Постанова № 37617263, 13.02.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 лютого 2014 року справа № 814/5179/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САВ- ДІСТРИБЬЮШН", вул. Дорогожицька, 1, м. Київ, 01001 представник позивача: Водуд Наргіс Адбулівна, АДРЕСА_1

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, вул. Шевченка, 58, м. Миколаїв, 54001

провизнання незаконним та скасування наказу від 06.11.2013 № 11-4/1171-2013, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та складання акта від 13.11.2013 № 000527, визнати незаконними та скасувати припис від 13.11.2013, постанову від 29.11.2013 № 406

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН", звернувся до суду з позовом до відповідача, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, про визнання незаконним та скасування наказу від 06.11.2013 № 11-4/1171-2013, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та складання акта від 13.11.2013 № 000527, визнати незаконними та скасувати припис від 13.11.2013, визнати незаконною та скасувати постанову від 29.11.2013 № 406.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не погоджується із діями відповідача та його прийнятими рішеннями (Приписом та Постановою) з огляду на їх протиправність та необґрунтованість, а саме: перевірка була призначена та проведена без підстав передбачених чинним законодавством, посадові особи відповідача діяли поза межами наданої їм компетенції, не взяли до уваги всі надані позивачем документи, а також застосували невірну методику нарахування штрафної санкції.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги є необгунтованими та просив відмовити у задоволенні в позову з підстав, викладених у запереченні (арк. справи 42-45).

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

13.11.2013 на підставі наказу від 12.11.2013 № 11-4/171-2013 та направлення від 12.11.2013 № 515 проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, за наслідками якої складено акт від 13.11.2013 № 000527 (арк. справи 31, 27, 10-13).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, прийнята постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 29.11.2013 № 406, якою встановлено порушення п. 7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та застосовано штраф у розмірі 4255, 38 грн (арк. справи 29-30).

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (код 35625082) зареєстровано як юридичну особу 13.05.2009р. Шевченківською райдержадміністрацією м.Києва та здійснює роздрібну торгівлю різноманітною побутовою технікою та непродовольчою групою товарів в магазині "Фокстрот" за адресою - м.Вознесенськ, вул.Жовтневої Революції, 16.

13.11.2013 року посадовими особами відповідача в приміщені зазначеного магазину було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів.

Підставою для проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів відповідачем було зазначено Згоду №03-7-10084-2013 Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 06.11.2013р. (а.с.28)

Розпорядчими документами щодо здійснюваного заходу були Направлення на проведення перевірки від 12.11.13р. №515 (а.с.27) та Наказ №11-4/171-2013 від 12.11.13р. щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (а.с.31).

За результатами позапланової виїзної перевірки магазину позивача "Фокстрот" відповідачем було складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000526 від 12.11.13р. (далі Акт перевірки, а.с.10-26).

В акті перевірки відповідачем було зазначено про наявність порушень чинного законодавства позивачем, а саме на споживчий упаковці деяких товарів була відсутня інформація щодо країни виробника товару, відсутня повна назва та адреса виробника, інформація про дату виготовлення зазначена в закодованому вигляді тощо.

Крім цього, в акті перевірки також було зазначено обов'язковий до виконання Припис про усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, заборонено реалізацію продукції в разі відсутності документів, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим. Також було зобов'язано позивача усунути інші недоліки, що зазначені в акті перевірки та повідомити про виконання припису письмово відповідача до розгляду матеріалів справи, який відбудеться за адресою м.Миколаїв, вул.Шевченка 58 (а.с.12-13).

29 листопада 2013 року відповідачем прийнято Постанову №406 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Постанова №407) якою до позивача застосовано штраф у сумі 4255,38грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар (а.с.29-30).

Позивач не погодився із вищезазначеними діями відповідача та його прийнятими рішеннями (Приписом та Постановою) з огляду на їх протиправність та необґрунтованість, а саме: перевірка була призначена та проведена без підстав передбачених чинним законодавством, посадові особи відповідача діяли поза межами наданої їм компетенції, не взяли до уваги всі надані позивачем документи, а також застосували невірну методику нарахування штрафної санкції тощо.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 26 закону України "Про Захист прав споживачів" №1023-XII від 12.05.1991р. (в чинній редакції) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №310 від 07.03.2012р. (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.05.12р. за №743/21056) (надалі - Порядок №310).

Згідно п.1.4. Порядку №310 органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться (крім інших) з таких підстав:

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Аналогічні вимоги також містяться й у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.07р. (далі - Закон №877).

Так, відповідно до положень ст.6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є (серед інших):

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Судом також встановлено, що питання проведення позапланових перевірок суб'єктів господарювання додатково врегульовані положеннямиУказу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 року.

Зазначений Указ Президента України був прийнятий відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність та є чинним на цей час (далі-Указ).

Положення п.10 Указу передбачають, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.

Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити відомості про його прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача.

Зазначені правові висновки також підтримані в судовій практиці (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 20.11.13р. по справі №К/800/30296/13 за касаційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.10.12р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.02.13р.).

Проаналізував зміст наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність чисельних порушень з боку відповідача під час призначення та проведення перевірки.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що Наказ №11-4/171-2013 від 12.11.13р. щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання (а.с.31) був прийнятий відповідачем без будь - яких підстав передбачених чинним законодавством.

Відповідач не отримував на свою адресу будь - яких скарг від споживачів або інших звернень від фізичних чи юридичних осіб.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність копії депутатського звернення Народного депутата України Бойка В.Б. на ім'я Генерального прокурора України від 11.10.2013р. №216-к (а.с.47) з огляду на те, що у вказаному депутатському зверненні йдеться посилання на ст.16 Закону України "Про статус народного депутата України" та прохання до Генерального прокурора України "вжити заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснити перевірку торгової мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот" на факт продажу контрафактної продукції та товари які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні". При цьому будь - яких конкретних фактів або випадків порушення чинного законодавства позивачем зазначене депутатське звернення не містить.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України" Народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Право на депутатське звернення є складовою повноважень народного депутата України.

На відміну від запиту звернення - це викладена у письмовій формі пропозиція народного депутата здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. За своїм змістом депутатське звернення не має імперативного характеру і заявляється народними депутатами України самостійно. Такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців, а також стосуватися інших питань депутатської діяльності (Рішення Конституційного суду України №5-рп/2003 від 05.03.2003р.).

Як вже було зазначено, будь - яких скарг від споживачів товарів або будь - яких конкретних фактів порушень законодавства з боку позивача вказане звернення не містило. Доказів про інше відповідачем суду не надано.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на наявність згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 06.11.2013р. (а.с.28).

Відповідно до положень наведеного вище законодавства вказана згода є обов'язковою умовою для проведення позапланового заходу, а не підставою для її проведення.

Проведення позапланового заходу на підставі листа Держспоживінспекції України чинним законодавством також не передбачено. Доказів про інше відповідачем суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень Порядку №310 під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа.

В той же час, судом було встановлено, що в акті перевірки зазначено, що було проведено контрольно - вибіркове інспектування. При цьому питання наявності контрафактної та не сертифікованої (забороненої для продажу в Україні) продукції взагалі не були предметом перевірки. Доказів про інше відповідачем суду не надано.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні також недоліки встановлені в акті перевірки стосовно відсутності певної інформації на товарах.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закон України №1023-ХІІ "Про захист прав споживачів", інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Тобто, у діючому законодавстві України, не передбачено обов'язку щодо нанесення такої інформації безпосередньо на товар. Вся інформація, що передбачена п.1 ст. 15 ЗУ №1023-ХІІ містилась під час перевірки на супровідній документації - інструкціях, гарантійних документах, про що було повідомлено перевіряючих під час підписання акту.

Суд також зазначає, що відповідачем невірно розраховано розмір штрафної санкції.

Так, ст.23 Закону №1023-ХІІ передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару.

Проте розрахунок штрафних санкцій, накладених на позивача, здійснений відповідачем виходячи з роздрібної ціни, за якою позивач реалізовував цей товар, а не від вартості одержаного для реалізації партії товару, що суперечить вимогам ст.23 Закону.

Таким чином, судом встановлено наступні порушення вчинені відповідачем:

- Наказ №11-4/171-2013 від 12.11.13р. щодо проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) діяльності суб'єкта господарювання був прийнятий без підстав встановлених чинним законодавством;

- Направлення на проведення перевірки від 12.11.13р. №515 не містило перелік питань перевірки (предмет) та законну підставу для її проведення;

- висновки акту містили необґрунтовані висновки щодо наявності порушень з боку позивача;

- відповідачем було невірно проведено розрахунок суми штрафної санкції.

В той же час, стосовно вимоги позивача про визнання незаконними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області щодо проведення перевірки та складання акту перевірки, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що Акт позапланової перевірки було підписано представником суб'єкта господарювання без будь - яких зауважень (а.с.13). Додаткових доказів протиправності дій посадових осіб відповідача під час перевірки позивачем також суду не надано.

Таким чином, вимоги про визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки не можуть бути задоволені.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області від 06.11.2013 № 11-4/1171-2013.

3. Визнати незаконним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області від 13.11.2013.

4. Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській від 29.11.2013 № 406.

5. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

6. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" понесені ним судові витрати (судовий збір) у сумі 172, 06 грн з Державного бюджету України.

7. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" понесені ним судові витрати (судовий збір) у сумі 68,82 грн з Державного бюджету України.

8. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" понесені ним судові витрати (судовий збір) у сумі 68,82 грн з Державного бюджету України.

9. Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області на користь Держави судовий збір в сумі 1548, 44 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич