Постанова № 37622084, 21.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 року 810/128/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2031,35 грн.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 24).

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Відповідачем не подано заперечення проти позову або заяви про визнання позову у передбачений частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження.

Згідно пункту 3 частини п'ятої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умов, що справа не розглядається судом за місцезнаходження відповідача.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення у порядку скороченого провадження, виходячи з наступного.

На відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску поширюється дія Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 №406-VII, який набрав чинності 08.11.2013 внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме, процедуру адміністрування єдиного внеску покладено на органи доходів і зборів.

Прикінцевими положеннями зазначеного закону встановлено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Враховуючи те, що вимогу про сплату боргу №Ф-208 позивачем було сформовано 12.12.2012, тобто, ще до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 №406-VII, та те, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.08.2013 ВП №37212829 позивачем отримано вже після того як зазначений Закон набрав чинності, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області є належним позивачем.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 15.06.2011, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №17674992 від 29.11.2013 та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18076052 від 28.01.2014 (а.с. 4, 21-22).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідач є платником внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною другою статті 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлений перелік обов'язків платника єдиного внеску, зокрема, обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до визначеної статтею 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" бази нарахування єдиного внеску, відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платника єдиного внеску, з урахуванням видів його економічної діяльності.

Положеннями статті 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до розрахунку суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21.11.2013, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 21.11.2013 за період з 01.01.2013 по 21.11.2013 наявна заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне державне страхування у розмірі 2031,35 грн. (недоїмка по єдиному внеску - 2031,35 грн.) (а.с. 7).

Положенням частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу №Ф-208 від 12.12.2012, яку відповідач отримав 02.01.2013 (а.с. 6).

Згідно з абзацом шостим частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Абзацом сьомим частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Сума заборгованості відповідача складає 2031,35 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, за період розрахунку з 01.01.2013 по 21.11.2013; корінцем вимоги №Ф-208 від 12.12.2012; розрахунком суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21.11.2013 (а.с. 5-7).

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.

За наведених обставин, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області (09600, Київська область, смт. Рокитне, вулиця Першотравнева, 6, код ЄДРПОУ 20598815) заборгованість щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2031,35 грн. (дві тисячі тридцять одна гривня 35 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.