав, свобод, інтересів чи призвело до їх порушення.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, вони вчинені/прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

З огляду на викладене враховуючи те, що внесення на підставі акта акта/довідки № 494/26-54-22-03-07/38180524 від 12.09.2013 змін до інформаційної системи "Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України "Податковий Блок", у тому числі в базу даних "Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" само по собі, у даному випадку, не мало впливу на реалізацію позивачем його (позивача) прав, свобод, інтересів та не призвело до їх порушення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов