Справа № 361/8251/13-к
Провадження № 1-кп/361/15/14
14.03.2014
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
=====
14 березня 2014 року м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі судової колегії:
головуючого, судді - Рабець М.Д.
суддів - Пошкурлата О.М., Шевчука М.П.
при секретарях - Коваль Н.М., Щипакіній К.В.
з участю прокурорів - Кіссе Г.А., Євлампієва А.Л., Брагіна І.С.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області молодшого радника юстиції Бургели О.В. матеріали кримінального провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130002649 від 08 червня 2013 року про обвинувачення:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Суходільск, Луганської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, із середньою освітою, одруженого, маючого дитину, тимчасово офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, запобіжний захід - тримання під вартою, обраний судом 11 червня 2013 року та продовжений до 02 травня 2014 року, раніше судимого:
- 29 серпня 2000 року Краснодонським міським судом Луганської області за ст.94 КК України до 10-ти років позбавлення волі, звільнений 14 вересня 2007 року умовно достроково відповідно до ст.81 КК України на 2 роки 5 місяців 1 день,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187ч.3 КК України;
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Суходільск, Луганської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, запобіжний захід - тримання під вартою, обраний судом 11 червня 2013 року та продовжений до 02 травня 2014 року, раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 30 жовтня 2008 року Дніпровським районним судом м.Києва за ст.186ч.2 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнений за відбуттям покарання 17 серпня 2012 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187ч.3 КК України;
В С ТА Н О В И В:
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_6, будучи раніше судимими, маючи не зняту і непогашену судимість, вчинили розбій за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло за таких обставин.
Судом визнано доведеним, що 08 червня 2013 року приблизно о 18 годині між обвинуваченими братами ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_7 з іншого боку, які знаходились в під'їзді будинку №19 по вул.Черняхівського в м.Бровари Київської області, виникла словесна суперечка з приводу неповернення боргу останнім.
З метою примушення ОСОБА_7 повернути борг, обвинувачені брати ОСОБА_3 почали наносити йому численні удари кулаками по голові та тілу, спричиняючи тим самим фізичну біль.
Намагаючись уникнути спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 підбіг до АДРЕСА_1 в якій мешкала його рідна сестра ОСОБА_2 з чоловіком ОСОБА_1 та їх малолітньою дочкою. Переслідуючи ОСОБА_7 у братів ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне проникнення до квартири, де проживає ОСОБА_7 з метою вчинення розбійного нападу та відкритого заволодіння майном останнього.
У той же день, приблизно о 18год. 05 хв., ОСОБА_3, діючи умисно та з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі своїм братом ОСОБА_6, через незачинені вхідні двері, подолавши фізичний опір ОСОБА_7, який намагався їм перешкодити зайти до житлового приміщення, умисно, незаконно, проникли до квартири АДРЕСА_1.
В цей час в коридор квартири з житлової кімнати вийшли ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1, яким брати ОСОБА_3 повідомили, щоб вони передали їм грошові кошти, які, з їх слів, їм був винен ОСОБА_7
Отримавши відмову ОСОБА_6, попередньо узгодивши свої дії з ОСОБА_3, забіг у приміщення кухні квартири, схопив на полиці кухонний ніж та повернувшись до коридору в якому перебували ОСОБА_7 із своєю сестрою ОСОБА_2, тримаючи ніж в правій руці і погрожуючи подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_7 його застосуванням, повторно, висловив вимогу передачі грошових коштів або майна.
При спробі потерпілої ОСОБА_2 із власного мобільного телефону марки «LG KF510» викликати працівників міліції ОСОБА_6 наніс один удар кулаком правої руки в область виличної частини голови потерпілої ОСОБА_2, спричинивши їй легке тілесне ушкодження та відкрито заволодів зазначеним мобільним телефоном вартістю 1349,95 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, з метою відкритого заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я та з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, погрожуючи застосуванням ножа, діючи узгоджено, брати ОСОБА_3 нанесли численні удари кулаками рук та ногами по голові і тілу потерпілого ОСОБА_1, який сприймав дії нападників, як реальну загрозу для його життя, а також життя його дружини ОСОБА_2 і ОСОБА_7
Подавивши волю потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до вчинення опору, з метою реалізації злочинного умислу на вчинення нападу з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3 відкрито заволодів належним ОСОБА_1 комп'ютерним монітором марки «LG L194WT» з екраном 19 дюймів вартістю 1307,67 грн. та належними ОСОБА_7 грошима в сумі 120 грн.
Після вчинення вказаних дій, обвинувачені брати ОСОБА_3 залишили місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди.
Такі умисні дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.187ч.3 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_3, заявили, що суть пред'явленого їм обвинувачення зрозуміла, але вони своєї вини не визнають та відмовляються давати покази по висунутій їм підозрі. Разом з тим, в процесі судового розгляду вони відповідали на поставлені учасниками процесу уточнюючі та стверджувальні питання і тим самим підтверджували що були виконавцями вчиненого розбійного нападу на квартиру потерпілих ОСОБА_2. Їх заяви про не вчинення інкримінованого кримінального правопорушення спростовуються наведеними і наданими в процесі судового розгляду стороною обвинувачення доказами, а саме: документами, висновками експертиз, показами потерпілих та свідків, протоколами слідчих дій проведених з участю потерпілих.
Так, потерпілий ОСОБА_1 при допиті судом та відповідаючи на запитання учасників процесу пояснив, що 08 червня 2013 року приблизно після 17 години, коли він перебував в себе в квартирі до них в квартиру проникли обвинувачені, які вели під руки окровавленого ОСОБА_7., також з ними була жінка з дитиною. Всі вони зайшли в квартиру і обвинувачені стали вимагати 1000 грн. Їх в квартиру ніхто не запрошував і коли він їх побачив то став вимагати щоб вони залишили квартиру. Це їх відповідно роздратувало. Обвинувачений ОСОБА_6 на кухні взяв кухонний ніж із зеленою ручкою, лезо приблизно 10см., і бігав з ним, всім погрожував. Дружина хотіла подзвонити з мобільного телефону в міліцію, але її вдарив ОСОБА_3 та забрав собі в карман телефон. Також ОСОБА_3 бив в коридорі ОСОБА_7 Першим його, потерпілого, вдарив ОСОБА_3 ще в спальні, обличчя залила кров, потім обоє обвинувачених нанесли йому ще приблизно 10 ударів в різні частини тіла. Потім, мимо нього пройшов ОСОБА_6 з монітором від комп'ютера. Коли обвинувачений ОСОБА_3 бив ОСОБА_7, вимагаючи кошти, то останній повертав йому 120 грн., купюрами по 100 і 20 грн. Опору їм не вчиняв і тому вони ніж до нього не застосували. З квартири пропали монітор, мобільний телефон, ніж та гроші -120грн., що належали ОСОБА_7
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 08 червня 2013 року біля 18 години була в квартирі і почула жіночий крик, шум, а коли відкрила двері то проти її волі в коридор квартири заштовхали окровавленого її брата ОСОБА_7 і за ним проти її волі ввірвались обвинувачені, які сказали, що брат винен їм гроші, вони були в неадекватному стані. З ними була жінка з дитиною. Обвинувачений ОСОБА_3 наносив ОСОБА_7 удари. ОСОБА_6 на кухні взяв ножа із зеленою ручкою, став ним погрожувати. Вимагали 1000грн., які нібито був їм винен ОСОБА_7 ЇЇ чоловік намагався розборонити та витягнув ОСОБА_3 в кімнату, але той його вдарив, від чого обличчя було в крові. В подальшому чоловіка били обоє обвинувачених. ОСОБА_7 заштовхали до кімнати та продовжували бити, при цьому із столика впало 120 грн., що йому належали. Вона намагалась подзвонити з мобільного телефона та визвати міліцію, але обвинувачений ОСОБА_3 вдарив її в голову, телефон впав і він його забрав собі в карман. ОСОБА_6 із залу взяв монітор від комп'ютера. З квартири обвинувачені забрали монітор, мобільний телефон, ніж, ключі та 120 грн. В послідуючому були визвані працівники міліції, які складали процесуальні документи.
Свідок обвинувачення ОСОБА_7 показав в судовому засіданні, що він мешкав в квартирі своєї сестри потерпілої ОСОБА_2 08 червня 2013 року приблизно о 17 годині він на вул.Черняхівського в м.Бровари зустрів біля 10-ї школи обвинувачених, які почали його бити та вимагати гроші. Поруч була їх мати і дитина. Матір мабуть була в стані сп'яніння. Вони також були, як на його думку, в неадекватному стані. Погодившись їм віддати більше 150 грн. всі пішли до його помешкання. Коли сестра відкрила вхідні двері квартири, то обвинувачені проти її волі забігли в квартиру, де почали вимагати гроші. Молодший з братів взяв на кухні ніж і погрожував ним. Потерпіла ОСОБА_2 хотіла подзвонити в міліцію але її вдарив ОСОБА_3 і забрав її мобільний телефон. Він давав їм гроші 150 грн., які впали на підлогу. Як били ОСОБА_1 він не бачив, оскільки втік з квартири. Коли повернувся в квартиру то їх не було. З квартири пропали монітор, мобільний телефон, ключі ніж та гроші 150 грн. Особисто він отримав тілесні ушкодження, але в міліцію із завою про побиття та викрадення грошей він не звертався і немає до обвинувачених ніяких претензій.
Крім показів потерпілих та свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, якими стверджується факт розбійного нападу вчиненого обвинуваченими, стороною обвинувачення на підтвердження вини братів ОСОБА_3, в судовому засіданні надані та досліджені документи, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, які прилучені до справи.
Так, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №184 від 13.06.2013р. в потерпілого ОСОБА_1. виявлені: забійна рана в лобній області по центру, синці на обличчі, лівій верхній кінцівці та на передній поверхні грудної клітини зліва. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контакту, по строку можуть відповідати 08.06.3013 року та відносяться до категорії: забійна рана в лобній області по центру - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синці на обличчі, лівій верхній кінцівці та на передній поверхні грудної клітини зліва-легких тілесних ушкоджень.(т.2,а.с.105).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №190 від 13.06.2013р. в потерпілої ОСОБА_2 виявлені: синець в правій скроневій ділянці з переходом в ділянку правої вушної раковини, синці на нижніх кінцівках. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, по строку можуть відповідати 08.06.2013 р. та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.(т.2,а.с.103).
Протокол проведення слідчого експерименту від 30.07.2013р. з доданими фототаблицями вказує, що потерпіла ОСОБА_2 під час цієї слідчої дії пояснила і показала яким чином відбувались події під час розбійного нападу вчиненого обвинуваченими братами ОСОБА_3.(т.1,а.с.80-87).
Аналогічний протокол слідчого експерименту від 31.07.2013р. з фототаблицями, який проводився з участю потерпілого ОСОБА_1 вказує за яких обставин стався розбій та отримання ним тілесних ушкоджень від нападавши братів ОСОБА_3(т.1,а.с.88-96).
З урахуванням отриманих даних показів потерпілих при слідчому експерименті надані стороною обвинувачення висновки експерта за №№169/184; 170/190 від 15.08.2013р. підтверджують факт отримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за обставин вказаних потерпілими при проведені слідчого експерименту.(т.2,а.с.129-130; 132-133).
Протокол огляду місця події від 08.06.2013р. з фототаблицями вказує що була оглянута квартира АДРЕСА_1, в якій зі слів потерпілих стався розбійний напад і були розкидані речі, сліди бурих плям та мазки, як пояснила потерпіла ОСОБА_2 це була кров її чоловіка, оскільки обличчя його було в крові. Проводились змиви бурої речовини. (т.1,а.с.46-59).
Протокол огляду місця події від 08.06.2013р. вказує, що при огляді квартири АДРЕСА_5, було виявлено та вилучено купюру номіналом 20грн. із слідами бурої речовини та купюру номіналом 100грн.(т.1,а.с.102-104).
Допитана судом свідок обвинувачення ОСОБА_14 показала, що вона мешкає в квартирі разом із сестрою, яка є недієздатною. Кімнату в неї знімає мати обвинувачених. В червні місяці минулого року до неї приїхали сини. Працівники міліції робили огляд квартири, дозвіл на це давала вона їм особисто. Що вони вилучали не бачила в кімнату з ними не ходила.
Допитані судом свідки обвинувачення ОСОБА_12 та ОСОБА_15 показали, що були понятими при огляді працівниками міліції квартири, там була хазяйка і жінка що знімала квартиру з дитиною. Працівники міліції вилучили дві купюри номіналом 100 і 20 гривень. Одна купюра була помята і в крові.
Висновок експерта №140 від 1807.2013р. вказує, що в змивах з рами дверей кімнати, із шафи, на купюрах 100грн.,20грн. наданих на дослідження виявлена кров людини, при встановленні групової належності крові виявлені антігени В і Н. Отримані висновки досліджень вказують, що кров в слідах на речах наданих на дослідження могла походити від потерпілого ОСОБА_1 Не виключається також наявність в цих слідах кров потерпілої ОСОБА_2 (т.2,а.с.117-118).
Суд, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, документи, а також покази потерпілих, свідків приходить висновку, що вони є достовірними і достатніми для обґрунтування винності обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в інкримінованому злочині.
Відмову обвинувачених від дачі показів в судовому засіданні та невизнання вини в інкримінованому злочині суд розцінює як один із обраних ними видів захисту своїх інтересів. Разом з тим суд вважає, що обвинувачені таким чином намагаються уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. На думку суду їх винність встановлена і доведена доказами, які суд встановив, дослідив та надав їм належну оцінку в процесі судового розгляду.
Аргументи захисника проте, що вина його підзахисних не доведена під час судового розгляду, оскільки зібрані такі докази були з грубим порушенням чинного процесуального законодавства, дії обвинувачених кваліфіковані невірно, покази потерпілих і свідка ОСОБА_7 мають протиріччя і не можуть бути покладені в основу обвинувачення, оскільки вони є родичами і зацікавлені в результатах розгляду судом розцінюються критично, як такі що направлені на уникнення обвинуваченими кримінальної відповідальності. Наведені аргументи захисника спростовуються наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами, документами, показами потерпілих і свідків.
Так, допитана свідок ОСОБА_14 показала суду що давала дозвіл працівникам міліції на огляд її квартири, на це вказує і її заява(т.1,а.с.101). Рапорт слідчого свідчить, що ОСОБА_16-мати обвинувачених при вилучені в квартирі грошових коштів схватила купюру 100грн. та поклала в рот, намагаючись її пошкодити.(т.1,а.с.114). Щодо неточностей в показах свідків щодо кількості купюр і суми грошей то суд такі факти розцінює критично і вважає, що людина сприймає кожну дію індивідуально і може при цьому помилятись.
Інші посилання захисника на допущенні, як на його думку, нібито органом розслідування і прокурором норм Закону суд не приймає до уваги, оскільки оцінка дається тим доказам, які були предметом дослідження в судовому засіданні і надані стороною обвинувачення.
Суд не знаходить в доводах захисту та обвинувачених переконливих аргументів про необ'єктивність судового провадження та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняттю рішення по суті.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою і тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення - постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст.370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в інкримінованому злочині.
Суд приходить висновку, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_3 своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, а саме майном потерпілих подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_7, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я осіб, які зазнали нападу та із проникненням у житло.(розбій).
Такі дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст.187ч.3 КК України, кожного, і вважає, що вони повинні нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.3ст.187 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, особи винних, які були раніше судимими за особливо тяжкі злочини, по місцю проживання до скоєного характеризувалися позитивно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебували.
Враховуючи вказані обставини, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_3 до покарання відповідно до санкції ч.3 ст.187 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, відповідно до ст.66 КК України та обтяжуючих - згідно ст.67 КК України судом не встановлено. Вказана в обвинувальному акті обставина, що обтяжує покарання стосовно обох обвинувачених як вчинення нового умисного злочину особами, які мають судимість за умисний злочин підлягає виключенню, оскільки відповідно ст.67 КК України перелік обтяжуючих обставин є вичерпним і така обставина не зазначена.
Відповідно до вимог ч.2ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченим братам ОСОБА_3, суд враховує конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора, думку потерпілих, дані про їх особи, що вони раніше були судимі за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів і приходить висновку про необхідність їх засудження до покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого злочину із призначенням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна та реальним його відбуттям, призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинувачених до скоєного.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинувачених та запобігання вчинення ними нових злочинів.
Цивільний позов в даному провадженні не заявлявся, речових доказів немає.
На підставі ч.2ст.124 КПК України суд стягує з обвинувачених на користь держави передбачені ст.118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 245 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи, які вважає за необхідне стягнути в рівних частинах з обвинувачених.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст.131 КПК України не застосовувалися, запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_3, під час досудового розслідування і судового розгляду обраний тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили такий запобіжний захід їм слід залишити без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.187ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 8(вісім) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, з утримуванням в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 09 червня 2013 року.
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.187ч.3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 8(вісім) років з конфіскацією всього майна яке є його власністю.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу обрати у виді тримання під вартою, з утримуванням в Київському СІЗО УДПС України в м.Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 09 червня 2013 року.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Суходільск, Луганської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 122 грн.50коп.(сто двадцять дві гривні 50 копійок) за проведення експертизи №578 від 20.07.2013року.
Стягнути із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Суходільск, Луганської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 122 грн.50коп.(сто двадцять дві гривні 50 копійок) за проведення експертизи №578 від 20.07.2013року.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_3, які перебувають під вартою в такий же строк з моменту вручення їм копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Головуючий, суддя М.Д.Рабець
судді О.М.Пошкурлат
М.П.Шевчук
Суддя /підпис/ М. Д. Рабець
Судове рішення № 37625995, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 14.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 361/8251/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: