Постанова № 37623404, 12.03.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.03.2014

Справа № 320/856/14-а

2-а/320/61/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року м.Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Ковальової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій неправомірними, зобов»язання відповідача вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі-УПСЗН) щодо відмови йому у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення неправомірними; зобов'язати УПСЗН надати ОСОБА_1 статус інваліда війни відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни відповідно до п.7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302.

Зазначає, що він приймав участь у бойових діях у складі військової частини А-0450, яка входила до складу багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру на території колишньої Югославії (н.п. Врапчічі, Боснія і Герцеговина) в період 15.07.1999р.

Згідно абз. 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно переліку держав і періодів бойових дій на їх території, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час участі позивача у бойових діях) було закріплено, що на території Югославії в період з 15.07.1992р. велись бойові дії.

Враховуючи вищенаведене, керуючись Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1994 р. N 302, 06.03.2000р. позивачу на законній підставі було видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2.

У витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 947 від 18.04.2013р. вказано, що він на підставі статей 71-в, 23-в, 42-в, 54-в, 55-в графи ІІІ наказу МО України № 207-99р. був визнаний обмежено придатним до військової служби, які в подальшому призвели до розвитку «Ішемічної хвороби сердця. Постінфарктний кардіосклероз (2006р.). Стенокардія напруження. ФК-ІІІст. СН-ІІАст. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Оклюзія стегнево-підколінного сегменту з обох боків. Хронічна ішемія ІІБст. Виразкова хвороба 12п. кішки. Рубцева деформація цибулини 12п. кишки. Хронічний гастродуоденит. Хронічний холецистіт», що підтверджено медичними документами.

У цьому витягу з протоколу засідання комісії вказано «Захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».

На підставі цього, за наслідками огляду медико-соціальної експертної комісії, 04.06.2013 року позивачу була призначена ІІІ група інвалідності в зв'язку з захворюванням, що пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах.

Згідно п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302, посвідчення інваліда війни видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

На звернення позивача із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення листом від 03.09.2013р. № 01-6/3238-08 відповідач відмовив йому у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Ця відмова обґрунтована тим, що згідно переліку держав і періодів бойових дій на їх території, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на даний час, тобто зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. N 1296) період бойових дій на території Югославії визначений з 15.07.1992р. по 16.06.1999р. Враховуючи те, що позивач приймав участь у бойових діях в Югославії в період 15.07.1999р. немає законних підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Вважає, що вказані дії відповідача є неправомірними та такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України враховуючи наступне:

1. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. N 1296 «Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території» у переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено позицію "Югославія 15 липня 1992 р." словами і цифрами "- 16 червня 1999 р.". Ця постанова набрала чинності 13.11.2007р. - дата її офіційного опублікування.

Однак, пунктом 2 цієї постанови було установлено, що прийняті до набрання чинності цією постановою рішення про надання статусу учасника бойових дій громадянам, які брали участь у подіях на території колишньої Югославії, перегляду не підлягають.

Таким чином, відповідачем при розгляді вказаного питання було протиправно проігноровано вказані вище положення п. 2 цієї постанови, а також не звернуто уваги на наявність у позивача чинного посвідчення учасника бойових дій, виданого 06.03.2000р. (тобто до дати набрання чинності постанови КМУ № 1296) у зв'язку участю в бойових діях на території колишньої Югославії, що як наслідок, призводить до порушення його прав.

Просить задовольнити позов та стягнути на свою користь судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Позивач у судове засідання не з»явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також просить стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 800 гривень (за підготовку позовної заяви в розмірі 500 гривень та підготовку додаткових пояснень, наданих через канцелярію суду 03 березня 2014 року в розмірі 300 гривень)(а.с.37-38, 46).

Представник відповідача Мальцева О.М. у судове засідання не з»явилася, надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність в порядку письмового провадження, проти позову заперечує, надала письмові заперечення проти позову (а.с.22-30). В запереченнях вказує, що згідно переліку держав і періодів бойових дій на їх території, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції чинній на даний час, тобто зі змінами внесеними згідно з постановою КМУ від 08.11.2007 р. N 1296) період бойових дій на території Югославії визначений з 15.07.1992р. по 16.06.1999р. Враховуючи те, що позивач приймав участь у бойових діях в Югославії в період 15.07.1999р., за присвоєнням статусу інваліда війни позивач звертається у теперішній час, то немає законних підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Також вказує, що позивачем пропущений місячний строк для звернення до суду в розумінні ч.5 ст. 99 КАС України, що вказує на необхідність залишення даної позовної заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється в силу ст.. 41 КАС України.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено наступне.

06.03.2000р. позивачу - ОСОБА_1 військовою частиною А 0325 видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно довідки, виданої Мелітопольсько-Веселівським об'єднаним військовим комісаріатом Запорізької області від 12.03.2013 № ВОЗК/747, позивач проходив військову службу з 05.08.1978р. по 30.11.2004р. та був звільнений з військової служби у запас за п. 67 пп. «Б» - за станом здоров'я. Приймав участь у бойових діях у складі військової частини А-0450, яка входила до складу багатонаціональних сил СФОР по підтриманню миру на території колишньої Югославії (н.п. Врапчічі, Боснія і Герцеговина) в період 15 липня 1999р.(а.с.8)

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 947 від 18.04.2013р. ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби, які в подальшому призвели до розвитку «Ішемічної хвороби сердця. Постінфарктний кардіосклероз (2006р.). Стенокардія напруження. ФК-ІІІст. СН-ІІАст. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Оклюзія стегнево-підколінного сегменту з обох боків. Хронічна ішемія ІІБст. Виразкова хвороба 12п. кішки. Рубцева деформація цибулини 12п. кишки. Хронічний гастродуоденит. Хронічний холецистіт», що підтверджено медичними документами. Вказано -«Захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії»(а.с.9).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 481140 від 04.06.2013 року позивачу призначено ІІІ групу інвалідності в зв'язку з захворюванням, що пов'язано з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.10)

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах.

Згідно п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302, посвідчення інваліда війни видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

На звернення позивача з заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення листом від 03.09.2013р. № 01-6/3238-08 відповідач відмовив йому у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Ця відмова обґрунтована тим, що згідно переліку держав і періодів бойових дій на їх території, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на даний час, тобто зі змінами внесеними згідно з постановою КМУ від 08.11.2007 р. N 1296) період бойових дій на території Югославії визначений з 15.07.1992р. по 16.06.1999р. Враховуючи те, що позивач приймав участь у бойових діях в Югославії в період 15.07.1999р. немає законних підстав для встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення(а.с.12).

Суд вважає дії УПСЗН щодо відмови позивачу у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення неправомірними з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. N 1296 «Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території» у переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено позицію "Югославія 15 липня 1992 р." словами і цифрами "- 16 червня 1999 р.". Ця постанова набрала чинності 13.11.2007р. - дата її офіційного опублікування.

Однак, пунктом 2 цієї постанови було установлено, що прийняті до набрання чинності цією постановою рішення про надання статусу учасника бойових дій громадянам, які брали участь у подіях на території колишньої Югославії, перегляду не підлягають.

Таким чином, відповідачем при розгляді вказаного питання було протиправно проігноровано вказані вище положення п. 2 цієї постанови, а також не звернуто уваги на наявність у позивача чинного посвідчення учасника бойових дів, виданого 06.03.2000р. (тобто до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1296) у зв'язку з участю в бойових діях на території колишньої Югославії, що, як наслідок, призводить до порушення прав позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ст. 22 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав. Право на соціальний захист є невід'ємним конституційним правом громадян.

Відповідачем не було враховано вказані положення Конституції України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відтак, відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що позивач набув статусу учасника бойових дій до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1296 у зв'язку з участю в бойових діях на території колишньої Югославії, суд вважає позовні вимоги щодо визнання дій неправомірними, зобов»язання відповідача вчинити певні дії такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача щодо пропуску позивачем місячного строку для звернення до суду в розумінні ч.5 ст. 99 КАС України суд вважає безпідставними, оскільки зазначені положення не застосовуються до даних позовних вимог, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду позивачем пропущено не було.

Крім того, позивач просить стягнути на свою користь судові витрати, а саме- судовий збір в розмірі 73,08 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 800 гривень.

Згідно ч.1ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, оскільки судові витрати були належним чином підтверджені позивачем наданою квитанцією (а.с.1), договором про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 від 29.01.2014 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, актом про виплату адвокату гонорару (винагороди)(а.с.15-17), додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 29.01.2014 року, актом про виплату адвокату гонорару (винагороди) від 28.02.2014 року, розрахунком суми винагороди за надану правову допомогу відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (а.с. 39-42), приймаючи до уваги, що судове засідання 03.03.2014 року проведено не було у зв»язку із перебуванням судді на лікарняному, про стягнення витрат за представництво у якому позивачем не заявлено вимоги, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню з місцевого бюджету судові витрати в розмірі 873,08 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-14, 94, 105, 159, 160-162, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій неправомірними, зобов»язання відповідача вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення неправомірними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області надати ОСОБА_1 статус інваліда війни відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та видати посвідчення інваліда війни відповідно до п.7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302.

Стягнути з місцевого бюджету Мелітопольської міської ради Запорізької області (Мелітопольське УДКСУ (м. Мелітополь, Мелітопольський район), 22030001, Код отримувача 37968956, рр 31215206700013, Код ЄДРПОУ суду 36969096, МФО 813015) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 873(вісімсот сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.В.Ковальова