Рішення № 37619209, 13.03.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 925/57/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача - Житнікової Т.А. за довіреністю, відповідача - Гусаченко М.С., Никончук Л.В. за довіреностями, третьої особи - Рогового В.В. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" про визнання недійсним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2014 року позивач - виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому просив суд визнати недійсним і скасувати рішення адміністративної колегії відповідача від 04.11.2013 року № 93 у справі № 03-23-17/13 про визнання дій позивача щодо визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси без проведення конкурсу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50, абзацом 7 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до недопущення конкуренції. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорене рішення відповідача є незаконним, так як прийняте з порушенням норм чинного матеріального права.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.01.2014 року за ініціативою позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти".

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала та просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, його представники в засіданнях суду позов не визнали і проти його задоволення судом заперечували з мотивів, викладених у письмовому відзиві, зокрема - необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Третя особа письмові пояснення на позовну заяву не подала, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечила, суд розглянув справу без участі її представника за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд в задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

01.03. 2011 року позивачем - виконавчим комітетом Черкаської міської ради прийнято рішення № 252, яким доповнено пункт 1 свого ж рішення від 31.10.2007 року № 1480 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси" підпунктом 1.5. та визначено третю особу - комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти" виконавцем послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів.

Із листа позивача від 25.04.2013 року № 4598-01-23, надісланого відповідачу на його вимогу, вбачається, що протягом 2011-2012 років та станом на 01.04.2013 року конкурси на визначення суб'єкта господарювання виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території населеного пункту згідно постанови ПКМУ "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг" від 16.11.2011 року, департаментом економіки та розвитку не проводились, виконавцем цих послуг є комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти".

Розпорядженням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.07.2013 року № 67-РК розпочато розгляд справи № 03-23-17/13 за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2013 року № 93 у справі № 03-23-17/13 визнано дії позивача щодо визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси без проведення конкурсу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50, абзацом 7 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом надання окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до недопущення конкуренції. Пунктом другим рішення зобов'язано позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом проведення конкурсу з визначення виконавця послуг із вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси, про що повідомити відповідача.

При прийнятті рішення від 04.11.2013 року № 93 у справі № 03-23-17/13 адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було визнано встановленим, що позивач - виконавчий комітет Черкаської міської ради визначив третю особу - комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти" виконавцем послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів в м. Черкаси без проведення конкурсу всупереч пункту 4 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070 і, таким чином, зазначені дії позивача кваліфіковано як порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками п. 3 ст. 50, абз. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зазначене рішення приймалось з урахуванням аналізу норм Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про відходи", "Про житлово-комунальні послуги", постанов Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг", від 10.12.2008 року № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1173 "Питання надання послуг з вивезення побутових відходів".

Наявність викладених у рішенні фактів не спростовано представниками позивача і третьої особи в засіданні суду.

Витяг із рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2013 року № 93 у справі № 03-23-17/13 за вих. № 03/3274 був направлений для виконання позивачу 05.11.2013 року, останнім отриманий 12.11.2013 року, зазначене у рішенні порушення не припинене.

Отже, відповідно до рішення адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2013 року № 93 у справі № 03-23-17/13, оскарженого позивачем, предметом дослідження і доказування у даній справі є наявність або відсутність в діях позивача - виконавчого комітету Черкаської міської ради ознак порушення, визначеного п. 3 ст. 50, абз. 7 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які виразились в наданні окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до недопущення конкуренції при визначенні виконавця послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів в м. Черкаси.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Господарського процесуального кодексу України, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про відходи", "Про житлово-комунальні послуги", постанов Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 631 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг", від 10.12.2008 року № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", зі змінами, внесеними постановою від 16.11.2011 року № 1173 "Питання надання послуг з вивезення побутових відходів".

Згідно з п. 55 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", як власні (самоврядні) повноваження, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу, перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 35 1 Закону України "Про відходи", збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070 затверджено Правила надання послуг з вивезення побутових відходів. Пунктом 4 Правил визначено, що виконавець послуг з вивезення побутових відходів визначається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 631 затверджено Порядок проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг". Цей Порядок визначив процедуру підготовки та проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, крім газо- та електропостачання, послуг з вивезення побутових відходів (далі - конкурс), у житлових будинках державної та комунальної власності (далі - житлові будинки). Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1173 "Питання надання послуг з вивезення побутових відходів" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 631, згідно з якими затверджено Порядок проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів. Цей Порядок визначив процедуру підготовки та проведення конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту.

Таким чином, відповідно до викладених обставин справи та вищенаведених приписів законодавства виконавець послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту визначається виконавчим органом сільських, селищних, міських рад за результатами конкурсу, рішення позивача - виконавчого комітету Черкаської міської ради від 01.03. 2011 року № 252, яким доповнено пункт 1 свого ж рішення від 31.10.2007 року № 1480 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси" підпунктом 1.5. та визначено третю особу - комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти" виконавцем послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів, зазначеним нормам права не відповідає.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з частиною 2 статті 7, п. 2 ст. 12 цього ж Закону до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 14 цього ж Закону, для розгляду окремих справ про порушення антимонопольного законодавства та інших питань, віднесених до повноважень Комітету, утворюються постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України в складі не менше трьох осіб.

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 р. N 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за N 129/5482, передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

У розумінні ч. 1 , ч. 2 абз. 7 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Згідно ч. 1 ст. 35 цього ж Закону України розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Як визначено статтею 41 цього ж Закону, а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 р. N 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету N 84-р від 14.02.2011 року), доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 цього ж Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону підставами для, зокрема, визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 1статті 60 Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що оспорене рішення відповідачем прийняте у відповідності до норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, підстав, зазначених позивачем, для визнання його недійсним суд не вбачає тому надає перевагу запереченням відповідача, а позов визнає необґрунтованим і в його задоволенні відмовляє повністю.

Крім того, позовна заява позивачем подана з пропуском двомісячного строку з дня одержання оскарженого рішення, визначеного частиною 1статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що суд визнає також підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 14.03.2014 року.

Суддя В.М. Грачов