Ухвала суду № 37618759, 12.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/20/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.03.2014 Справа № 908/795/14

Суддя господарського суду Запорізької області Науменко А.О., розглянувши матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, буд. 28-А);

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2);

про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Юнікон» заявлено позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про стягнення боргу у розмірі 127165,46 грн. Крім того, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 129708,77 грн., які знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на наступне. Станом на 18.02.2014 р. відповідач не розрахувався за повернений товар та не надав жодних пояснень про причини несплати боргу, жодних пропозицій щодо мирного врегулювання спору, тобто не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань. Явне ухилення від виконання своїх обов'язків щодо оплати за поставлений товар свідчить про недобросовісність відповідача, порушення вимог як господарського, цивільного законодавства так і звичаїв ділового обороту. Така поведінка відповідача свідчить про наміри і в подальшому не сплачувати заборгованість та не виконувати рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог позивача, що призведе до складнощів при примусовому стягненні грошових коштів. Крім того, заборгованість відповідача не забезпечена порукою, заставою або іншим способом, встановленим чинним законодавством України, що також ускладнить виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Юнікон». Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»: « 5. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення...» Згідно Розділу II Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені Наказом Держкомстату № 519 від 14.11.2006 р. «Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.» Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у жовтні 2013 року по відношенню до вересня 2013 року становив 100,4%. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у листопаді 2013 року по відношенню до жовтня 2013 становив 100,2%. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у грудні 2013 року по відношенню до листопада 2013 становив 100,5% .Індекс споживчих цін (індекс інфляції) у січні 2014 року по відношенню до грудня 2013 становив 100,5%. Таким чином, протягом жовтня-грудня 2013 р. та січня 2014 р. в Україні має місце інфляційний процес, що є умовою застосування заходів до забезпечення позову Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до відповідача, оскільки грошові кошти останнього втрачають свої якісні характеристики згідно вищевказаного Роз'яснення Пленуму ВГСУ. За таких обставин, позивач вважає, що задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Юнікон» можливе лише шляхом вжиття заходів по забезпеченню позову в межах розміру позовних вимог у вигляді накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві. Арешт грошових коштів, які знаходяться на поточних рахунках відповідача, в межах розміру позовних вимог, стане гарантією виконання рішення суду в майбутньому. Вжиття таких заходів, відповідатиме збалансованості інтересів сторін, критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності заходів вимогам позивача, та не матимуть наслідком повне припинення господарської діяльності відповідача. Конкретні заходи забезпечення, які позивач просить застосувати, мають прямий і безпосередній зв'язок між предметом позовної вимоги та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову у справі № 908/795/14 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частинами 2, 4 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», встановлено що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивачем не надано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову. Заявлені заходи у вигляді накладення арешту на рахунки Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» ґрунтуються лише на посиланнях позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, тому в задоволенні вищевказаної заяви суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Юнікон» про забезпечення позову відмовити.

Суддя А.О. Науменко