ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2014 року м. Львів № 813/8967/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Думич Х.М., представника позивача Богданова О.В., представника відповідача Галин М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Дрогобицький хлібокомбінат» (далі - ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат») звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) і з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.01.2014 року та додаткових пояснень від 04.03.2014 року просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0002302211 від 19.09.2013 року, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 26104 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 13052 грн. Позивач стверджує, що фактично за період січень-березень 2013 року було сплачено 26104 грн. авансових внесків з податку на прибуток, що і було відображено в рядку 13 ЗП, рядку 14, а в підсумку і в рядку 16 декларації за перше півріччя 2013 року з показником «-». Позивач вважає, що не допустив жодних порушень, які б призвели до ненадходження до бюджету податкових зобов'язань, відтак у податкового органу не було законних підстав для донарахування як основного податкового зобов'язання на суму 26104 грн., так і штрафних санкцій на підставі ст. 123 ПК України. Представник позивача таку позицію підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач позов заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву наступного змісту. В декларації з податку на прибуток за перший квартал 2013 року платник відобразив суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за січень-березень 2013 року в розмірі 20502 грн. і на цю ж суму зменшив суму «податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» (рядок 16 декларації). Проте, у податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року в рядку 13 «зменшення нарахованої суми податку» відображено «-26106» грн., а в додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року розшифровано, що вищевказане зменшення нарахованої суми податку проведено на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (рядок 13.7 додатку ЗП за півріччя 2013 року). Відповідач ствердив, що ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» безпідставно відобразило у податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року зменшення нарахованої суми податку на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, оскільки ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» в другому кварталі 2013 року не сплачувало авансового внеску з податку на прибуток. Як зазначив відповідач, платник безпідставно відобразив суму податку на прибуток (рядок 16 декларації «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду») «-26106» замість « 0», внаслідок чого занижено податок на прибуток за підсумками другого кварталу 2013 року на 26106 грн., що є порушенням вимог п. 149.1 ст. 149 та п. 152.1 ст. 152 розділу ІІІ та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. На цій підставі і було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002302211 від 19.09.2013 року, яким збільшено основну суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 26104 грн. та як наслідок нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 13052 грн. На думку представника відповідача оскаржене рішення є правомірним і підстав для задоволення даного позову немає.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив письмові докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та встановив наступне.
Суд встановив, що ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України протягом січня-березня 2013 року сплатило авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 20502 грн., в т.ч. по 7450 грн. за січень і лютий 2013 року та 5602 грн. за березень 2013 року.
У зв'язку з тим, що за підсумками господарської діяльності протягом І кварталу 2013 року позивач одержав збитковий фінансовий результат, він скористалося своїм правом подати контролюючому органу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року, в якій задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 369603 грн. (рядок 07 декларації за перший квартал 2013 року (а.с. 34). Надалі свої податкові зобов'язання, зокрема за І півріччя 2013 року, позивач визначив на підставі податкової декларації за відповідний податковий період. Таким чином, починаючи з другого кварталу 2013 року (з квітня 2013 року) позивач припинив нарахування та сплату авансових внесків з податку на прибуток.
У декларації з податку на прибуток за І квартал 2013 року платник в рядку 13 ЗП «зменшення нарахованої суми податку» відобразив суму « 20502» грн. (а.с. 34), що відповідно до відомостей таблиці № 1 додатку ЗП до рядка 13 декларації (а.с. 47) слід розуміти як суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ та абз. другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України. Таким чином, в рядку 13 ЗП позивач відобразив суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток, які було сплачено протягом січня - березня 2013 року на загальну суму 20502 грн. (по 7450 грн. за січень та лютий 2013 року та 5602 грн. за березень 2013 року).
У рядку 16 декларації за І квартал 2013 року «податок на прибуток, нарахований до сплати за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» (а.с. 34) платник відобразив показник «-20502» грн., таким чином він зменшив суму податкового зобов'язання перед бюджетом за підсумками І кварталу 2013 року на 20502 грн., які було сплачено як авансові внески за цим же платежем протягом цього ж звітного періоду.
07.08.2013 року ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» подало контролюючому органу податкову декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року (а.с. 14-16), відповідно до якої від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності становить «-324734» грн. (рядок 07 декларації; а.с. 15). У рядку 16 декларації за І півріччя 2013 року («податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду») зазначено від'ємне значення: «-26104» грн.
Як встановлено під час судового розгляду справи на формування цього показника в підсумку вплинув показник рядка 13 ЗП («зменшення податкового зобов'язання»), в який відповідно до таблиці 1 додатка ЗП до рядка 13 декларації за півріччя 2013 року платник включив лише суму, сплачену як авансовий внесок відповідно до пункту 57.1 ст. 57 глави 4 розділу ІІ та абз. другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України (а.с. 51). У даному випадку, в рядку 13 ЗП та як наслідок в рядку 14 декларації («податок на прибуток за звітний (податковий) період») декларації за І півріччя 2013 року платник вказав суму «-26104» грн.
Показник рядка 16 декларації є різницею між податком на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14) та податком на прибуток за підсумками попереднього звітного періоду (в даному випадку ним є І квартал 2013 року, рядок 15). В підсумку позивач відобразив у податковій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2013 року від'ємне значення податку на прибуток за результатами звітного періоду «-26104» грн., що в свою чергу свідчить про наявність у нього переплати за названим платежем на вказану вище суму.
Відповідно, задекларовану позивачем переплату з податку на прибуток відображено в обліковій картці платника за названим видом платежу як заборгованість бюджету перед платником.
04.09.2013 року головний державний ревізор-інспектор відділу проведення камеральних перевірок Дрогобицької ОДПІ провела камеральну перевірку даних, задекларованих у рядках 13, 14, 16 податкової декларації з податок на прибуток підприємства ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» за перше півріччя 2013 року, про що складено акт № 12/2211/00376389 від 04.09.2013 року (далі - акт перевірки від 04.09.2013 року, а.с. 11-12). Під час камеральної перевірки було використано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2013 року (від 07.05.2013р. №9026204136) та за півріччя 2013 року (від 07.08.2013р №9046356383), подані до Дрогобицької ОДПІ в електронному вигляді, а також базу даних Міндоходів у Львівській області та картку особового рахунку платника з податку на прибуток.
В акті перевірки від 04.09.2013 року ревізор, яка проводила перевірку, також описала відомості податкової звітності позивача за перший квартал 2013 року і перше півріччя 2013 року, про які зазначено вище. Судячи зі змісту акта перевірки від 04.09.2013 року контролюючий орган звернув увагу на те, що починаючи з квітня 2013 року ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» припинило нарахування та сплату авансових внесків з податку на прибуток, тобто загальна сума авансових внесків, які було сплачено за січень - березень 2013 року в розмірі 20502 грн. є незмінною і на кінець першого півріччя 2013 року.
Як зазначено в акті перевірки від 04.09.2013 року ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» у податковій декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2013 року безпідставно відобразило зменшення нарахованої суми податку на суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, оскільки ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» не сплачувало і не нараховувало авансового внеску з податку на прибуток у другому кварталі 2013 року, а сплачені суми авансового внеску з податку на прибуток у першому кварталі 2013 року сторновано з нарахування за результатами першого кварталу 2013 року. На думку контролюючого органу, безпідставне відображення зменшення нарахованої суми податку (рядок 13 податкової декларації) в сумі « 26104» грн. призвело до безпідставного відображення «податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 14 податкової декларації) у сумі «-26104» грн., а відтак і до безпідставного відображення податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 16 податкової декларації) в сумі «-26104» грн.
З покликанням на норми п. 152.1 ст. 152, п. 149.1 ст. 149 та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України контролюючий орган зазначив, що «платник безпідставно відобразив суму податку на прибуток (рядок 16 декларації «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду») «-26106» замість « 0», тобто занижено податок на прибуток по результатах ІІ-го кварталу 2013 року на 26106 грн. (0-(-26106)), чим порушено вимоги п. 149.1 ст. 149 та п. 152.1 ст.152 розділу ІІІ та абзацу 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».
У висновках акта перевірки від 04.09.2013 року зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податку на прибуток у податковій декларації за півріччя 2013 року (на 26104 грн.), та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки від 04.09.2013 року Дрогобицька ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0002302211 від 19.09.2013 року, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 26104 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 13052 грн. (50% відсотків від суми основного зобов'язання, оскільки порушення податкового законодавста є повторним).
Позивач вважає таке рішення неправомірним, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду. Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що за період січень - березень 2013 року фактично було сплачено 26104 грн. авансових внесків з податку на прибуток, що в підсумку і було відображено в рядку 16 декларації за перше півріччя 2013 року. Щодо фактичних обставин, які стосуються відомостей, відображених у деклараціях за перший квартал і перше півріччя 2013 року і додатках до них, то з цього приводу спору між сторонами не виникло.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до п. 57.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з підп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, відповідно до тієї ж статті, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При вирішенні спору суд виходив з наступного.
Предметом перевірки податкового органу було правомірність відображення позивачем даних рядка 13, 14, 16 податкової декларації позивача за перше півріччя 2013 року. В даному випадку спір виник внаслідок необґрунтованого, як зазначив відповідач, відображення в рядку 16 декларації з податку на прибуток на І півріччя 2013 року суми «-26104» грн., що спричинило неправомірне заниження платником податкового зобов'язання за названим видом платежу.
При формуванні показників податкової звітності за І півріччя 2013 року, які були предметом перевірки, необхідно брати до уваги показники попереднього звітного періоду, в даному випадку ним є І квартал 2013 року. Суд встановив, що в цьому періоді ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» сплачувало авансові внески з податку на прибуток відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України.
Відповідно до декларації платника за І квартал 2013 року та додатку ЗП до рядка 13 цієї декларації загальна сума авансових внесків, яку сплачено протягом цього періоду (січень-березень 2013 року) становить 20502 грн.
Позивач стверджує, що фактично за період січень-березень 2013 року було сплачено 26104 грн., на підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень: № 325 від 19.02.2013 року про сплату 7450 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за лютий 2013 року»; № 50 від 11.01.2013 року про сплату 7450 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок по податку на прибуток за січень 2013 року»; № 570 від 18.03.2013 року про сплату 5602 грн. з призначенням платежу «авансовий внесок з податку на прибуток за березень 2013 року» (а.с. 24-25), а також платіжне доручення № 921 від 29.04.2013 року про сплату 5602 грн., в якому призначенням платежу також зазначено «авансовий внесок по податку на прибуток за березень 2013 року» (а.с. 25).
З приводу доводів позивача суд зазначає, що в силу наведених вище приписів Податкового кодексу України, після поданням податкового звітності з податку на прибуток платник, який до того сплачував авансові внески, перестає бути платником авансових внесків і надалі зобов'язаний сплачувати свої зобов'язання з податку на прибуток на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, з квітня 2013 року позивач не був платником авансового внеску з податку на прибуток, відтак станом на кінець першого півріччя 2013 року сума його авансових платежів з податку на прибуток, які було сплачено у цьому звітному періоді, не могла змінитися і становить 20502 грн. Таку ж суму позивач задекларував у свої попередній звітності за І квартал 2013 року, яка в силу закону вважається узгодженою. Кошти, які платник сплатив в кінці квітня 2013 року в сумі 5602 грн., зазначивши, що їх призначенням є авансовий внесок за березень 2013 року, є помилково сплаченими коштами, що втім не надає платнику права зараховувати ці кошти до загальної суми авансових платежів за підсумками І півріччя 2013 року і зменшувати на цю суму свої податкові зобов'язання перед бюджетом. Доводи, якими позивач обґрунтовує збільшення суми авансових внесків за підсумками І півріччя 2013 року суперечать закону і спростовуються встановленими обставинами справи.
Щодо правильності показників, відображених у рядках 13 ЗП, 14, 16 декларації з податку на прибуток за І півріччя 2013 року, то з огляду на виявлені контролюючим органом порушення, а також на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд зазначає наступне.
У рядку 13 ЗП «зменшення нарахованої суми податку» декларації платник відобразив « 26104» грн. Це та сума, на яку платник зменшує свої зобов'язання перед бюджетом за підсумками І півріччя 2013 року. Розшифровка «складових» цієї суми міститься у таблиці № 1 додатку ЗП до декларації за І квартал 2013 року, згідно з яким « 26104» грн. це сума авансових внесків, сплачених відповідно до п. 57.1 ст. 57, абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України (рядок 13.7). Окрім показника авансових внесків згадана таблиця передбачає ще 8 позицій показників сум, на які платник може зменшувати свої податкові зобов'язання перед бюджетом за звітний період, але всі вони містять прочерки в рядках. Разом з тим, як уже зазначено вище, сплату авансових платежів платник припинив з квітня 2013 року, відтак в рядках 13.7 додатка ЗП до декларації та відповідно в рядку 13 ЗП декларації за І півріччя 2013 року правильним значенням є « 20502» грн., сплачених як авансові платежі за січень-березень 2013 року. Як наслідок, показник рядка 14 декларації (який визначається шляхом віднімання від суми значень рядків 11 і 12, які в даному випадку містять прочерки, значення рядка 13 ЗП) повинен бути «-20502» грн., а не «-26104» грн., як зазначив платник.
