Постанова № 37622159, 05.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року 12:45м. ПолтаваСправа № 816/6894/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретарі судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Горулька О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання нечинною постанови, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2013 року ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області (надалі - відповідач, Інспекція ДАБК у Полтавській області) про визнання нечинною постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2013 № К28/2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність винесення відповідачем спірної постанови у зв'язку з відсутністю проектної документації, яка розроблена відповідно до державних будівельних норм при поданні декларації про початок виконання будівельних робіт та інших порушень, встановлених актом перевірки, у зв'язку з чим посилався на відсутність підстав винесення постанови про накладення штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі. У письмових запереченнях зазначав, що при винесенні спірної постанови діяв в межах чинного законодавства та застосував санкції визначені відповідно до вимог у сфері містобудівної діяльності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 02.09.2013 позивачем подано для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція частини приміщень будівлі поліграфічного центру для розміщення міні-пекарні по АДРЕСА_1 (а.с. 55-56).

На підставі Наказу Інспекції ДАБК у Полтавській області № 311 від 04.09.2013 та направлення для проведення позапланової перевірки № 330 від 04.09.2013, головним державним інспектором Південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області 13.09.2013 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: перевірка достовірності даних зазначених у декларації позивача на об'єкті будівництва «Реконструкція частини приміщень будівлі поліграфічного центру для розміщення міні-пекарні по АДРЕСА_1 (а.с. 43-46).

Перевірка проводилась виключно з питань достовірності даних зазначених у декларації поданої до інспекції для реєстрації від 29.08.2013 року в/н 7/16-05-30/1484 по вказаному вище об'єкту замовником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

На розгляд позивачем було надано документи відповідно до яких заповнювалась декларація, а саме: проектна документація (Загальна пояснювальна записка, архітектурно-будівельні рішення, технологічні рішення) категорія складності - II відповідно розрахунку категорії складності нежитлової будівлі, технічний нагляд здійснює ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1 видані: 30.05.2011, наказ про призначення відповідального по проведенню технічно нагляду на об'єкті №02/08 від 02.08.2013, проектна документація розроблена приватним підприємцем ОСОБА_5 та затверджена рішенням позивача б/н від 15.08.2013, відповідальна особа за здійснення авторського нагляду ГАП ОСОБА_5 (наказ № б/н від 01.08.2013), кваліфікаційний сертифікат архітектора серія НОМЕР_2 від 27.02.2013, також замовником представлено договір оренди землі №148/08 від 13.11.2008. Перевіркою встановлено, що проектна документація представлена не в повному обсязі, яка відповідно до пояснень головного архітектора проекту ОСОБА_5 на час перевірки була розроблена не в повному обсязі і ним не передавалась замовнику для затвердження, а була надана на розгляд для прийняття рішення щодо подальшої розробки робочої документації. Таким чином, у замовника відсутня проектна документація, яка розроблена відповідно до ДБН та підлягає затвердженню. В декларації замовником зазначено, що земельна ділянка, яка використовується для будівництва на підставі договору оренди землі № 148/08 від 13.11.2013, що є недостовірними даними, зазначеними у цій декларації, так як відповідно до договору оренди землі № 148/08 від 13.11.2013 орендодавцем є Комсомольська міська рада, орендарем - приватне підприємство "Голд Мілленіум" (який не є замовником будівництва). На підставі вищевикладеного, дані, зазначені в декларації, щодо проектної документації, рішення про затвердження проектної документації, договору оренди земельної ділянки не достовірні. Порушено: статтю 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також, у декларації некоректно зазначена інформація щодо містобудівних умов та обмежень так як п. 25 переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, не стосується приміщень виробничого призначення, яким є даний об'єкт.

На підставі вказаного акту 13.09.2013 головним державним інспектором Південного інспекційного відділу Інспекції ДАБК у Полтавській області Єргалєєвою С.Я. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення зафіксоване актом перевірки відбудеться 26.09.2013 (а.с. 49-50).

За результатами вказаного розгляду відповідачем у присутності уповноваженої особи позивача винесено постанову від 26.09.2013 № К28/2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 41292 грн (а.с. 51-54).

Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку постанові від 26.09.2013 № К28/2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 41292 грн, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Частиною 8 статті 36 цього Закону передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Порядок внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт встановлено статтею 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Так, частиною 1 тієї статті передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування (частина 2 вказаної статті).

Абзацом 2 підпункту 4 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, імперативним обов'язком відповідача при застосуванні відповідальності у вигляді штрафу за такі правопорушення є встановлення факту виконання будівельних робіт без реєстрації декларації, а також наведення суб'єктом недостовірних даних у зазначеній декларації, що свідчили б про початок будівництва об'єкту, що є самочинним.

Надаючи правову оцінку обставинам даної справи суд зауважує, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5, належним чином завірена копія яких долучена до матеріалів справи (а.с. 57), підтверджено факт надання проектної документації по вказаному вище об'єкту на час перевірки не в повному обсязі. Згідно вказаного пояснення така проектна документація була передана замовникові (ОСОБА_3) не для затвердження, а лише на розгляд для прийняття рішення щодо подальшої розробки робочої документації.

Судом неодноразово вказана особа викликалась у якості свідка по даній справі, однак ОСОБА_5 у судові засідання не з'являвся та письмових пояснень стосовно спростування зазначених пояснень суду не надавав. Інших належних доказів на спростування вказаного порушення позивачем не надавались.

Щодо твердження позивача про недостатність вказаної обставини як підстави для встановлення порушення відповідачем у частині недостовірності відомостей, визначеним у декларації, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 № 98 при розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів (п.4.1).

Пунктом 4.3 ДБН А.2.2-3-2012 встановлено, що проектувальники при розроблені проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень: архітектурним і містобудівним вимогам, визначених у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки, вихідним даним.

Згідно до п.4.5 ДБН А.2.2-3-2012 до складу вихідних даних належить: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (на момент перевірки були відсутні), в декларації зазначено, що містобудівні умови та обмеження не потрібні відповідно до п. 25 переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109. Відповідно до вказаного положення зазначений п. 25 не стосується приміщень виробничого призначення, яким є даний об'єкт, тобто містобудівні умови та обмеження на реконструкції даного об'єкту повинні бути). Завдання на проектування, яке повинно бути у проектній документації відповідно до додатку Б (ДБН А.2.2-3-2012) на момент перевірки було відсутнє в «Проектній

документації», яка була представлена на розгляд. У зв'язку з тим, що проектна документація не була зброшурована та пронумерована відповідно до розд. 10 ДСТУ Б А.2.4-4:2009) підтвердити чи спростувати вищевикладене складно.

Також, додатком А. ДБН А.2.2-3-2012 визначено, що перелік вихідних даних та технічних умов, які надаються замовником для розробленої проектної документації повинно бути: п.9 при реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні об'єктів будівництва: висновки про результати інструментального обстеження будівельних конструкцій; п.11 ДБН А.2.2-3-2012 технічні умови на приєднання запроектованого об'єкта до інженерних мереж і комунікацій; п.12 технічні умови в частині забезпечення протипожежного захисту об'єкта (в даному проекті відсутнє обстеження та будь-які технічні умови).

Відповідно до додатку Е (ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво») склад проекту (затвердженої частини РП) повинен містити: пояснювальну записку, до складу якої повинні входити: вихідні дані для проектування; технологічна частина, до складу якої повинно входити: коротка характеристика і обґрунтування рішень щодо прийнятої технології виробництва; загальна чисельність працівників, у тому числі за категоріями і кваліфікацією; дані про кількість та склад шкідливих викидів в атмосферу; рішення з електропостачання та електрообладнання; інженерні рішення щодо протипожежних заходів та основні креслення: принципові схеми технологічних процесів, принципові схеми електропостачання; архітектурно-будівельні рішення, до складу яких повинно входити: обґрунтування принципових рішень із освітлення робочих місць, зниження виробничих шумів та вібрацій, заходи щодо електро-, вибухо- і пожежобезпеки; основні рішення із водопостачання, каналізації та кондиціонування повітря.

Вказані відомості та документи на їх підтвердження відповідачеві при поданні декларації ОСОБА_3 не були подані.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів та пояснень представника відповідача зазначений розділ проектувальником не було розроблено станом на момент проведення перевірки, а тим паче станом на момент подання декларації про початок будівельних робіт. Також, суд зауважує, що відповідно до п.8.3 ДБН А.2.2 3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» затверджувальна частина РП та робоча документація передається замовнику на паперовому (у чотирьох примірниках) та електронному носієві. Дану вимогу не було виконано, тобто проектувальником проектна документація замовнику не передавалась про, що свідчить відсутність будь-якого документу прийняття-передачі.

Вказані обставини позивачем у ході судового розгляду не спростовані, надані у ході судового розгляду матеріали стосовно робочої документації судом оцінюються критично, оскільки на момент проведення перевірки та під час слухання 26.09.2013 з приводу порушень, встановлених актом перевірки, такі матеріали не надавались відповідачеві. Крім того, надані матеріали у порушення норм ДБН, не оформлені належним чином, зокрема, ні прошиті, ні пронумеровані, ні скріплені печаткою. Інших доказів на підтвердження безпідставності таких висновків Інспекції ДАБК у Полтавській області суду не надано.

Таким чином, вказане порушення знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Надаючи оцінку встановленому актом перевірки порушенню стосовно зазначення у графі декларації "Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі" договору оренди землі № 148/08 від 13.11.2013, відповідно до якого орендодавцем є Комсомольська міська рада, орендарем - приватне підприємство "Голд Мілленіум", суд зауважує наступне.

Дана форма затверджена Порядком виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466. Вказана графа підлягає обов'язковому заповненню та визначає державний акт, свідоцтво про право власності на землю із зазначенням дати, серії та номеру, а також договір оренди/суперфіцій із зазначенням дати та номеру, що стали підставою для використання земельної ділянки для такого будівництва.

Так, позивачем не заперечується факт зазначення договору оренди землі № 148/08 від 13.11.2013, відповідно до якого останній не визначений як орендар. Натомість, до матеріалів справи долучено копії договору оренди приміщення № 01/08-А від 01.08.2013 та додатків до нього, відповідно до яких приватним підприємством "Голд Мілленіум" передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 приміщення для заняття підприємницькою діяльністю. Про такий договір ні в декларації про початок виконання будівельних робіт, ні під час проведення перевірки позивачем не зазначалось. У свою чергу, договір оренди землі № 148/08 від 13.11.2013 не є фактичною підставою використання земельної ділянки саме позивачем для будівництва, а тому суд приходить до висновку про правомірність фіксування порушення у цій частині актом перевірки від 13.09.2013, а саме щодо зазначенні недостовірних відомостей щодо наявного у позивача договору оренди земельної ділянки.

Крім того, суд приходить до переконання, що необхідною умовою для застосування до позивача штрафних санкцій, за абз.2 п.4 ч.2 ст.2 вказаного Закону, повинна бути наявність у своїй сукупності двох підстав, тобто не лише факт наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, але й початок виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт.

У даному випадку позивачем не заперечувався факт здійснення будівельних робіт під час проведення перевірки та його продовження протягом розгляду даної справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.09.2013 № К28/2013 у розмірі 41292 грн.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним рішення. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Інспекцією ДАБК у Полтавській області норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання нечинною постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський