Постанова № 37618398, 28.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2014 року 10:20 № 826/20977/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі незаконних висновків акту камеральної перевірки від 16.10.2013 р. № 1062/26-54-15-01-11 щодо порушення приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501, яким позивачу встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що відповідачем під час проведення перевірки було допущено грубі порушення. Між тим позивач дотримався вимог чинного законодавства та сплатив грошове зобов'язання у встановлені строки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяв про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень, заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що позивач не сплатив самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом встановленого строку, а тому відповідачем правомірно визначено штрафні санкції.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку правил сплати (перерахування) податку на додану вартість ТОВ «Украгроінвест Холдинг» за період з 31.07.2013 р. по 10.09.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, якою визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

За наслідками проведення перевірки, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 16.10.2013 р. № 1062/26-54-15-01-11 та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501, яким позивачу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 58 318,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 5 831,80 грн.

За прострочення сплати грошового зобов'язання у сумі 48 950,00 грн. за період 29.08.2013 -31.07.2013, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 14.07.2013 р. № 9041867888, строком на 30 календарних днів, позивачу нараховно штраф у розмірі 10% - 4 895,00 грн.

За прострочення сплати грошового зобов'язання у сумі 9 368,00 грн. за період 11.09.2013-02.09.2013, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 15.08.2013 № 1300033735, строком на 10 календарних днів, позивачу нараховно штраф у розмірі 10% - 936,80 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 209 Податкового кодексу України визначено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п. 209.2, п. 209.1 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. N 11 (надалі - Порядок № 11) визначено механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.

Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період (п. 3 Порядку № 11).

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу (п. 4 Порядку № 11).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг) нараховується податок на додану вартість, який акумулюється на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету.

При цьому сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації, положення даної статті узгоджуються зі статтею 57 Податкового кодексу України, якою визначено строки сплати податкового зобов'язання.

Слід також зазначити, що факт перерахування сільськогосподарським підприємством на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість платники засвідчують копіями платіжних доручень, які подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації підприємства не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітнім (податковим) періодом.

Судом встановлено, що ТОВ «Украгроінвест Холдинг» знаходиться на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Позивачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) № 9041867888 від 14.07.2013 р. та від 15.08.2013 р., зобов'язання за якими стали предметом перевірки податкового органу.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) від 14.07.2013 р. № 9041867888 позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 328 497,00 грн. Зазначена декларація передана в електронному вигляді до державної податкової служби та була прийнята, що підтверджується електронною квитанцією № 2 від 14.07.2013 р.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані за податковими зобов'язаннями відповідно до декларації за червень 2013 р., включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 14.07.2013 р., що підтверджується електронною квитанцією № 2 від 14.07.2013 р.

На підтвердження перерахування податку на додану вартість сільгоспвиробника податковому органу за період червень 2013 р. було направлено лист (вих. № 25/07-1 від 25.07.2013 р.) та надано:

1. Копія банківської виписки за 08.07.2013 року, платіжне доручення № 1275 від 08.07.2013 року на суму перерахування -50000,00 грн.

2. Копія банківської виписки за 08.07.2013 року, платіжне доручення № 1279 від 08.07.2013 року на суму перерахування -70000,00 грн.

3. Копія банківської виписки за 10.07.2013 року, платіжне доручення № 1280 від 10.07.2013 року на суму перерахування -50000,00 грн.

4. Копія банківської виписки за 22.07.2013 року, платіжне доручення № 13000 від 22.07.2013 року на суму перерахування -180000,00 грн.

Зазначені документи були отримані податковим органом, про що свідчить відмітка ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2013 р.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) від 15.08.2013 р. за серпень 2013 р. позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 220 418,00 грн.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані за податковими зобов'язаннями відповідно до декларації за липень 2013 р., включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 13.08.2013 р.

Натомість податковим органом не було прийнято зазначену декларацію, про що свідчить відмова зазначена в електронній квитанції № 1 від 15.08.2013 р.

Враховуючи неприйняття електронною базою звітних документів, позивачем було направлено лист (вих. № 19/08-1 від 19.08.2013 р.) на адресу відповідача та документи, які не були прийняті в електронному вигляді, а саме: податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 р., податкову декларацію з ПДВ (скорочена) за липень 2013 р., додаток 5 розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2013 р., додаток 9 розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) за липень 2013 р., додаток № 1 розрахунок коригування суми ПДВ (скороченої) за липень 2013 р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з ПДВ (скорочена) за липень 2013 р. із зазначенням про факт неприйняття звітності через програму М.Е.Doc. Даний лист був відправлений позивачем на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком від 19.08.2013 р. № 7672 та отриманий відповідачем 21.08.2013 р., відповідно до витягу з сайту сервісу пересилання поштових відправлень «Укрпошта».

Крім того, з пояснень позивача вбачається, що зв'язавшись 16.08.2013 р. з заступником начальника ДПІ у Оболонському районі Шелестом В.П. підприємству було повідомлено, що неприймання звітності ДПІ Оболонського району м. Києва пов'язане з тим, що підприємство попало в зону ризику і необхідно з'явитися керівнику підприємства для спілкування.

В свою чергу, позивачем на підтвердження перерахування податку на додану вартість сільгоспвиробника податковому органу за період липень 2013 р. було направлено лист (вих.. № 29/08-1 від 29.08.2013 р.) та надано:

1. Копія банківської виписки за 01.08.2013 р., платіжне доручення № 1310 від 01.08.2013 року на суму перерахування -60000,00 грн..

2. Копія банківської виписки за 12.08.2013 року, платіжне доручення № 1322 від 12.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.

3. Копія банківської виписки за 12.08.2013 року, платіжне доручення № 1324 від 12.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.

4. Копія банківської виписки за 15.08.2013 року, платіжне доручення № 1325 від 15.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.

5. Копія банківської виписки за 19.08.2013 року, платіжне доручення № 1327 від 19.08.2013 року на суму перерахування -100000,00 грн.

6. Копія банківської виписки за 20.08.2013 року, платіжне доручення № 1328 від 20.08.2013 року на суму перерахування -10000,00 грн.

7. Копія банківської виписки за 27.08.2013 року, платіжне доручення № 1334 від 27.08.2013 року на суму перерахування - 60000,00 грн.

Зазначені документи були отримані податковим органом, про що свідчить відмітка ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.08.2013 р.

Проаналізувавши надані позивачем документи, суд зазначає, що факт перерахування позивачем сум податку на додану вартість в повному обсязі підтверджується копіями платіжних доручень, які були надіслані відповідачу та банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

Суд також враховує, що оскільки позивачем було направлено весь перелік звітних документів за період липень 2013 р. поштовим відправленням, яке отримано відповідачем, суд вважає поданими їх в строки, визначені чинним законодавством для їх подання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про допущені порушення з боку відповідача, а саме: акт складений не на бланку відповідача, а також не зазначено, за який саме період наявна сума недоплати та її розмір, в акті відсутній розрахунок штрафних санкцій.

Дослідивши фактичні обставини справи, з урахуванням норм чинного законодавства, суд вважає, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства та перераховано податок на додану вартість у строки, визначені п. 203.2 ст. 203, п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, а, отже, дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з нарахування штрафних санкцій у розмірі 5 831,80 грн. є протиправними.

Беручи до уваги вищенаведене, позивачем не було допущено затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 58 318,00 грн., за яке передбачена відповідальність п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. № 0009321501 Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» штрафних санкцій у розмірі 5831, 80 гривень.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» (вул. Щолуденка, 19, корп. 5, м. Вишгород, Київська область, 07300, код ЄДРПОУ 33783186 ) понесені судові витрати в сумі 241 (двісті сорок одна) гривня 82 копійки, направлені на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (вул. Героїв Сталінграда, 58, м. Київ, 04213, код ЄДРПОУ 38765858 ).

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) гривень 68 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу «судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг», Окружний адміністративний суд м. Києва із Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (вул. Героїв Сталінграда, 58, м. Київ, 04213, код ЄДРПОУ 38765858 ).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук