Постанова № 37621516, 14.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2014 р. Справа № 805/2450/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бойка М.І., секретаря судового засідання Яценка І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, третя особа ОСОБА_1, про визнання бездіяльності щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В

Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька (далі - позивач) звернулось до суду з позовом Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька (далі - відповідач), третя особа ОСОБА_1, про визнання бездіяльності щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у відповідача на виконанні знаходяться виконавчий лист №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданий Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зазначили, що державним виконавцем під час примусового виконання виконавчих документів порушені вимоги ст..ст. 11, 30, 32 Закону України «Про виконавче провадження» не направлені в межах строку виконавчого провадження запитів до обліково-реєстраційних установ, не встановлено майно боржника, не здійснені його арешт та продаж.

Просили визнати бездіяльність відповідача неправомірною при виконанні виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданого Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1, та зобов'язати відповідача вжити дієві заходи з примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданого Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов та заяву у який просив суд розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідач, Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами, здійснює покладені на нього державою обов'язки.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Крім того, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, а саме: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів, 5) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З огляду на наведені вимоги Закону України «Про виконавче провадження» судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданий Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ухвалена відповідачем в межах строку, встановленого для відкриття виконавчого провадження та направлені позивачу.

15.03.2012 року відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надання строку для добровільного виконання до 22.03.2012 року.

Судом встановлено, що 11.09.2012 року відповідачем направлено запити до обліково-реєстраційних установ для виявлення зареєстрованого за боржником майна. Згідно відповіді Управління Держкомзему, за боржником земельних ділянок не зареєстровано.

18.01.2013 року здійснено вихід за місцем мешкання боржника та встановлено, що боржник не працює, отримує пенсію в УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. 21.01.2013 року відповідачем було винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника та направлено до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. 05.02.2013 року було повернуто постанову без виконання у зв'язку зі спливом терміну терміну інвалідності боржника.

22.07.2013 року відповідачем була повторно винесена постанова про звернення стягнення на пенсію боржника, яку направлено до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. 22.08.2013 року УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька була повернута постанова, яка залишилась без виконання у зв'язку з не проходженням переосвідчення боржником.

Згідно із Актом державного виконавця від 28.10.2013 року та від 12.03.2014 року відповідачем здійснено вихід за місцем мешкання боржника, проте боржник був відсутній за місцем мешкання.

.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

За вимогами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

За приписами ст. 57 зазначеного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на його арешту.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

Відповідно до ч.2 с. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин передбачених цих Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої думки та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем вчинялися дії щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданого Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1, що підтверджується тим, що 11.09.2012 року відповідачем направлено запити до обліково-реєстраційних установ для виявлення зареєстрованого за боржником майна. Згідно відповіді Управління Держкомзему, за боржником земельних ділянок не зареєстровано.

18.01.2013 року здійснено вихід за місцем мешкання боржника та встановлено, що боржник не працює, отримує пенсію в УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. 21.01.2013 року відповідачем було винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника та направлено до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. 05.02.2013 року було повернуто постанову без виконання у зв'язку зі спливом терміну терміну інвалідності боржника.

22.07.2013 року відповідачем була повторно винесена постанова про звернення стягнення на пенсію боржника, яку направлено до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька. 22.08.2013 року УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька була повернута постанова, яка залишилась без виконання у зв'язку з не проходженням переосвідчення боржником.

Згідно із Актом державного виконавця від 28.10.2013 року та від 12.03.2014 року відповідачем здійснено вихід за місцем мешкання боржника, проте боржник був відсутній за місцем мешкання.

Проте суд вважає, відповідачем не здійсненні вичерпні заходи щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданого Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1 відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача з примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року на суму 454,15 грн., виданого Донецьким окружним адміністративним судом відносно боржника ОСОБА_1 та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на наведене суд виходить із загальних засад права та у відповідності до ч. 3 ст.2 КАС України перевіряє, чи вчинені дії відповідача: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд приходить до висновку що відповідач діяв у межах повноважень, проте не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька, третя особа ОСОБА_1, про визнання бездіяльності щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька неправомірною щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька вжити дієві заходи щодо примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/6431 від 31.01.2012 року, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бойко М.І.