Постанова № 37617259, 24.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 р. Справа №805/413/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьова І.В.

при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін

від позивача: Голенцева Л.І., Кисельова Н.А.,

від відповідача: Гой В.П., -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фамільний» звернувся з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується зі спірним рішенням, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням положень діючого законодавства, у зв'язку з тим, що позивач своєчасно та у повному обсязі утримав і сплатив до бюджету податок з доходів найманих працівників відповідно до податкового розрахунку (форма №1 ДФ) за 2-4 квартали 2011 року, які були надані 12 липня 2011 року, 12 жовтня 2011 року, 11 січня 2012 року відповідно та правомірно скористався своїм правом на виправлення самостійно виявленої помилки непов'язаних з нарахуванням та сплатою податку з доходів фізичних осіб у податкових розрахунках, поданих 14 грудня 2011 року за 2 квартал 2011 року та 10 квітня 2012 року за 3 та 4 квартали 2011 року. У зв'язку з вищевикладеним Позивач зазначає про неможливість застосування податковою інспекцією фінансових санкцій, передбачених пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав надав заперечення у яких зазначив, що допущена позивачем помилка в зазначені суми нарахованого та виплаченого доходу та податкового номеру в податковому розрахунку, самостійно виявлена позивачем, стала підставою для нарахування штрафу передбаченого пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 27 грудня 1991 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи (а.с.169), Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.170).

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» з питань, що стали предметом оскарження в запереченнях до акту від 06 червня 2013 року №398/22-013/20042839 документальної планової виїзна перевірка за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року. Під час перевірки було встановлено, що позивачем була допущена помилка в зазначені суми виплаченого доходу за 2 квартал 2011 року, в зазначені податкового номеру за 3 та 4 квартали 2011 року, які були самостійно виявлені шляхом надання уточнюючих розрахунків від 14 грудня 2011 року, від 10 квітня 2012 року відповідно.

За наслідками перевірки був складений акт №55/43-00/20042839 від 23 липня 2013 р. (а.с.16), у висновках якого вказано, що перевіркою встановлено порушення Наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року №1020 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку» в частині подання не у повному обсязі з недостовірними відомостями та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (Форми №1-ДФ) за 2 квартал 2011 року, 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року №0000084300/2529/10/43-00, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків інших ніж заробітна плата за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 510,00 грн. (а.с.8).

Винесене податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року №0000084300/2529/10/43-00 позивач оскаржував в адміністративному порядку, яке було залишено без змін рішеннями Міжрегіонального ГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (а.с.13) та Міндоходів України (а.с.10).

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають в сфері справляння податків та зборів, зокрема, порядок адміністрування податків, права та обов'язок и платників податків, компетенція контролюючих органів, відповідальність платників податків визначається Податковим кодексом України.

Підпунктом 16.1.3. статті 16 Податкового кодексу (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачений обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів в порядку, встановленими податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, встановлено що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 51 Податкового кодексу України встановлений обов'язок податкового агента надавати у строки, встановлені цим кодексом для податкового кварталу надавати податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Положення аналогічного змісту містяться в пункті 70.16.1 статті 70 та підпунктом «б» 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України №1020 від 24 грудня 2010 року (далі за текстом порядок №1020).

Згідно пункту 119.2. статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно викладеного в акті перевірки передумовою застосування до позивача санкцій на підставі цієї статті стало надання уточнюючих розрахунків від 14 грудня 2011 року, від 10 квітня 2012 року за формою 1 ДФ (а.с.93,102,111).

Суд погоджується із доводами позивача про не передбачення диспозицією пункту 119.2. статті 119 Податкового кодексу України надання розрахунку із перекрученими даними як підставу застосування визначених нею фінансових санкцій.

Втім, суд зазначає, що неправомірність застосування фінансових санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням має визначатися за умови встановлення відсутності порушень, що визначені пунктом 119.2. статті 119 Податкового кодексу України передумовою застосування фінансових санкцій.

Згідно пункту 2.1. розділу 2 порядку №1020 податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Пунктом 2.4. цього порядку встановлено, що податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку.

Згідно підпункту 3.9. Порядку у графі 9 "Ознака (0, 1)" відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно вилучити. Графа 9 заповнюється тільки для звітного нового та уточнюючого податкового розрахунків.

Виходячи з того, що податковий номер не впливає на визначення задекларованих показників сум виплаченого податковим агентом доходу на користь фізичних осіб платників податку, а помилка в сумі нарахованого доходу є технічною, оскільки сума утриманого податку була вирахувана з коригованої суми нарахованого доходу, невірне визначення податкового номеру та описка в сумі нарахованого доходу не можуть бути підставою для застосування санкцій, визначених пунктом 119.2. статті 119 Податкового кодексу України.

Нормами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктами 4.1. - 4.4. Порядку № 1020 визначено, що коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом податкової служби.

У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення строку його подання подається звітний новий податковий розрахунок. Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента. При вилученні помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на вилучення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка.

Так, у наданому позивачем уточнюючому розрахунку, позивачем визначено номер порції - 2, заповнені строки 1-2 де за першою строчкою вилучається рядок з розрахунку з помилково наведеним податковим номером, та строчкою 2 вводиться правильне значення податкового номеру з заповненням всіх реквізитів рядка. В наданих запереченнях відповідач визначив введення зазначених рядків як порушення, що обумовило застосування фінансових санкцій.

Як вже зазначалося при доповненні попередньо наданої платником податку інформації він може надати уточнюючий розрахунок, який подається після закінчення строку подання податкового розрахунку. В судовому засіданні представником відповідача не було надано пояснень щодо підстав здійснених податковою інспекцією висновків про неправомірність проведеного уточнення позивача рядків податкового розрахунку.

В ході дослідження відповідності заповнення позивачем уточнюючого розрахунку вимогам порядку №1020 та включення до розрахунку недостовірних чи помилкових відомостей про суми виплаченого доходу на користь платників податку фізичних осіб не було встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фінансові санкцій в сумі 510,00 грн. застосовані до позивача за відсутності на те правових підстав, з огляду на що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 вересня 2013 року №0000084300/2529/10/43-00, яким визначено суму грошового зобов'язання в сумі 510,00 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2013 року №0000084300/2529/10/43-00, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податків інших ніж заробітна плата в сумі 510,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фамільний» витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 24 лютого 2014 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 03 березня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.