Постанова № 37619112, 11.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа№ 910/18323/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4"

на рішення господарського суду м. Києва від 03.12.2013р.

у справі № 910/18323/13 (суддя Котков О.В.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва ,,Печерськжитло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва ,,Печерськжитло" (далі - позивач) звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки від 01.03.2010р. в сумі 21 860,10 грн., з яких: основний борг - 20 977,33 грн., пеня - 882,77 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а.с. 90 - 91).

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.12.2013р. у справі

№ 910/18323/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу - 20 977,33 грн., пеню - 882,77 грн. та судові витрати - 1 720,50 грн.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ГК України і ЦК України, і дійшов висновку про доведеність позовних вимог у даній справі та наявність підстав для їх задоволення.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 03.12.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник зазначає, що у нього були відсутні будь - які акти виконаних робіт, у зв'язку з чим не виникло обов'язку оплачувати послуги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.02.2014р.

13.02.2014р. через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про необґрунтованість її доводів, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.03.2014р., зобов'язано позивача надати обґрунтований розрахунок стягуваних сум, помісячно; розрахунок пені; додатки до договору.

07.03.2014р. через відділ документального забезпечення суду надійшла заява представника позивача та надано розрахунок стягуваних сум за договором, розрахунок пені.

У судовому засіданні 11.03.2014р. представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 041160551420, № 0411605514219.

Заяв про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2010р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва ,,Печерськжитло" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4" (відповідач, замовник) укладено договір № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки (далі - договір, а.с. 26 - 27), згідно п. 1.2 якого предметом договору є надання послуг диспетчерського зв'язку в кабінах ліфтів, на посадочних майданчиках, а також дистанційне управління освітленням під'їздів на об'єктах замовника на площі, що складає 27 387,00 м2 в буд. 23 та 30-б по бульв. Л. Українки.

Відповідно до п.п. 2.1.1 договору виконавець зобов'язався здійснювати через ОДС цілодобовий диспетчерський контроль за роботою ліфтів з реєстрацією заявок на усунення неполадок в роботі ліфтів і диспетчерських систем, своєчасно передавати ці заявки обслуговуючому персоналу організації, яка виконує ремонт та технічне обслуговування ліфтового обладнання замовника.

Згідно з п.п. 2.2.5 договору замовник зобов'язався не пізніше 10-го числа поточного місяця, що слідує за звітним сплачувати вартість послуг диспетчерського зв'язку згідно укладеного договору.

Пунктом 3.1 договору закріплено право виконавця стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п. 2.2.5, 4.1 договору, та нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п.п. 3.1.2).

Замовник має право вимагати усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у встановлені законодавством строки та відмовитись від послуг виконавця в разі невиконання або систематичного неякісного надання послуг, зазначених у договорі, обґрунтувавши причини такої відмови та попередивши виконавця (п.п. 3.2.3, 3.2.4).

Розмір оплати та порядок розрахунків за договором визначений в розділі 4 договору.

За п. 4.3 договору платежі за поточний місяць вносяться замовником на розрахунковий рахунок виконавця до 10-го числа поточного місяця, що слідує за звітним, на підставі Актів про надання послуг. Рахунок-фактура або платіжна вимога, Акти виконаних робіт надаються замовнику до 25-го числа поточного місяця.

На підставі п. 4.3 договору позивачем виставлені наступні рахунки - фактури:

№СФ-0000128 від 31.03.2012р. на суму 1 262,69 грн.;

№СФ-0000175 від 03.05.2012р. на суму 3 727,52 грн.;

№ СФ-0000217 від 31.05.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ СФ-0000259 від 30.06.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ СФ-0000289 від 31.07.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ СФ-0000329 від 31.08.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ СФ-0000362 від 30.09.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ СФ-0000389 від 31.10.2012р. на суму 2 464,85 грн.;

№ СФ-0000415 від 30.11.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ СФ-0000436 від 31.12.2012р. на суму 2 464, 83 грн.

Матеріали справи містять акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) які виконавець надав замовнику за договором, а саме:

№ ОУ - 0000133 від 31.03.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000175 від 30.04.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000216 від 31.05.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000259 від 30.06.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000301 від 31.07.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000331 від 31.08.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000357 від 30.09.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ - 0000373 від 31.10.2012р. на суму 2 464,83 грн., які підписані в двосторонньому порядку.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які підписані лише позивачем, а саме:

№ ОУ- 0000395 від 30.11.2012р. на суму 2 464,83 грн.;

№ ОУ- 0000408 від 31.12.2012р. на суму 2 464,83 грн.

Позивач листом від 01.02.2013р. № 18-137/11 звернувся до відповідача з претензією на суму 21 864,10 грн., в якій вказав на необхідність оплати останнім коштів за надані послуги, сума яких станом на 11.01.2013р. становить 20 981,33 грн. та нарахував пеню в розмірі 882,77 грн.

На виконання даної претензії відповідачем сплачено заборгованість в розмірі 2 468,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 14.03.2013р., та зазначено сплату послуг диспетчеризації, згідно акту № 373 від 31.10.2012р. за жовтень 2012р. (а.с. 49).

Листом від 29.03.2013р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості та пені в сумі 19 395,27 грн. та повторно направлено рахунки - фактури за період березень - вересень, листопад - грудень 2012р.

Відповідно до акту звіряння розрахунків, який підписано позивачем в односторонньому порядку, заборгованість відповідача станом на 16.10.2013р. становить 20 977,33 грн.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку (оплати) за послуги, що надані позивачем.

Згідно з заявою про зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути 21 860,10 грн., в тому числі 20 977,33 грн. заборгованість та 882,77 грн. - пеня (а.с. 90).

У своїх письмових поясненнях (а.с. 106) позивач зазначив, що надання послуг підтверджується Актами виконаних робіт на суму 27 113,13 грн., які ним подано суду за період березень 2012р. - січень 2013р.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач зобов'язаний оплатити кошти за договором № 13 про надання послуг диспетчерського зв'язку в житлових будинках № 23 та 30-б по бульв. Л. Українки від 01.03.2010р. в сумі 21 860,10 грн., з яких: основний борг - 20 977,33 грн., пеня - 882,77 грн.

Суд першої інстанції, пославшись на умови договору, підтвердження належними доказами факту надання послуг та ст.ст. 33, 34 ГПК України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.

З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надавались відповідачу послуги диспетчерського зв'язку згідно з договором № 13 від 01.03.2010р.

Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з березня по вересень 2012р. підписані відповідачем, акти ж за листопад 2012р. - січень 2013р. останнім не підписані.

За п. 4.3 договору послуг платежі за поточний місяць вносяться замовником на розрахунковий рахунок виконавця до 10-го числа поточного місяця, що слідує за звітним, на підставі Актів про надання послуг. Рахунок-фактура або платіжна вимога, Акти виконаних робіт надаються Замовнику до 25-го числа поточного місяця.

Факт виставлення позивачем відповідачу рахунків - фактур на оплату наданих по договору послуг підтверджується листом б/н від 03.01.2013р., претензією № 18-137/11 від 01.02.2013р., вимогою про сплату боргу № 18-419/11 від 29.03.2013р. та витягом з книги відправлених листів.

З огляду на наявні докази, колегія суддів вважає, що факт надання послуг в березні - жовтні 2012р. підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), які підписані обома сторонами, на суму 19 718,64 грн., послуги частково сплачені за жовтень 2012р. в сумі 2 464,83 грн., тому вимоги про стягнення заборгованості за вказаний період є обґрунтованими у розмірі 17 253,81 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення коштів за надані послуги за листопад 2012р. - січень 2013р. колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ- 0000395 від 30.11.2012р. на суму 2 464,83 грн., № ОУ- 0000408 від 31.12.2012р. на суму 2 464,83 грн. та № ОУ - 0000009 від 31.01.2013р. на суму 2 464,83 грн. підписані лише позивачем. Вказані акти не підписані уповноваженим представником замовника, не містять його печатки, тому не можуть вважатися доказом надання послуг у відповідний період.

Положення закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем.

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання послуг за період листопад 2012р. - січень 2013р. матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення коштів за надані послуги за період листопад 2012р. - січень 2013р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, погодившись з розрахунком позивача щодо стягуваних сум заборгованості (27 113,13 грн. - 6 135,80 грн. =20 977,33 грн.) належним чином його не перевірив з огляду на заявлений позивачем період, за який виникла заборгованість (помісячно), докази періодів часткової оплати та докази на підтвердження виникнення заборгованості.

Так, у своїх останніх поясненнях у справі (а.с. 106) позивач на підтвердження надання послуг зазначає та надає Акти за період з березня 2012р. по січень 2013р.

Проте, обґрунтованого розрахунку за цей період позивач суду першої інстанції не подав, а суд його не витребував.

За розрахунком суду апеляційної інстанції (з урахуванням розрахунку позивача, наданого на вимогу суду) за період з березня 2012р. по січень 2013р. двосторонніми актами підтверджується надання послуг за березень - жовтень 2012р. на суму 19 718,64 грн. З урахуванням часткової оплати за жовтень 2012р. в сумі 2 464,83 грн., сума боргу складає 17 253,81 грн. Сальдо на 01.03.2012р. в сумі 5 218,60 грн. (а.с. 64) не може бути враховано, оскільки в матеріалах справи відсутні докази за який саме місяць виникла ця заборгованість, але в будь - якому випадку вона зазначена за межами заявленого періоду.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, задовольнивши позовні вимоги повністю.

Як вбачається з викладеного вище, позивачем належним чином доведено факт виконання своїх обов'язків за договором за період березень - жовтень 2012р., що є підставою для стягнення заборгованості в розмірі 17 253,81 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а в решті слід відмовити.

Стосовно вимог про стягнення пені в розмірі 882,77 грн. колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.1.2 договору послуг встановлено, що виконавець має право нарахувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що у даній справі судом встановлено, що відповідач свій обов'язок по сплаті за надані послуги за договором не виконав належним чином, у строк встановлений договором оплату не здійснив. У зв'язку з цим нарахування позивачем пені є правомірним.

Як вбачається з розрахунку позивача, наданого на вимогу суду апеляційної інстанції, пеня, нарахована на заборгованість за період з березня по жовтень 2012р., становить 1 195,16 грн. Проте, стягненню підлягає заявлена позовна вимога в розмірі 882,77 грн., тобто в межах позовних вимог, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач, зокрема, зазначає, що в нього станом на 11.04.2013р. були відсутні будь - які акти виконаних робіт за період з березня по грудень 2012р., у зв'язку з чим у відповідача не виник обов'язок оплачувати послуги.

Колегія суддів вважає дані доводи необгрунтованими з огляду на те, що акти виконаних робіт з березня по жовтень 2012р. підписані відповідачем, надсилання позивачем відповідачу рахунків - фактур на оплату наданих по договору послуг належним чином підтверджені.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому колегією суддів відхиляються.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи в частині вимог про стягнення заборгованості за договором за листопад 2012р. - січень 2013р., тому відповідно до приписів ст. 104 ГПК України, рішення господарського суду м. Києва від 03.12.2013р. у справі № 910/18323/13 підлягає зміні шляхом викладення його в редакції даної постанови.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4" - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013р. у справі № 910/18323/13 змінити в частині розміру стягнутої суми основного боргу, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

,,1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4" (код 32070536) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва ,,Печерськжитло" (код 03366569) суму боргу - 17 253,81 грн., 882,77 грн. - пені, 1 349,49 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову.

3. В іншій частині позову відмовити."

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва ,,Печерськжитло" (код 03366569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рада 4" (код 32070536) 196,99 грн. судових витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз