Постанова № 37617494, 11.03.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 7148/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року у справі за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі ДП Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся до суду в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (далі - ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій") з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові про стягнення коштів в сумі 56909,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов до висновку про добровільну сплату ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій протягом 2009-2010 років страхових внесків. Оскільки ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" не надавало до Фонду інформації про відсутність на підприємстві нещасних випадків та професійних захворювань та не зверталось до відповідача із заявою про застосування знижок у встановленні класу професійного ризику, то підстав для задоволення позову немає.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив позивач - Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, який покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що на підприємстві за період 2009-2010 років не було зафіксовано жодного нещасного випадку та професійного захворювання, однак, щомісячно перераховувався страховий внесок від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в розмірі - 2,08 %, та не вживались заходи щодо застосування знижки страхових внесків в розмірі 50 % у відповідності до п. 20, 21 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року № 1423, яка діяла у 2009-2010 роках. Таким чином, позивачем зайво сплачено відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові 56909,00 грн. страхових внесків від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Львівською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України у вересні 2012 року проведено прокурорську перевірку додержання ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" вимог чинного законодавства при використанні бюджетних коштів, в результаті якої виявлено ряд порушень, встановлених Держфінінспекцією у Львівській області, що призвели до зменшення дохідної частини бюджету, чим порушили інтереси держави.

Згідно з повідомленням про взяття на облік № 1035 та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 року № 1423 "Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" віднесено до 49 класу професійного ризику виробництва (виготовлення виробів з бетону для будівництва, КВЕД 23.61).

Відповідно до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" розмір страхового тарифу на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з 13 січня 2009 року становить - 2,08%.

За результатами проведеної ревізії ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" головним державним фінансовим інспектором Держфінінспекції у Львівській області 12 червня 2012 року складено акт № 05-21/10 про наслідки фінансово-господарської діяльності ДП МОУ "Львівський завод збірних конструкцій" за період з 01.01.2009 - 01.04.2012 року.

Як вбачається з акту № 05-21/10, ревізією правильності нарахування коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань встановлено, що за 2009-2010 роки підприємством щомісячно перераховувався страховий внесок від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в розмірі 2,08%, у 2011 році страховий внесок від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання включений в розмір 38,28 % Фонду єдиного соціального внеску оплати праці працівників.

Як встановлено фінансовим інспектором за наслідками ревізії, керівництвом підприємства не вживались заходи щодо застосування знижки страхових внесків в розмірі 50% за 2009-2010 роки. Таким чином, було порушено ст. 47 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та п. 20 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвело до зайвого перерахування страхових внесків від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на загальну суму 56909,00 грн., в т.ч. за 2009 рік - 26 666,00 грн., за 2010 рік - 30 243,00 грн.

Відповідно до ст. 47 Закону №1105, розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці). Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 13.09.2000 року.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком. Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.

Згідно з пунктами 20, 21 Порядку визначення страхових тарифів знижки чи надбавки до страхового внеску застосовуються Фондом з урахуванням результатів роботи підприємства за минулий календарний рік, а знижка страхового внеску в розмірі 50% провадиться, якщо не допущено жодного нещасного випадку та професійного захворювання.

Відповідно до приписів статей 15, 16, 18 Закону № 1105 та підпунктів 4.1, 4.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 №36, вирішення питання щодо визначення розміру страхового внеску належить до компетенції робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження платника страхових внесків.

Приймаючи постанову у справі та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» не подавало до Фонду інформації про відсутність на підприємстві нещасних випадків та професійних захворювань та не зверталось до відповідача із заявою про застосування знижки у встановленні класу професійного ризику.

Не погоджуючись з такими твердженнями суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що за відсутності звернення до відповідача з приводу встановлення знижки до страхового тарифу, відділенню Фонду належало застосувати зазначену знижку відповідно до підпункту 4.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яким передбачено, що у разі, коли роботодавець не надає робочому органу виконавчої дирекції Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва, або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, робочий орган виконавчої дирекції Фонду установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.

Колегія суддів також зазначає, що Закон №1105 не містить вимоги додатково повідомляти відповідача про застосування передбаченої чинним законодавством знижки.

Крім того, обов»язковою умовою отримання знижки страхового внеску в розмірі 50% є відсутність нещасного випадку та професійного захворювання на підприємстві за минулий календарний рік.

Відповідно до ст. 13 Закону №1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На переконання колегії суддів, відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові не доведено наявність на ДП Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" нещасних випадків та професійних захворювань протягом 2008-2009 років.

Як стверджується поданням № 43-12 від 20.08.2012 року на підприємстві у 2009-2010 роках не було жодного нещасного випадку, а останній зафіксовано у 2004 році.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що при винесенні постанови судом першої інстанції було порушено вимоги ч.ч. 9, 15, 16, ст. 47 Закону №1105 та підпунктів 4.1, 4.6, 4.9 Інструкції №36 відповідно до яких розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Одночасно колегія суддів зазначає, що встановивши протиправність дій відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові, апеляційний суд не вправі підміняти відповідний Фонд, розраховуючи та стягуючи зайво перерахований розмір страхового внеску, що належить до компетенції відповідача.

Оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної інстанції є підставними та обґрунтованими і спростовують рішення суду першої інстанції, яке прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому його слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.1,2,4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року у справі № 813/897/13-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові застосувати до Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" знижку до страхового тарифу в розмірі 50 % за 2009-2010 роки шляхом зменшення суми страхового внеску за вказаний період на 50 %.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник