Постанова № 37628771, 13.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2014 року 16:32 № 826/19785/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Промінь-2006»

про

нарахування та стягнення суми податкових зобов’язань,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006» (далі – ОСББ «Промінь-2006»), у якому просить суд нарахувати та стягнути з відповідача суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 44 640,00 грн. та штрафні (санкції) санкції у сумі 4 393,00 грн., податку на додану вартість у розмірі 27 419,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 396,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами перевірки позивач встановив факт здавання ОСББ «Промінь-2006» нежитлових приміщень за цінами нижчими ніж звичайні, що є підставою для донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили у задоволенні позову відмовити повністю. Посилались на те, що позивач для встановлення звичайної ринкової ціни орендної плати за 1 кв.м. нежитлових приміщень використав неофіційні дані. Зазначили, що позивач не досліджував спірні нежитлові приміщення та не з’ясував істотних характеристик, які мають значний вплив на ціноутворення орендної плати.

В судовому засіданні 25.02.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006» зареєстровано Печерською районною в м. Києві Державною адміністрацією як суб'єкт господарювання 09.08.2006 (реєстраційний запис № 1 070 102 0000 02175). Взято на податковий облік ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 11.08.2006 за № 42004.

Суд встановив, що на підставі наказу від 30.07.2013 № 708, згідно положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1-78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, позивач провів документальну позапланову невиїзну перевірку ОСББ «Промінь-2006» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.03.2013.

В ході перевірки позивач встановив, що відповідно до пункту 3 Статуту ОСББ «Промінь-2006» мало в користуванні частину допоміжних приміщень, що входять до його управління загальною площею 242,30 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-А і які в період діяльності з 01.01.2010 по 31.03.2013 здавались в оренду згідно укладених договорів.

Позивач, з метою отримання інформації щодо середньої ринкової вартості оренди квадратного метра допоміжних приміщень ОСББ «Промінь-2006» направив запити до Агентства нерухомості «Благовіст» від 17.06.2013 № 814/10/22.8-10, консалтингової компанії ТОВ «Самсон» від 17.06.2013 №813/10/22.8-10 та до Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» від 17.06.2013 №815/10/22.8-10.

Представник позивача зазначив, що від Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків «Держзовнішінформ» відповідь на вказаний запит не надійшла.

На підставі інформації з відповідей ТОВ «Самсон» від 10.07.2013 №03-76/13 та Агентства нерухомості «Благовіст» від 25.06.2013 №38/АИ на вищезазначені запити, позивач дійшов висновку, що ОСББ «Промінь-2006» здавало в оренду допоміжні приміщення нижче мінімальної середньої ринкової вартості таких приміщень, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємих періодах.

За результатами перевірки відповідача складено акт від 01.08.2013 № 174/26-55-22-08/34530147 (далі - акт перевірки № 174/26-55-22-08/34530147), згідно висновків якого, позивач встановив порушення вимог законодавства, а саме:

- підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 46 753,00 грн.;

- пункту 4.1 статті 4, пункту 1.18 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 29 111,00 грн.

На підставі акту перевірки № 174/26-55-22-08/34530147 позивач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення

- від 23.08.2013 №39326552208, яким збільшив суму грошового зобов’язання ОСББ «Промінь-2006» з податку на прибуток у розмірі 50 033,00 грн., в т.ч. 44 640,00 грн. – основний платіж, 5 393,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

- від 23.08.2013 №39226552208, яким збільшив суму грошового зобов’язання ОСББ «Промінь-2006» з податку на додану вартість у розмірі 32 815,00 грн., в т.ч. 27 419,00 грн. – основний платіж, 5 396,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Зазначені податкові повідомлення-рішення 23.08.2013 вручені голові правління ОСББ «Промінь-2006», що підтверджується відповідними розписками на корінцях податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями ОСББ «Промінь-2006» оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Відповідно до пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, діючій до 01.09.2013), пункту 5.6 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, з 01.01.2013, у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного із застосуванням звичайних цін або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, додаткове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Рішенням Головного управління Міндоходів України від 25.10.2013 №10793/7/26-15-10-04-05 податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 №39226552208 та № 39326552208 на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України визнано відкликаними. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернутись до суду із позовною заявою про нарахування та сплату Відповідачем податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

У відповідності до підпункту 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Представники відповідача зазначили, що будинок, де створено ОСББ «Промінь-2006», був побудований за індивідуальним проектом на замовлення і кошти Українського товариства сліпих (УТОс). Власниками квартир є інваліди по зору та інші працівники УТОс з фізичними вадами.

Для потреб інвалідів в будинку створені допоміжні приміщення: стіл замовлень (магазин), пункт приймання білизни, колясочна, кімната тихих ігор, кімната зустрічей за інтересами, кімната для гурткової роботи, які відповідно до пункту 3.1 Статуту ОСББ «Промінь-2006» є загальним майном та можуть використовуватись згідно з їх призначенням на умовах визначених статутом.

Згідно з пунктом 6.4 Статуту ОСББ «Промінь-2006» кошти об'єднання складаються, зокрема, з коштів, одержаних об'єднанням у результаті здачі в оренду допоміжних приміщень.

Рішення про передачу нежитлових приміщень в оренду приймались загальними зборами ОСББ «Промінь-2006», на підтвердження чого представник відповідача надав витяги з протоколів та витяги з кошторисів, які приймались у період з 2010 по 2013 роки.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, висновок, викладений у акті перевірки № 174/26-55-22-08/34530147 щодо порушення відповідачем правил оподаткування, які пов’язані із застосуванням звичайних цін у звітних податкових періодах І кварталі 2010 року - IV кварталі 2013 року побудований виключно на інформації щодо орієнтовного розміру орендної плати за 1 кв.м. нежитлових приміщень, наданої ТОВ «Самсон» та Агентством нерухомості «Благовіст» на письмові запити позивача.

Водночас, суд зазначає, що у відповідях ТОВ «Самсон» від 10.07.2013 №03-76/13 та Агентства нерухомості «Благовіст» від 25.06.2013 №38/АИ, копії яких наявні в матеріалах справи, міститься застереження про те, що на розмір орендної плати нежитлового приміщення впливає ряд чинників, які суттєво змінюють вартість орендної плати 1 кв.м.

Так, у листі від 10.07.2013 №03-76/13 ТОВ «Самсон» зазначає: «Оскільки огляд та дослідження об'єктів оцінки не проводився, неможливо визначити усі ціноутворюючі чинники, від яких залежить ринкова вартість оренди нежитлових приміщень.».

В листі від 25.06.2013 №38/АИ Агентство нерухомості «Благовіст» зазначає наступне:

«Слід зазначити, що розмір орендної плати за користування нежитловими приміщеннями, в кожному окремому випадку, залежить від їх місцезнаходження загального стану, технічних характеристик, внутрішнього оздоблення, особистого волевиявлення власника, тощо.» «Надана інформація щодо розмірів орендної плати за користування об'єктами нерухомості не є офіційною.».

Крім того, у своєму листі Агентство нерухомості «Благовіст» рекомендувало позивачу провести експертну оцінку із залученням відповідних спеціалістів для остаточного визначення розміру орендної плати за користування нежитловими приміщеннями.

Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлювалися положеннями статті 39 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Слід зазначити, що пунктом 39.3 статті 39 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відсутності даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни така ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У відповідності до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги). - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. (підпункт 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Суд встановив, що позивач використав неофіційну інформацію про орієнтовний розмір орендної плати за 1 кв.м. нежитлового приміщення із вищезазначених листів ТОВ «Самсон» та Агентства нерухомості «Благовіст» без огляду спірних приміщень відповідача, без врахування призначення приміщень, загальної та корисної площі, поверху розташування, технічного стану та рівня озлобленості приміщення, наявності санвузлів, укомплектованості меблями, візуальної доступності об'єкту, зручності підходу і паркування автотранспорту, тощо.

Усі наведені характеристики приміщення мають суттєвий вплив на формування розміру орендної плати за 1 кв.м. такого нежитлового приміщення.

Положеннями статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки позивач не залучав експертів та навіть самостійно не проводив детальний візуальний огляд об'єктів, вказана в акті перевірки мінімальна середньо-ринкова вартість оренди за 1 кв.м. не може бути висновком для визначення цінового показника для конкретного об'єкту, який визначається шляхом виконання оціночних процедур.

Представники відповідача посилались на те, що приміщення, які надаються в оренду мають суттєві відмінності (цокольні приміщення у житловому будинку, мансардні приміщення, приміщень без санвузла, приміщення на 5 і 11 поверхах житлового будинку, відсутність меблів, охорони, паркувальних місць).

Таким чином, суд вважає використання позивачем неофіційної інформації з листів ТОВ «Самсон» та Агентства нерухомості «Благовіст» щодо орієнтовної ринкової вартості орендної плати за 1 кв.м. нежитлового приміщення є необґрунтованим.

Суд дійшов висновку, що підстави для донарахування ОСББ «Промінь-2006» сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 44 640,00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 27 419,00 грн. із застосуванням звичайних цін відсутні, оскільки позивач не довів факту здавання позивачем у спірних періодах нежитлових приміщень за цінами нижчими від звичайних.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві необґрунтованим та дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський