ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2014 р. Справа № 914/249/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Клов», м. Київ
до відповідача: Фермерського господарства «Серміш Агро», с. Ожидів Буського району Львівської області
про: стягнення 2 243 722,94 грн. заборгованості за Договором поставки № КЛВ240413/4 від 24.04.2013 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Емха Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Грицик А.В. (довіреність № 19/1 від 25.10.2013 року), Макаренко І.Я. (довіреність № 1150 від 25.10.2013 року)
від відповідача: не з'явився
Представникам позивача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 04.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клов» до Фермерського господарства «Серміш Агро» про стягнення 2 243 722,94 грн. заборгованості за Договором поставки №КЛВ240413/4 від 24.04.2013 року.
Ухвалою суду від 30.01.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.02.2014 року. Ухвалою суду від 11.02.2014 року розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору поставки № КЛВ240413/4 від 24.04.2013 року в частині поставки оплаченого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 243 722,94 грн., з яких: 1 718 998,62 грн. - сума попередньої оплати, 9024,74 грн. - пеня, 515699,58 грн. - штраф.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги попередніх ухвал суду виконали, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві. 04.03.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання вх.№8873/14 про долучення до матеріалів справи документів.
Відповідач повторно явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
24.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клов» (Покупець) та Фермерським господарством «Серміш Агро» (Продавець) укладено Договір поставки №КЛВ240413/4 (Договір), відповідно до п.1.1. якого у відповідності до положень цього Договору Продавець зобов'язався передати у встановлені строки зернові культури - кукурудзу врожаю 2013 року, надалі - Товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей Товар.
Згідно з п.2.1.1. Договору Продавець зобов'язаний поставити Покупцю урожай кукурудзи, у кількості, яка буде дорівнювати 1432,499 тонн, та буде вирощена і зібрана в 2013 році на земельній ділянці/ділянках сільського господарського призначення, які належать Продавцю.
У відповідності до п.5.2. Договору загальна базова вартість Товару, узгоджена сторонами на момент укладання даного Договору, становить 1718998,62 гривні (один мільйон сімсот вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень шістдесят дві коп.), в тому числі ПДВ.
Згідно з п.5.3. Договору Покупець зобов'язався зробити 100 % передоплату вартості Товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів у розмірі зазначеного в п.5.2. Договору.
Позивач у відповідності до п.5.3. Договору провів попередню оплату товару, який підлягав майбутній поставці, на загальну суму 1718998,62 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №3387 від 16.05.2013 року на суму 518998,62 грн., № 3397 від 16.05.2013 року на суму 600000,00 грн. та №3402 від 17.05.2013 року на суму 600000,00 грн.
В порушення взятих договірних зобов'язань відповідач в обумовлені сторонами граничні строки обумовленої кількості товару не поставив.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 1718998,62 грн. підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.13 по 20.11.13.
Як зазначає позивач, він неодноразово звертався до відповідача з приводу поставки товару, проте відповідач, діючи недобросовісно, ухилявся від належного виконання зобов'язань.
Відповідач у свою чергу проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів поставки товару чи погашення заборгованості не подав.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи у сторін виникли договірні відносини на підставі Договору поставки № КЛВ240413/4 від 24.04.2013 року.
У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
У відповідності до умов Договору поставки відповідач зобов'язався передати у встановлені строки зернові культури - кукурудзу врожаю 2013 року, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити цей Товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.5.3. Договору Покупець зобов'язався зробити 100 % передоплату вартості Товару шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів у розмірі зазначеного в п.5.2. Договору.
Проведення позивачем попередньої оплати вартості товару на суму 1718998,62 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями №3387 від 16.05.2013 року на суму 518998,62 грн., № 3397 від 16.05.2013 року на суму 600000,00 грн. та №3402 від 17.05.2013 року на суму 600000,00 грн.
Кінцевий строк поставки товару визначений пунктом 4.2.1. Договору, відповідно до якого до « 01» грудня 2013 року Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця весь урожай кукурудзи, який Продавець збере з площ згідно пункту 2.1.3, по ціні згідно пункту 5.6 даного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Прийнявши попередню оплату вартості товару, відповідач всупереч умовам Договору не виконав своїх зобов'язань щодо поставки вказаного товару.
У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 718 998,62 грн. суми попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає до задоволення повністю.
Що стосується стягнення штрафних санкцій, то пунктом 7.3. Договору встановлено, що за недопоставку (несвоєчасну поставку) Товару у строки та обсяги відповідно до п.п.4.2.1 цього Договору, Продавець зобов'язується сплатити Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення поставки від базової вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого Товару згідно п.5.1. Договору. У разі прострочення поставки на термін більше 5-ти робочих днів Продавець додатково до пені зобов'язується сплатити штраф у розмірі 30 % від розміру здійсненої Покупцем передоплати згідно п.5.3. договору. Сплата штрафу та пені не звільняє Продавця від обов'язку поставити Товар, а також відшкодувати Покупцю всі витрати і збитки, понесені у зв'язку з цим Договором.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В позовній заяві позивач зазначає, що на момент пред'явлення позову пеня товариством нараховується за 15 днів за період з 01.12.2013 року по 15.12.2013 року та в послідуючому її розмір та відповідно ціна позову будуть додатково уточнені. Оскільки кінцевим строком поставки товару є 01.12.2013 року - неділя, і останній день строку припадає на вихідний день, а днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а саме - 02.12.2013 року, то нарахування пені слід починати з 03.12.2013 року. Оскільки позивачем не подано уточнення періоду нарахування пені, суд здійснив перерахунок розміру пені за період з 03.12.2013 року по 15.12.2013 року за 13 днів.
З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 515699,58 грн. штрафу та частково пені у розмірі 7959,20 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 693, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Серміш Агро» (80530, Львівська область, Буський район, село Ожидів; ідентифікаційний код юридичної особи 34107325; р/р26002053814859 в ЗГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 325321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клов» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 18/7, кімната 505; ідентифікаційний код юридичної особи 31111564; р/р26004001306563 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) 1 718 998,62 грн. суми попередньої оплати, 7959,20 грн. пені, 515699,58 грн. штрафу та 44853,15 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
4. У решті позовних вимог в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.03.2014 р.
Суддя Кидисюк Р.А
Судове рішення № 37618880, Господарський суд Львівської області було прийнято 04.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/249/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: