Вирок № 37619530, 17.02.2014, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/781/13-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2014 року смт.Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орленко Л.О.,

при секретарі Крамарчук Л.Б.,

з участю прокурора Морозова Д.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Веселинове кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013160180000031 від 22.01.2013 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ Вознесенського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, який не працює, інваліда 3-ї групи, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 28.02.2000 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч.3 ст. 140, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 -х років 6 - ти місяців позбавлення волі, звільнився 31.07.2001 р. за постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30.07.2001 р. на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію» від 05.07.2001 року; 2) 22.05.2002 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 6 -ти років позбавлення волі; 3) 03.03.2006 року Миколаївським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 -х років позбавлення волі; 4) 22.01.2010 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.15, ч.3 ст.185, на підставі ст.70 КК України до 4 -х років позбавлення волі; 5) 08.09.2010 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 310 КК Укрнаїни, на підставі ч.4 ст. 70 КК України - до 4 -х років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 17.04.2012 року на підставі постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06.04.2012 року в силу ст. 408 КПК України 1960 р. за хворобою; 6) 24.10.2013 р. Золочівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.309 КК України до 2-х років позбавлення волі, відбуває покарання з 05.08.2013 року за даним вироком,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року приблизно о 13.00 годині, точний час судом не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засуджений вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області 11.11.2013 р., відносно якого вирок набрав законної сили 04.02.2014 р., перебуваючи в м. Вознесенськ Миколаївської області, вступили між собою у злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна одного з магазинів в смт. Веселинове Миколаївської області. 21 січня 2013 року о 16.00 годині, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, повторно та з корисливих спонукань, обвинувачений ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 приїхали в смт. Веселинове з м. Вознесенськ, де о 19 годині 45 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_9», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, таємно викрали гроші в сумі 1600,00 гривень, після чого з місця злочину зникли, а викрадені кошти витратили на свої особисті потреби.

Своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1600,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, при цьому показав, що 21.01.2013 р. до нього звернувся з проханням ОСОБА_2 знайти транспорт для поїздки в смт.Веселинове для того, щоб він міг забрати кошти в свого знайомого. На це прохання він знайшов транспорт та приблизно після 14.00 год. він та ОСОБА_2 поїхали в смт.Веселинове на автомобілі під керуванням ОСОБА_4 Приїхавши в смт.Веселинове, ОСОБА_4 зупинили працівники ДАІ та повезли його до лікарні на освідування. Їх працівники міліції відпустили. ОСОБА_2 запропонував пройтись по магазинам для того, щоб купити воду та печиво. Вони відвідали 3-4 магазини, придивлялися до цін. В одному з магазинів ОСОБА_2 купив пляшку води та цукерки. Потім він зателефонував ОСОБА_4 та попросив їх забрати, повідомивши місце їх перебування. Коли ОСОБА_4 приїхав, вони сіли та від`їхали до центру смт. Веселинове та зупинилися біля п`ятиповерхового будинку, оскільки ОСОБА_2 необхідно було вийти. ОСОБА_2 запропонував йому зайти до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9" та попросив його запитати продавця про вартість цукерок в коробці. Вони увійшли всередину магазину, там вже покупців не було. Він попросив продавця показати йому цукерки в коробці. Коли продавець на його проханння підійшла до прилавку з цукерками та почала йому показувати коробку цукерок, в цей час ОСОБА_2 підійшов до дверей та сказав йому, щоб він виходив разом з ним. Не придбавши цукерок, він залишив магазин разом з ОСОБА_2 Потім вони повернулися до м.Вознесенська, ОСОБА_2 дав йому 150,00 грн. за те, що він знайшов машину для поїздки в смт.Веселинове і вони розійшлися по домівкам. Вину свою не визнає, оскільки він у злочинну змову з ОСОБА_2 на вчинення крадіжки грошей з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9" не вступав, про умисел ОСОБА_2 на викрадення грошей з магазину не знав. Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні грошей з магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9" підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка суду показала, що 21.01.2013 р. вона знаходилася на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_9" та відпускала покупців. Приблизно о 16.00 год. зайшли до магазину обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 попросив її показати пельмені, сало та інші продукти харчування. Коли вона підходила до прилавків та показувала йому товар, то ОСОБА_2 стояв біля прилавку, де знаходилася шухлядка з грошима. В цей час з підсобного приміщення магазину вийшли власник магазину ОСОБА_3 та продавець ОСОБА_7, після чого обвинувачений та ОСОБА_2 залишили магазин, так нічого не придбавши. Після 19.00. год. вона залишалася одна в магазині, і в цей час всередину приміщення магазину знову зайшли обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 попросив її показати цукерки "Вишня в шоколаді". Вона відійшла від прилавку, де знаходилася шухляда з грішми, на протилежну сторону до прилавку з цукерками, а ОСОБА_2 залишався біля прилавку, де знаходилися кошти. Вона щойно підняля руку, щоб зняти з полиці коробку з цукерками, при цьому повернула голову до прилавку, де залишався ОСОБА_2, та помітила, що ОСОБА_2 відкрив шухлядку та дістав гроші. Потім він швидко вийшов, а за ним вийшов і ОСОБА_1 Вона зачинила двері після того, як вони вийшли, підійшла до шухляди та побачила, що в її шухляді не було грошей. Вона одразу ж зателефонувала продавцю ОСОБА_7 та власнику магазину ОСОБА_3 і повідомила про крадіжку грошей з магазину.

Даними протоколів пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 29.01.2013 р., відповідно до яких свідок ОСОБА_6 впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які 21.01.3013 року о 19.45 хв. зайшли до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9", при цьому обвинувачений ОСОБА_1 попросив її показати коробку цукерок, а ОСОБА_2 залишався біля прилавку, де знаходилася шухляда з грішми, та після відвідування яких вона повернулася до каси та виявила крадіжку грошей з каси. Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 21.01.2013 р. приблизно о 16.00 год. на прохання обвинуваченого ОСОБА_1 він на своєму автомобілі відвіз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до смт.Веселинове, де вони мали забрати борг. За поїздку ОСОБА_2 заплатив йому 200,00 грн.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка показала суду, що 21.01.2013 р. після 19.00 год. до неї зателефонувала продавець магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_6 та повідомила, що з магазину було вчинено крадіжку грошей. 22.01.2013 р. було проведено ревізію, за результатами якої встановлено, що з каси магазину були викрадені кошти в сумі 1600,00 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_2 про те, що 21.01.2013 р. він з ОСОБА_1 зайшли до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9" з метою вчинення крадіжки грошей. В той час, коли ОСОБА_1 відволікав увагу продавця, він таємно викрав з шухляди продавця гроші в сумі 800,00 грн.

Даними протоколу огляду місця події від 21.01.2013 р. та фототаблицею до нього, відповідно до якого з дозволу власника магазину ОСОБА_3 було оглянуто магазин "ІНФОРМАЦІЯ_9", розташований за адреслою: АДРЕСА_2, та встановлено, що в магазині розташовані різні полиці та холодильні камери з продуктами харчування та напоями, та з холодильних камер було вилучено сліди папілярних узорів.

Даними висновку експерта № 64 від 29.01.2013 р., згідно з яким з чотирьох слідів папілярних узорів, вилучених 21.01.2013 р. в ході огляду місця події, один слід папілярного узору залишений продавцем ОСОБА_7, три сліди папілярних узорів залишені не потерпілою ОСОБА_3, ні продавцями ОСОБА_7, ОСОБА_6, а іншою особою чи особами.

Даними акта ревізії від 22.01.2013 р., відповідно до якого в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_9" було проведено ревізію після вчинення крадіжки та встановлено недостачу на суму 1600,00 грн., яка виникла внаслідок вчинення крадіжки грошей з каси магазину.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 22.03.2013 року, під час якого обвинувачений ОСОБА_1 показав на приміщення магазину, звідки він з ОСОБА_2 вчинили крадіжку грошей, всередині приміщення магазину вказав на місце його перебування в той момент, коли він відволікав увагу продавця, а ОСОБА_2 викрадав в цей час гроші, при цьому обвинувачений показав також місце, де знаходився ОСОБА_2 в момент викрадення грошей.

Аналіз та оцінка приведених в своїй сукупності доказів приводить суд до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення грошей з приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_9" повторно та за попередньою змовою з ОСОБА_2 доведена та суд вважає можливим дії обвинуваченого кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Згідно зі ст.12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає захворювання обвинуваченого, через які він був звільнений від подальшого відбування покарання по ст.408 КПК 1960 р., а також ту обставину, що обвинувачений є інвалідом 3- ї групи та має матір, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обвинувачений ОСОБА_1 не одружений, дітей не має, до взяття під варту не працював, раніше неодноразово судимий, має більш ніж три непогашені та не зняті в установленому законом порядку судимості, після того, як 17.04.2012 р. був звільнений за хворобою з місць позбавлення волі, через нетривалий проміжок часу - через 9 місяців після звільнення знову 21.01.2013 р. вчинив злочин, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 має сталі злочинні наміри, не бажає стати на шлях виправлення, а тому є небезпечним для суспільства.

Обвинувачений ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2012 р. з діагнозом: синдром залежності від опіоїдів, на обліку у психіатра не перебуває. На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючих обставини, даних про особу обвинуваченого, який має сталі злочинні наміри, не бажає стати на шлях виправлення, вважає, що для перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, попередження нових злочинів, необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтримала позов про відшкодування матеріальної шкоди та просила стягнути з обвинуваченого на її користь 1600,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.129 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 підлягає повному задоволеню, оскільки його характер та розмір підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Речові докази у кримінальному провадженні: дві таблиці до протоколу огляду місця події з вилученими слідами папілярних узорів та дактилоскопічні карти, заповнені на ім`я потерпілої ОСОБА_3, продавців магазину ОСОБА_7, ОСОБА_6, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, - слід зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Згідно з вимогами ст.124 КПК України з врахуванням ступеня вини обвинуваченого у вчиненні злочину у співучасті, даних про його матеріальний стан суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати в сумі 196,00 грн. в зв`язку з проведенням судово-дактилоскопічної експертизи № 64 від 29.01.2013 р.

Суд вважає, що до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки в ході судового розгляду ОСОБА_1 не виконував належним чином свої процесуальні обов`язки щодо явки до суду, в зв`язку з чим судом були постановлені ухвали про привід та розшук, та за цей період обвинувачений вчинив злочин за ч.2 ст.309 КК України та був засуджений 24.10.2013 р. вироком Золочівського районного суду Львівської області.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання: - за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань (за ч.2 ст.185 КК України за даним вироком) та призначеного покарання за вироком Золочівського районного суду Львівської області від 24.10.2013 року (за ч.2 ст.309 КК України) остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 05 серпня 2013 року, тобто з моменту затримання та дати складання протоколу затримання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 1600,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, солідарно з засудженим вироком Веселинівського районного суду від 11 листопада 2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, 1600 (одну тисячу шістсот) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні: дві таблиці до протоколу огляду місця події з вилученими слідами папілярних узорів та дактилоскопічні карти, заповнені на ім`я потерпілої ОСОБА_3, продавців магазину ОСОБА_7, ОСОБА_6, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, процесуальні витрати на користь держави розміром 196,00 (сто дев`яносто шість) гривень за проведення судово-дактилоскопічної експертизи №64 від 29.01.2013 р. (отримувач коштів: Веселинівське УК/Веселинівського району/ КБК 24060300, код отримувача: 37363365 (ЄДРПОУ), банк отримувача: ГУ ДКУ у Миколаївській області МФО: 826013, рахунок отримувача: 31114115700098).

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили, взявши його під варту із - залу суду.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко