Рішення № 37618790, 13.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23245/13 13.02.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд»До Приватного акціонерного товариства «Лігобуд»Простягнення 182 011,85 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Чубаров Д.В. - по дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору опалубки №14/00121 від 14.12.2012р. та Договору №14/00031 від 14.03.2013р. та стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» 170 931,73грн. боргу, 11 080, 12грн. пені, а всього 182 011,85грн. заборгованості за договором оренди від 14.03.2013р. №14/00031.

В процесі розгляду справи (04.02.2014р.) Позивачем подана Заява від 31.01.2014р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» 206 207,56грн. боргу, 13 903,48грн. пені, а всього 220 111,04грн. заборгованості за договором оренди від 14.03.2013р. №14/00031.

Розгляд справи було відкладено на 13.02.2014р. Суд зобов'язав Відповідача надати письмові пояснення щодо Заяви про збільшення позовних вимог, вважав на необхідне призначити звірку взаєморозрахунків, у разі не підписання звірки взаєморозрахунків суд зобов'язував Відповідача надати контрозрахунок на Заяву про збільшення позовної суми.

13.02.2014р. у судовому засіданні Відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості подати заперечення на позов.

Суд не задовольнив клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки 13.02.2014р закінчується строк для розгляду позовної заяви, передбачений ч.3 ст. 69 ГПК України, і у Відповідача був час для підготовки заперечень на позов.

Між сторонами неодноразово підписувались Акти звіряння взаєморозрахунків, які додані до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.02.2014р. Позивач подав до суду Акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.02.2012р. по 05.02.2014р., за 2013рік. за договорами оренди №14/00121 від 14.12.2012р. та Договору №14/00031 від 14.03.2013р.

Відповідачем доведено і позивачем не заперечується факт перерахування заборгованості за Договором оренди №14/00121 від 14.12.2012р., сума боргу за Договором №14/00031 від 14.03.2013р. погашена частково.

Заява Позивача від 31.01.2014р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» 206 207,56грн. боргу, 13 903,48грн. пені, а всього 220 111,04грн. заборгованості за договором оренди №14/00031 від 14.03.2013р. прийнята судом до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, у зв'язку з тим, що предмет оренди переданий Позивачем в оренду Відповідачу згідно умов договору оренди елементів опалубки №14/00031 від 14.03.2013р. не був повернутий Позивачеві, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 220 111,04грн., з якої 206 207,56грн. основного боргу, 13 903,48грн. пені за договором оренди №14/00031 від 14.03.2013р., тому має місце нова ціна позову за договором оренди №14/00031 від 14.03.2013р, виходячи з якої й вирішується спір. Крім того, Позивач залишив вимоги про розірвання договорів оренди елементів опалубки №14/0031 та 14 /00121.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2012р. та 14 березня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуда» та Приватним акціонерним товариством «Лігобуд» укладено договори оренди №14/00121 та №14/00031.

Відповідно до умов Договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуда» (Орендодавець) зобов'язувалось, зокрема, передати у строкове платне користування елементи вертикальної опалубки, визначені у цьому договорі, а Орендар зобов'язувався прийняти в тимчасове володіння та користування предмет оренди і зобов'язувався сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Згідно п.1.2 договорів найменування, кількість та вартісна оцінка предмету оренди зазначена в специфікації Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» належним чином виконало зобов'язання за Договорами №14/00121 та №14/00031 - передало Відповідачу у користування опалубку (об'єкт оренди) відповідно до підписаних Сторонами актів прийому-передачі майна в оренду, а саме

За Договором №14/00121:

ДатаНазва документуНомер17.12.12Акт прийому передачі предмета оренди Дод. №1 догдогдогдог.20.12.12Акт прийому передачі предмета орендиДод. №1/2

За Договором №14/00031:

ДатаНазва документуНомер01.04.13Акт прийому передачі предмета оренди Дод. №1 догдогдогдог.12.04.13Акт прийому передачі предмета орендиДод. №1/225.04.13.Акт прийому передачі предмета оренди Дод.№1/3 дог.

Факт отримання предметів оренди Відповідачем підтверджується підписом на актах уповноваженого представника Приватного акціонерного товариства «Лігобуд», що має право діяти від імені Орендаря.

Відповідач повернув елементи вертикальної опалубки, але не в повній мірі.

Відповідачем було сплачено за орендну вартість, а також внесено заставну вартість обладнання свідченням чого є банківські виписки. Так, матеріали справи свідчать, що Відповідачем було перераховано на рахунок Позивача наступні кошти:

За Договором №14/00031:

- 29.03.2013р. - 35 000,00грн. за оренду елементів опалубки та 10 000,00грн.-оплата застави за елементи опалубки ;

- 30.05.2013р. - 5 384,43грн. за оренду елементів опалубки;

- 18.1.2013р.- 30 612,50грн. за оренду елементів опалубки та. 34 396,31грн. за оренду елементів опалубки.

Відповідно до п. 4.1 Договору розмір орендної плати складає 35 000,00грн. , в.т.ч ПДВ 20% -5833,33грн.

Пунктом 4.2 Договору сторони визначили порядок оплати - орендна плата за перший місяць та заставна вартість, передбачена п.4.5 цього договору, сплачується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 3-х днів після підписання Договору, наперед.

Орендну плату Орендар незалежно від наслідків своєї господарської діяльності сплачує в безготівкової формі на поточний рахунок Орендодавця.(п.4.3 договору).

Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за кожен послідуючий місяць оренди наперед, не пізніше останнього дня оплаченого місяця(п.4.4 договору).

Однак, як свідчать матеріали справи, Приватне акціонерне товариство «Лігобуд» всупереч умовам Договору порушило свої зобов'язання щодо сплати орендної плати та інших грошових зобов'язань за Договором, сплатило в загальному тільки 74 780,47грн. і вніс 100 000,грн. заставної вартості, що підтверджується банківськими виписками та карточками рахунку.

У зв'язку з цим основна сума боргу Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» за надані за Договором №14/00031 на час розгляду справи становить 206 207,56грн.

Термін оренди за Договором №14/00031 становить 10 календарних місяців, з моменту прийняття предмету оренди, за Договором №14/00121 становить 30 календарних днів, з моменту прийняття предмету оренди Час, протягом якого відбувається процес передачі (прийняття) сторонами предмету оренди, в термін оренди не входить (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договорів якщо Орендодавець у строк 5 календарних днів до закінчення оренди не заявить про намір розірвання цього Договору, то строк оренди автоматично продовжується на один місяць.

Предмет оренди за Договором №14/00121 був прийнятий Орендарем 07.12.12р. та 20.12.12р.

Тобто, Позивач мав право, відповідно до п. 3.2 Договору №14/00121 заявити про розірвання договору по предмету оренди прийнятому:

- по предмету договору прийнятому 07.12.2012р. до 02.12.2012р.

- по предмету договору прийнятому 20.12.2012р. до 15.12.2012р.

Предмет оренди за Договором №14/00031 був прийнятий Орендарем 01.04.2013р., 12.04.2013р., 25.04.2013р.

Тобто, Позивач мав право, відповідно до п. 3.2 Договору №14/00031 заявити про розірвання договору по предмету оренди прийнятому:

- по предмету договору прийнятому 01.04.2013р. до 27.03.2013р.

- по предмету договору прийнятому 12.04.2013р. до 07.04.2013р.

- по предмету договору прийнятому 25.04.2013р. до 20.04.2013р.

Однак, в матеріалах справи містяться лише не належні докази направлення на адресу Відповідача претензії від 20.09.2013р. та Листа №07/00121 (суду надані лише рекомендовані повідомлення про вручення невідомого поштового відправлення 25.09.2013р. та 09.10.2013р.).

Тобто, Орендодавець у строк 5 календарних днів до закінчення оренди не заявив про намір розірвання Договору оренди №14/00121 та №14/00031, то строк оренди за зазначеними договорами автоматично продовжується на один місяць.

Відповідно до п. 6.6 Договору, у разі прострочення сплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення орендних платежів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач правомірно стверджує, що відповідач належним чином не виконав умови Договору №14/00031 щодо сплати орендних платежів за період з 31.05.2013р. по 01.01.2013р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 206 207,56 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 31.05.2013р. по 01.01.2013р. у розмірі 206 207,56 грн. визнаються судом обґрунтованими, документально підтвердженими і Відповідачем не спростованими і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.6 Договору, у разі прострочення сплати орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачений п. 4.2 Договору №14/00031, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 13 903,48грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимоги Позивача про розірвання договору від 14.12.2012р. №14/00121 та договору від 13.03.2013р. № 14/00031 задоволенню не задовольняються судом, з огляду на наступне

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.

Положеннями частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.3.2 Договорів якщо Орендодавець у строк 5 календарних днів до закінчення оренди не заявить про намір розірвання цього Договору, то строк оренди автоматично продовжується ще на термін вказаний у п. 3.1., тобто на 30 календарних днів.

Термін оренди за Договором №14/00121 становить 30 календарних днів, з моменту прийняття предмету оренди, за Договором №14/00121 становить 30 календарних днів, з моменту прийняття предмету оренди (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договорів якщо Орендодавець у строк 5 календарних днів до закінчення оренди не заявить про намір розірвання цього Договору, то строк оренди автоматично продовжується на один місяць.

Термін оренди за Договором №14/00031 становить 10 календарних місяців, з моменту прийняття предмету оренди, за Договором №14/00121 становить 30 календарних днів, з моменту прийняття предмету оренди (п.3.1 Договору).

Основним доказом додержання строків надсилання і одержання заяви про розірвання чи зміну договору є поштовий конверт, в якому надсилалася заява, з відтисками поштових печаток з відповідними датами.

Враховуючи що в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення Відповідача про розірвання договорів у строк 5 календарних днів до закінчення оренди, суд вважає, що строк оренди за договорами автоматично продовжується.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині заборгованості з орендної плати, а також відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (юридична адреса: 02139, м. Київ, бульвар Перова,буд. 13/2, кв.87, фактична адреса: 04071, м. Київ, вул.. Воздвиженська, б.60, код ЄДРПОУ 25273532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тендертрейдбуд» (07400, Київска обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 4, код ЄДРПОУ 37892359) 206 207,56грн. основного боргу, 913 903,48грн. пені, 1720, грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В задоволенні вимог позивача про розірвання договорів оренди від 14.12.2012р. №14/0012 та від 14.03.2013р. № 14/00031 - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.03.2014р.

Суддя І.І.Борисенко