Ухвала суду № 37618460, 11.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року справа №805/18249/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Старосуда М.І.,

секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.,

з участю представника ОСОБА_2,

представника відповідача Кирязієва С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі № 805/18249/13-а за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі ДПІ у Київському районі м. Донецька) про визнання незаконною та скасування вимоги задоволено, а саме: визнано незаконною та скасовано вимогу ДПІ у Київському районі м. Донецька про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 року № Ф-714. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1829, 82 грн. (а. с. 29-31

Відповідач - ДПІ у Київському районі м. Донецька не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовував порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що особа, яка обрала спрощену систему оподаткування і, яка в даному випадку отримує пільгову пенсію на підставі ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не звільняється від сплати за себе єдиного внеску згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а. с. 33,34).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Позивач заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги з запереченнями на неї, перевірила матеріали справи і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.04.2005 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2 (а. с. 9).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_3 (а. с. 7).

У довідці УПФУ в Київському районі м. Донецька від 06.02.2012 року № 142 зазначено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком багатодітним матерям і матерям (батькам) інвалідів з дитинства, (а. с. 21), що також підтверджується листом УПФУ в Київському районі м. Донецька від 25.02.2014 року № 2449/02, в якому зазначено, що пенсія позивачеві призначена з 14.02.2009 року згідно ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як багатодітній матері (а. с. 59).

Встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька був переданий особовий рахунок платника єдиного внеску ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецької області.

Відповідно до картки особового рахунку платника податків ОСОБА_2 при складенні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2013 року №Ф-714 заборгованість зі сплати єдиного внеску становила 9852,74грн.( а. с.62, 63).

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі Закон №2464), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст.4 Закону №2464 було доповнено ч.4 такого змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Положення п."а" ч.1 ст.2 Закону №1788 свідчать про те, що трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону №1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Аналізуючи Закон № 1058, який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон №1788, яким призначаються державні пенсії, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 призначений такий вид пенсії як «пенсія за віком», незважаючи на пільговий характер умов її призначення ( є жінкою, яка народила п'ятеро або більше дітей), отже вона є «пенсіонером за віком» і відповідно до ч.4 ст. 4 Закону № 2464 підлягає звільненню від слати єдиного внеску, а отже вимога ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу №Ф-714 від 21.11.2013 року в частині оскарженої суми боргу на 9852,74 грн. є протиправною.

Справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд першої інстанції постановив обґрунтоване та законне рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 14 березня 2014 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі № 805/18249/13-а за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М. Гімон

М.І. Старосуд