Рядок 16 декларації визначається шляхом віднімання від значення рядка 14 значення рядка 15 декларації. В даному випадку показник цього рядка платник вказав «-26104» грн. (-26104 - 0).
Зміст рядка 15 декларації за І півріччя 2013 року - «податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період». В рядку 14 декларації за І квартал 2013 року (попереднього звітного періоду) платник зазначив «-20502» грн. Значення цього рядка платник мав би перенести до рядка 15 декларації за І півріччя 2013 року. В даному випадку в рядку 15 декларації за І півріччя 2013 року платник з невідомих причин залишив прочерк. В судовому засіданні представник позивача не повідомив суду, чим це зумовлено.
Отже, якщо брати до уваги правильне значення рядків 14 та 15 декларації за І півріччя 2013 року «-20502» грн., то значення рядка 16 декларації за І півріччя 2013 року мало б дорівнювати нулю (-20502-(-20502)=-20502+20502=0).
Внаслідок того, що позивач невірно заповнив показники податкової звітності за І півріччя 2013 року, зокрема необґрунтовано задекларував авансові платежі за І квартал 2013 року на суму 26104 грн., показник рядка 16 декларації за І півріччя 2013 року у нього вийшов «-26104» грн., що свідчить про наявність в нього переплати за платежем податок на прибуток на суму 26104 грн.
Наявність переплати впливає на податкові зобов'язання такого платника перед бюджетом, оскільки такі зменшуються на суму переплати. Тому суд погоджується з відповідачем в тому, що відображення платником в рядку 16 декларації за І півріччя 2013 року показника «-26104» грн. замість нульового значення спричинило заниження податкових зобов'язань такого платника по сплаті податку на прибуток на 26104 грн.
Виникнення грошового зобов'язання бюджету перед платником в сумі 26104 грн. у зв'язку із прийняттям контролюючим органом декларації ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» за 1 півріччя 2013 року підтверджується відомостями його облікової картки як платника податку на прибуток (а.с.106).
Оскільки дані камеральної перевірки ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», проведеної 04.09.2013 року, свідчать про заниження його податкових зобов'язань, то контролюючий орган на підставі п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України був змушений самостійно визначити суму грошових зобов'язань цього платника, що він і зробив шляхом прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 26104 грн. В такий спосіб контролюючий орган виправив допущену платником помилку в обчисленні значення рядка 16 декларації за перше півріччя 2013 року, оскільки у зв'язку із прийняттям оскарженого рішення сума податку до сплати за 1 півріччя 2013 року становитиме 0 (-26104+26104=0).
Нарахування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України є наслідком того, що контролюючий орган самостійно визначив платнику суму грошового зобов'язання на підставі п. 54.3.2 ст. 54 ПК України. Оскільки Дрогобицька ОДПІ правомірно визначила ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на підставі п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, то нарахування штрафних (фінансових) санкцій також є обґрунтованим. Слід зазначити, що в даному випадку до позивача застосовано штраф у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки це нарахування контролюючого органу є повторним відносно даного платника протягом 1095 днів. Зазначену обставину позивач визнає, спору з цього приводу (повторності) не виникало.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку свій обов'язок відповідач виконав, оскільки довів обґрунтованість свого рішення належними та допустимими доказами. Натомість, доводи позивача про протиправність оскарженого рішення, на думку суду, не ґрунтуються на законі. На основі наведено вище суд вважає, що прийняте на основі акта перевірки від 04.09.2013 року податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 року №0002302211 відповідає критеріям, які наведено у ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки його прийнято обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно. Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» немає.
Щодо судових витрат, то при поданні даного позову ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» сплатило 172,05 грн. судового збору, тобто 10% розміру ставки судового збору за подання позову майнового характеру відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». У тій же статті передбачено, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Оскільки у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, то відповідно до ст. 94 КАС України сплачений судовий збір в сумі 172,05 грн. збору згідно з платіжним дорученням № 2493 від 14.11.2013 року покладається на позивача. Окрім того, з позивача слід стягнути решту 90% судового збору за подання даного позову, що в даному випадку становить 1548 грн. (1720,50 грн.*90%).
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень 45 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2014 року.
Суддя Москаль Р.М.
Судове рішення № 37614133, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/8967/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: