Рішення № 37618819, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24759/13 26.02.14За позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області

до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

про стягнення 80 360,80 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явилися

Від відповідача Купрієнко В.І. дов. №2877 від 28.12.2013р.

Обставини справи:

Позивач - Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення з останнього заборгованості за договором №1207000303/17-3-001308-12-39 від 09.07.2012р. у розмірі 80 360,80 грн., з яких 79 328,97 грн. - основного боргу, 1 031,83 грн. - пені, крім того просив судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору про надання послуг по охороні об'єктів №8-ФО від 01.11.2010р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 порушено провадження у справі №910/24759/13 та призначено розгляд справи на 22.01.2014.

17.01.2014 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від представника позивача, надійшла заява про зменшення позовних вимог №12/1-2-120 від 15.01.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 справу №910/24759/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/24759/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 12.02.2014.

25.01.2014 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від представника відповідача, надійшло клопотання №б/н від 22.01.2014 про доручення до матеріалів справи документів, а саме: відзиву на позовну заяву №228/10-03 від 22.01.2014р.; заяву про зменшення розміру штрафних санкцій №229/10-03 від 22.01.2014 та додаткових доказів по справі.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/24759/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/24759/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 розгляд справи відкладався на 26.02.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

03.02.2014 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від представника позивача, надійшла заява №12/1-2-245 від 30.01.2014 відповідно до якої просили суд: провадження у справі №910/24759/13 в частині стягнення 79 328,97 грн. основного боргу припинити за відсутністю предмету спору; стягнути з відповідача 1 031,83 грн. - пені; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн. покласти на відповідача.

Представники позивача у судове засідання 26.02.2014 не з'явилися.

Представник відповідача у судове засідання 26.02.2014 з'явився, надав пояснення по справі, заяву №763/10-03 від 25.02.2014 відповідно до якої просив суд залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/24759/13.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2012 року між Дочірньою компанією «УКРТРАНСГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - Замовник, Відповідач) та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (далі - Виконавець, Позивач) було укладено договір №1207000303/17-3-001308-12-39 (далі - Договір).

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №530 "Про реорганізацію Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стан Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як юридичної особи, припинено а Філія "Управління магістральних газопроводів "КИЇВТР АНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" без статусу юридичної особи, у зв'язку з чим, Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" є правонаступником ліквідованої юридичної особи Дочірньої компанії "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно п.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами надати відповідно до умов цього Договору послуги з проведення розслідувань і забезпечення безпеки (послуги з охорони об'єктів магістральних газопроводів в УМГ «Київтрансгаз»: послуги з охорони об'єктів лінійної частини магістральних газопроводів УМГ «Київтрансгаз») (далі - Послуги), в повному обсязі відповідно до вимог чинної нормативної документації та умов Договору, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Пунктом 1.3. Договору, сторони погодили, що склад та обсяги послуг, що доручаються до надання Виконавцю, визначені Кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата за надані послуги здійснюється проміжними платежами на підставі актів здачі-приймання наданих послуг в строк не пізніше 90 (дев'яноста) календарних днів з дати їх підписання уповноваженими представниками Сторін, а пунктом 4.2. передбачено, що остаточний розрахунок за Договором Замовник здійснює протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін кінцевого акту здачі-приймання наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог представник Позивача зазначив, що на виконання умов Договору №1207000303/17-3-001308-12-39 від 09.07.2012р., Позивачем у червні 2013 року надано послуги на суму 48 712,00 грн., у липні 2013 року на суму 30 616,97 грн. В свою чергу, Відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 79 328,97 грн.

Факт виконання Позивачем зобов'язань підтверджується підписаним з обох сторін Актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг: за червень 2013р. №БМ-0000493 від 30.06.2013р. на загальну суму 48 712,00 грн.; з 1 по 19 липня 2013р. №БМ-0000593 на загальну суму 30 616,97 грн. (копії яких міститься в матеріалах справи).

Як стверджує Позивач у своїй позовній заяві за увесь час дії Договору Відповідач жодного разу не пред'являв йому претензій щодо якості надання послуг.

Згідно пункту 11.1. даний Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє протягом 18 (вісімнадцяти) календарних місяців з дати укладання. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 статті 901 ЦК України зазначено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення Позивача до суду (19.12.2013) Відповідач заборгованість перед Позивачем не погасив, у зв'язку з чим на час звернення до суду основна заборгованість складала 79 328,97 грн.

Жодною із сторін не заперечується той факт, що послуги надавались у зазначений період Позивачем.

Крім того, через канцелярію суду представник Відповідача повідомив про те, що станом на 22.01.2014р. основна заборгованість на суму 79 328,97 грн. була погашена, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.01.2014 №365 на суму 48 712,00 грн. та №366 на суму 30 616,97 грн. (копії яких знаходяться в матеріалах справи). Зазначений факт Позивачем заперечений не був.

А тому зважаючи на зазначене провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 79 328,97 грн., у зв'язку з оплатою її Відповідачем після порушення провадження, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача 1 031,83 грн. - пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Пунктом 8.5. Договору передбачено, що за порушення строку остаточного розрахунку Замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від вартості неоплачених послуг, але не більше 5 відсотків від суми неоплачених послуг.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

У запереченнях на позовну заяву представник Відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 1 031, 83 грн., та звертав увагу суду, що відповідно до контррозрахунку пені остання складає 729, 83 грн. (контррозрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

Судом здійснено перерахунок заявленого Позивачем розміру пені за Договором, який підлягає стягненню з Відповідача, та встановлено, що зазначена сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю у сумі 1 031, 83 грн.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження в частині стягнення з відповідача 79 328,97 грн. основного боргу припинити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, 36; код ЄДРПОУ 08597003) 1 031,83 грн. - пені.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, 36; код ЄДРПОУ 08597003) 1 720,50 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 28.02.2014р.

Суддя А.В. Митрохіна