Рішення № 37619065, 06.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2014 р. Справа № 914/389/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», м. Київ

до відповідача: Військової частини А-2166, с. Липники Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 33099,15 грн. заборгованості за Договором № 2947-8 від 26.12.2006 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Дубищев Ю.В. - юрисконсульт 2 категорії (довіреність № 336 від 11.12.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 06.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» до Військової частини А-2166 про стягнення 33099,15 грн. заборгованості за Договором № 2947-8 від 26.12.2006 р.

Ухвалою суду від 08.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.02.2014 року. Ухвалою суду від 18.02.2014 року розгляд справи відкладено на 06.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку від 26.12.2006 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 33099,15 грн., з яких: 32010,88 грн. - основний борг, 651,58 грн. - пеня, 260,63 грн. - 3 % річних, 176,06 грн. - інфляційні втрати.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поданому уточненні (вх.№806/14 від 19.02.2014 р.) до прохальної частини позовної заяви. На виконання вимог попередніх ухвал суду представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх.№7193/14 від 19.02.2014 р.) про долучення до матеріалів справи доказів.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 18.02.2014 р. представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання вх.№6980/14, відповідно до якого відповідач просить суд звільнити його від сплати пені та виплат, передбачених ст. 625 ЦК України у зв'язку з настанням юридичного форс-мажору. Дане клопотання обґрунтовується тим, що Управлінням державної казначейської служби Сихівського району м. Львова кошти були списані з рахунку військової частини в дохід держави у зв'язку з відсутністю дозволу на проплату з Головного УДКС України у Львівській області. Військова частина А2166 платіжні доручення подала вчасно.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі» ПАТ «Укртелеком» (Виконавець) та Військовою частиною А2166 (Споживач) укладено Договір № 2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку (Договір), відповідно до п.1. якого Споживач здає, а Виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за Актом приймання-передачі (Додаток №1) засоби і споруди зв'язку, згідно з паспортом (Додаток №2-Додаток №2/8) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

У відповідності до п.2.1.2. Договору Споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг.

Згідно з п.3.1. Договору вартість технічного обслуговування засобів зв'язку Споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків Виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

В порушення своїх зобов'язань за Договором відповідач розрахунки за надані послуги у період з березня 2013 року по квітень 2013 року не проводив.

У період з травня 2013 року по грудень 2013 року заборгованість за експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку відповідача перед позивачем становить 32010,88 грн.

31.10.2013 року відповідачу була направлена претензія за вихідним № 640/06 від 31.10.2013 року з проханням погасити існуючий борг.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача окрім 32010,88 грн. основного боргу, також 651,58 грн. пені, 260,63 грн. 3 % річних та 176,06 грн. інфляційних втрат, а всього - 33099,15 грн. заборгованості.

Відповідач визнав наявну заборгованість. Пояснив, що на розрахункові рахунки військової частини А2166 кошти поступали вчасно. Управлінням державної казначейської служби Сихівського району м. Львова кошти були списані з рахунку військової частини в дохід держави у зв'язку з відсутністю дозволу на проплату з Головного УДКС України у Львівській області. Військова частина А2166 платіжні доручення подала вчасно. Просив суд звільнити Військову частину А2166 від сплати пені та виплат, передбачених ст. 625 ЦК України, у зв'язку з настанням юридичного форс-мажору.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договірні відносини сторін виникли на підставі Договору № 2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку від 26.12.2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.4.2. Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків Виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем наданих позивачем послуг у нього виникла заборгованість у розмірі 32010,88 грн.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що при невиконанні пункту 2.1.2. (в разі затримки оплати) Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку позовних вимог, окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 651,58 грн. пені, 260,63 грн. 3 % річних та 176,06 грн. інфляційних втрат.

Відповідач просив суд звільнити Військову частину А2166 від сплати пені та виплат, передбачених ст. 625 ЦК України, у зв'язку з настанням юридичного форс-мажору.

Проте, у суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача від стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Що стосується стягнення пені, то у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Однак, як вбачається зі змісту вказаної статті, таке зменшення можливе лише у виняткових випадках. Відповідачем не наведено жодних обставин та не підтверджено доказами таких виняткових випадків. Відсутність коштів на рахунку відповідача не може слугувати підставою для зменшення розміру пені.

Окрім того, як вбачається зі змісту платіжок уся сума боргу перечислена відповідачем тільки в грудні 2013 року, позаяк сума заборгованості по кожному місяцю виникла раніше. У зв'язку з цим немає підстав до зменшення штрафних санкцій з причини невчасного перерахування Управлінням державного казначейства грошових коштів.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 33099,15 грн. заборгованості за Договором №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку від 26.12.2006 року, з яких: 32010,88 грн. - основний борг, 651,58 грн. - пеня, 260,63 грн. - 3 % річних, 176,06 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А-2166 (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники; ідентифікаційний код юридичної особи 08137796; р/р 35215007006096 в УДК Львівської області, МФО 825014) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, Шевченківський район, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код юридичної особи 21560766; п/р 2600257 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 300335) 32010,88 грн. основного боргу, 651,58 грн. пені, 260,63 грн. 3 % річних, 176,06 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.03.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А