Рішення № 37613523, 05.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/166/14

05.03.14

За позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БЛЮЗ»

про стягнення 1.869,50 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БЛЮЗ» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1.869,50 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов’язання за договором від 01.11.2008 № 557-Доб/2008/Под. на надання послуг. Надані позивачем послуги за вказаним договором відповідачем оплачені частково, в результаті чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1.869,50 грн, з яких: 1.805,47 – основна заборгованість; 64,11 грн – пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2014 прийнято позовну заяву Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до розгляду та порушено провадження у справі № 910/166/14.

Ухвали, винесені Господарським судом міста Києва у даній справі, надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з’явився, відповідач про поважні причини нез’явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.03.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві, як виконавцем, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БЛЮЗ», як замовником, (далі – відповідач) укладено договір від 01 листопада 2008 року № 557-Доб/2008/Под. на надання послуг (далі – Договір).

Згідно предмету Договору відповідач доручає, а позивач зобов’язується здійснити охорону майна відповідача на об’єкті та обслуговування сигналізації на цьому об’єкті. (п. 1.1 Договору).

Як визначено п. 3.2 Договору, оплата за Договором здійснюється відповідачем щомісячно до 20 (двадцятого) числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної у розрахунку, на рахунок позивача.

У відповідності до підпункту 6.2.1 Договору відповідач, за кожен день прострочення оплати за Договором, сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивачем, зокрема, у серпні та вересні 2013 року надані відповідачеві послуги на суму 2.270,22 грн, що підтверджується підписаними з обох сторін спору Актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг від 31.08.2013 № С10-008220 та від 30.09.2013 № С10-009357 (засвідчені копії названих Актів наявні у справі).

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем обов’язку з оплати наданих позивачем послуг за Договором, відповідач у строки, встановлені вказаним правочином, послуги на користь позивача оплатив частково, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1.805,47 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача прострочення грошового зобов’язання, позивачем заявлено позовну вимогу про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені в сумі 64,11 грн.

Отже, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повної сплати відповідачем наданих йому позивачем послуг в сумі 1.805,47 грн, сторонами спору до суду не подано.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості, яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов’язання за Договором, підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 1.805,47 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов’язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання за Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1.604,99 грн та трьох відсотків річних в сумі 370,38 грн визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

З огляду на те, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БЛЮЗ».

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «БЛЮЗ» (04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, буд. 14-Г; ідентифікаційний код 32453532, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Студентська, буд. 9; ідентифікаційний код 08596920, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 1.805,47 (одна тисяча вісімсот п’ять) грн 47 коп.; пеню в сумі 64,11 (шістдесят чотири) грн 11 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 березня 2014 року.

Суддя С.В. Балац