Постанова № 37622704, 11.03.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року № 2а-177/10/1370

о 16 год. 00 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Львівській області, представник - не прибувдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс», представник - не прибув про стягнення податкового боргу в сумі 93181,33 грн.

Державна податкова інспекція у Сколівському районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 КАС України, судом, на підставі клопотання представника позивача, проведено заміну позивача у справі - Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області на його правонаступника - Стрийську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві та розглянути справу без його участі.

Відповідач прибуття уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про поважні причини не прибуття представника в судові засідання суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

20.11.2004 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 153836.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією Довідкою з Єдиного державного реєстру.

27.12.2006 року відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 353, що підтверджується довідкою ДПІ у Сколівському районі Львівській області № 1079/29-025 від 15.12.2009 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- Декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року, згідно якої сума податку до сплати становить 2632,00 грн.;

- Корінця податкового повідомлення - рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області № 0000212351/0 від 19.08.2009 року, яким на підставі акту перевірки № 110/23-0/33285708 від 10.08.2009 року яким встановлено порушення п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем - податок на прибуток підприємств, всього в сумі 95422,00 грн., з них за основним платежем - 67345,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28077,00 грн.;

- Податкового розрахунку відповідача збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв за дев'ять місяців 2009 року, згідно якого нарахована сума збору становить 110,82 грн.;

- Корінця податкового повідомлення - рішення ДПІ у Сколівському районі Львівської області № 0001621510/0 від 02.12.2009 року, згідно якого відповідно до акта перевірки № 000328/1621510 від 02.12.2009 року встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого зобов'язання в розмірі 990,98 грн. та за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 99,10 грн. за платежем - збір за спеціальне користування водними ресурсами

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року за № 1251-XII із змінами і доповненнями (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно п.п. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 54.1. ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1. ст. 57 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.3. ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2010 року у справі № 2а-751/10/1370, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» до Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень, визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 року, адміністративний позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000222351/0 від 19.08.2009 року; визнано неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області щодо неподання в Головне управління Державного казначейства України у Львівській області висновків на відшкодування ТОВ «Інтеркарпатсервіс» бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 312113,00 грн. рівно; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Львівській області на користь ТОВ «Інтеркарпатсервіс» бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 312113,00 грн. рівно.

Вказаною постановою встановлено: «позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000212351/0 від 19.08.2009 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток усього 95422,00 грн., в тому числі за основним платежем - 67345,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28077,00 грн. задоволення не підлягають, оскільки позивачем не доведено факту придбання послуг, визначених в п. 2.1 договору б/н укладеного між ТОВ «Інтеркарпатсервіс» та ФО-П ОСОБА_1 01.10.2006 року про надання послуг та контролю за виконанням договору позики від 28.04.2006 року б/н, укладеного між ТОВ «Інтеркарпатсервіс» та корпорацією «Chatline Limited». Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, на підставі яких здійснювалась оплата таких послуг, не містять конкретизації, які саме послуги надавались та які саме роботи виконувались, в якому об'ємі. Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано суду матеріального підтвердження проведених робіт. Так, зокрема, відповідно до п. 2.1 договору б/н від 01.10.2006 року, ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався надати ТОВ «Інтеркарпатсервіс» допомогу в пошуку інвесторів для фінансування проектів замовника на умовах фінансування, прийнятних замовником, надавати консультації з питань будівництва, облаштування, запуску в експлуатацію об'єкта, управління об'єктом з метою досягнення найбільшої ефективності в його роботі та інших питань щодо функціонування об'єкта згідно договору позики; контролювати процес використання коштів та процес ведення будівництва об'єкта згідно договору позики в будь-який спосіб і час з метою дотримання позичальником цільового характеру та ефективного використання коштів; забезпечувати інформаційний зв'язок з позичальником по договору позики. Докази того, зокрема, яка робота по пошуку інвесторів була проведена, скільки було витрачено часу на пошук інвестора, чи був знайдений інвестор, які консультації з питань будівництва були надані, яким чином забезпечувався інформаційний зв'язок в матеріалах справи відсутні. Доводи позивача не спростовують висновків ДПІ в Сколівському районі Львівської області.»

Обставини встановлені у вищезазначеній постанові спростовують не обґрунтування позовних вимог про стягнення до бюджету коштів в сумі 93181,33 грн. як податкового боргу визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000212351/0 від 19.08.2009 року, якому надано судами правову оцінку та визнано правомірним, а також на підставі податкового повідомлення - рішення № 0001621510 від 02.12.2009 року.

Відтак, заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 93181,33 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також розрахунком ДПІ у Сколівському районі Львівської області станом на 14.12.2009 року, така є узгодженою та підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні.

Відповідач жодними належними та допустимими доказами не спростував позовних вимог податкового органу про стягнення податкового боргу в сумі 93181,33 грн., що є підставою для задоволення позовних вимог.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» про стягнення податкового боргу в сумі 93181,33 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркарпатсервіс» (ЄДРПОУ 33285708, вул. Устияновича, 155-А, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область) в користь Державного бюджету податковий борг за платежами - податок на прибуток, збір за спеціальне водокористування в сумі 93181,33 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 14.03.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.