Постанова № 37628777, 11.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2014 року № 826/197/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проскасування податкового повідомлення-рішення №0000843720 від 27.12.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення №0000843720 від 27.12.2013.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що чинним законодавством передбачено можливість подання платником податків у межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної відповідної заяви зі скаргою на недобросовісного платника податків, що порушує порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, лише з податковою декларацією за той звітний (податковий) період, в якому платник податків включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а - не у податковому періоді, в якому мали бути складені такі податкові накладні, як про то безпідставно та всупереч нормам чинного податкового законодавства стверджує відповідач. Також позивач зазначив про те, що на момент проведення перевірки ним було подано податковому органу всі передбачені законодавством документи, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком 8, відповідні скарги, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту сплати позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних товарів/послуг у своїх контрагентів.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 03.02.2014 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до положень Податкового кодексу України у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну, водночас платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповненні обов'язкові реквізити податкової накладної, передбаченні чинним законодавством), у разі наданні такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний).

У судове засідання 13.02.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 09.12.2013 по 10.12.2013 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено камеральну перевірку даних ТОВ "АТ Каргілл" задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за жовтень 2013 року (податкова декларація з податку на додану вартість № 9074290239 від 19.11.2013 з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9077339703 від 02.12.2013).

За результатами перевірки складено акт № 1457/40-50/37-10/20010397 від 10.12.2013, яким встановлено, що при відображенні ТОВ «AT Каргілл» у декларації за жовтень 2013 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 0 грн., (рядок 24 декларації) та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку допущено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму ПДВ 2 004 681 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що ТОВ «AT Каргілл» включено до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року суму ПДВ в розмірі 2 004 681,00 грн. по заяві зі скаргою на постачальників (по податковим накладним не зареєстрованих та/або зареєстрованих з порушенням) перша подія з яких настала в жовтні 2012 року.

27.12.2013 на підставі акта № 1457/40-50/37-10/20010397 від 10.12.2013 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000843720, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 2 004 681,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0000843720 від 27.12.2013 та вважаючи його таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 у справі № К/800/30980/13.

Відповідно до декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2013 року ним до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість в розмірі 2 004 681 за податковими накладними не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних : № 4/2 від 24.10.2012, № 1/2 від 26.10.2012, № 113/2 від 02.10.2012, № 1/2 від 11.0.2012, № 13/2 від 09.10.2012, № 9/2 від 04.10.2012, № 3/2 від 19.10.2012, № 2/2 від 23.10.2012, № 2/2 від 17.10.2012, № 21/2 від 09.10.2012, № 1/1 від 01.10.2012, № 5/2 від 16.10.2012, № 1/2 від 03.10.2012, № 29 від 12.10.2012, № 1/2 від 02.10.2012, № 7/2 від 30.10.2012, № 1/2 від 08.10.2012, № 06/2 від 12.10.2012, № 3/2 від 08.10.2012, № 4/2 від 09.10.2012, № 10/2 від 23.10.2012, № 16/2 від 19.10.2012, № 19/2 від 08.10.2012, № 002/2 від 10.10.2012, № 7/2 від 23.10.2012, № 37/2 від 24.10.2012, № 003/2 від 16.10.2012, № 520/2 від 12.10.2012, № 33/2 від 05.10.2012, № 39/2 від 26.10.2012, № 40/2 від 26.10.2012, № 38/2 від 15.10.2012, № 26/2 від 09.10.2012, № 7/2 від 02.10.2012, № 23/2 від 29.10.2012, № 183 від 18.10.2012, № 25/2 від 16.10.2012, № 589 від 21.10.2012, № 87/2 від 12.10.2012, № 15/2 від 24.10.2012, № 1/2 від 08.10.2012, № 8/2 від 30.10.2012, № 50/2 від 29.10.2012, № 2/2 від 24.10.2012, № 23/2 від 24.10.2012, № 1/2 від 22.10.2012, № 11/2 від 03.10.2012 та № 59/2 від 09.10.2012.

До зазначеної декларації було додано додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" в підрозділі "Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу заявляю про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних" розділу 4 відображено зазначені накладні.

Факт того, позивачем були подані податковому органу копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у зв'язку чим було виписано податкові накладні № 4/2 від 24.10.2012, № 1/2 від 26.10.2012, № 113/2 від 02.10.2012, № 1/2 від 11.0.2012, № 13/2 від 09.10.2012, № 9/2 від 04.10.2012, № 3/2 від 19.10.2012, № 2/2 від 23.10.2012, № 2/2 від 17.10.2012, № 21/2 від 09.10.2012, № 1/1 від 01.10.2012, № 5/2 від 16.10.2012, № 1/2 від 03.10.2012, № 29 від 12.10.2012, № 1/2 від 02.10.2012, № 7/2 від 30.10.2012, № 1/2 від 08.10.2012, № 06/2 від 12.10.2012, № 3/2 від 08.10.2012, № 4/2 від 09.10.2012, № 10/2 від 23.10.2012, № 16/2 від 19.10.2012, № 19/2 від 08.10.2012, № 002/2 від 10.10.2012, № 7/2 від 23.10.2012, № 37/2 від 24.10.2012, № 003/2 від 16.10.2012, № 520/2 від 12.10.2012, № 33/2 від 05.10.2012, № 39/2 від 26.10.2012, № 40/2 від 26.10.2012, № 38/2 від 15.10.2012, № 26/2 від 09.10.2012, № 7/2 від 02.10.2012, № 23/2 від 29.10.2012, № 183 від 18.10.2012, № 25/2 від 16.10.2012, № 589 від 21.10.2012, № 87/2 від 12.10.2012, № 15/2 від 24.10.2012, № 1/2 від 08.10.2012, № 8/2 від 30.10.2012, № 50/2 від 29.10.2012, № 2/2 від 24.10.2012, № 23/2 від 24.10.2012, № 1/2 від 22.10.2012, № 11/2 від 03.10.2012 та № 59/2 від 09.10.2012 відповідачем не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних документів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 2 004 681,00 грн. по податковим накладним, які виписані постачальником до спливу 365 днів, та при цьому скарга на постачальників, які порушили порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана позивачем в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку про правомірність декларування позивачем зазначеної суми у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал платіжних доручень про сплату судового збору у сумі 487,20 грн.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників №0000843720 від 27.12.2013.

3.Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов