Рішення № 37626794, 27.02.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9803/13-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

27 лютого 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Неганової Н. В. ,

при секретарі - Онопченко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 11.04.2011 року він працював на посаді провідного фахівця департаменту внутрішньої безпеки в ПрАТ «НФСК «Добробут». З січня 2013 року позивачу не сплачували зарплату, у зв'язку з чим 16.05.2013 року позивач звільнився за власним бажанням. Заборгованість по зарплаті за період з 01.01.2013 року по 28.03.2013 року становить 29 289 гривень. Також відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію за 39 днів відпустки в розмірі 12 518 гривень. Позивач зазначає, що за два місяці затримки розрахунку відповідач має сплатити йому 19 526 гривень. Крім того, позивач вважає, що йому завдано моральну шкоду, яка виражається у моральних стражданнях, у втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя. Позивач змушений брати гроші в борг задля можливості оплатити винайману квартиру та прогодуватися, а неможливість своєчасно віддати гроші призводить до ускладнень з друзями, через що позивач перебуває у постійній напрузі, нервує, почуває себе приниженим. Моральну шкоду позивач оцінює у 20 000 гривень. ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по зарплаті в розмірі 29 289 гривень, компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 12 518 гривень, середньомісячний заробіток за затримку розрахунку в розмірі 19 526 гривень, а також по день винесення рішення, моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з тих же підстав, просив позов задовольнити. В подальшому позивач в судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій зазначив, що позов підтримує і просить задовольнити, не заперечує проти постановлення заочного рішення, а справу просить розглядати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з»явився, про день і час розгляду справи повідомлений, тому суд вважав за можливе розглядати справу за його відсутності та постановити по справі заочне рішення.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працював у Приватному акціонерному товаристві «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» з 11.04.2011 року на посаді провідного фахівця департаменту внутрішньої безпеки, а з 14.05.2012 року - на посаді начальника управління внутрішньої безпеки, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 4-9).

Наказом голови правління ПрАТ «НФСК «Добробут» за №051602/К від 16.05.2013 року ОСОБА_1 звільнений з посади начальника управління внутрішньої безпеки з 16.05.2013 року за власним бажанням згідно з ст. 38 КЗпП України (а.с.10 - копія наказу). В наказі також зазначено про необхідність бухгалтерії виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у кількості 39 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Позивач стверджує, що в день звільнення з ним розрахунок проведений не був, а заборгованість по зарплаті за період з січня по березень 2013 року включно становить 29 289 гривень, на підтвердження чого надав довідку про доходи від 28.03.2013 року (а.с.11).

24.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою (а.с. 20) про проведення розрахунку.

09.07.2013 року на заяву позивача від 24.06.2013 року відповідачем надана відповідь та довідка (а.с. 105, 106), з яких вбачається, що заборгованість по зарплаті перед позивачем за вирахуванням податків становить: за січень - 1 300 гривень, за лютий - 1 300 гривень, за березень - 1 300 гривень, а компенсація за невикористану відпустку 39 днів за вирахуванням податків становить 1 538 гривень 63 копійки. Загальний розмір заборгованості становить 5 438 гривень 63 копійки.

Суд вважає доведеною розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день звільнення саме 5 438 гривень 63 копійки з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, оскільки на підтвердження цієї суми відповідачем надана довідка про заборгованість.

Надана позивачем довідка від 28.03.2013 року (а.с.11) свідчить лише про доходи позивача за цей період, а щодо заборгованості по зарплаті, то в довідці про це мова не йде. Й крім того, в заяві від 24.06.2013 року про проведення розрахунку ОСОБА_1 зазначає, що існує заборгованість по зарплаті за січень - березень 2013 року та частково за травень цього ж року, а в даному позові стверджує про заборгованість по зарплаті лише за січень - березень 2013 року.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день винесення рішення.

Оскільки повний розрахунок з позивачем проведений не був, має місце затримка розрахунку з 17.05.2013 року по 27.02.2014 року.

Відповідно до п. 5 розд. IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 (далі - Порядок), основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Про застосування вказаного порядку розрахунку середнього заробітку зазначено і у листі Верховного Суду України від 01.07.2012 року «Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2012 року».

Оскільки відповідачем не надана суду довідка про заробітну плату позивача за останній перед звільненням рік, суд приймає до уваги відомості про щомісячну зарплату ОСОБА_1 за 2013 рік, надані управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (а.с. 57).

Отже, середньоденна заробітна плата позивача, виходячи із зазначеної вище інформації, становить без врахування відрахувань 262 гривні 21 копійка (9 763 грн. + 1 250 грн. = 11 013 грн. : 42 дні = 262,21 грн.).

Сума середнього заробітку становить 5 506 гривень 41 копійка (262,21 грн. х 21 день = 5 506,41 грн.).

За період з 17.05.2013 року по 27.02.2014 року середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить в загальній сумі 51 917 гривень 58 копійок (за травень 2013 року - 2 884,31 грн. /262,21 грн. х 11 днів/, за червень 2013 року - січень 2014 року - 44 051,28 грн. /5 506,41 грн. х 8 місяців/, за лютий 2014 року - 4 981,99 грн. /262,21 грн. х 19 днів/).

Отже, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 51 917 гривень 58 копійок.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що йому завдана моральна шкода, яка виражається у моральних стражданнях, у втраті нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації життя, у необхідності брати гроші в борг задля можливості оплатити винайману квартиру та прогодуватися, а також у постійній напрузі, нервуванні. Моральну шкоду позивач оцінює у 20 000 гривень.

Положеннями ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню моральна шкоду в сумі 500 гривень, оскільки через невиплату зарплати позивач зазнав незручностей і змушений докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає задоволенню частково.

Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір.

На підставі наведеного ст.ст. 116, 117, 231, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 84, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (код 31093336) на користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті за вирахуванням податків в сумі 5 438 гривень 63 копійки (п'ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень шістдесят три копійки).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (код 31093336) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 51 917 гривень 58 копійок, моральну шкоду в сумі 500 гривень, а всього стягнути 52 417 гривень 58 копійок (п'ятдесят дві тисячі чотириста сімнадцять гривень п'ятдесят вісім копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (код 31093336) на користь держави судовий збір в сумі 578 гривень 56 копійок (п'ятсот сімдесят вісім гривень п'ятдесят шість копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н. В. Неганова