Постанова № 37613487, 17.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р. Справа № 804/875/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Хотинець Ю.М.

представників відповідача Бурковської О.М., Потапчук Г.А., Арастенкової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного Управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000022320 від 24.07.2013 року в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 1128344,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 280174,33 грн.;

- №0000042320 від 24.07.2013 року на суму 510,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів проведено планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2010 по 31.12.2012 року, за результатами якої, складено акт від 08.07.2013 №12/26.2-00374385. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0000022320 від 24.07.2013 року в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 1128344,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 280174,33 грн.; №0000042320 від 24.07.2013 року на суму 510,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, у задоволенні позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного Управління Міндоходів проведено планова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2010 по 31.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " (зі змінами та доповненнями ) занижено валовий дохід на 455501 грн., та в порушення п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.94р. Ж334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), підприємством завищено валові витрати по страхуванню орендованого майна та давальницької сировини в 2 квартал 2010 року на 363801,00 грн., в 4 кварталі 2010 року в сумі 1039021,00 грн. та 1 квартал 2011 року в сумі 445295,00 грн.;

- п. 5.1, п.п..5.2.1 п.5.2 з урахуванням п.1.32 ст.1, п.п..5.3.9 п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР, у редакції Закону України від 22.05.97р. 283/97-ВР із змінами та доповненнями, завищено валові витрати у періоді з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. на суму 278928,26 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 14896,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 38354,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 149933,33 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 75744,96 грн.;

- п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України завищено витрати операційної діяльності у періоді з на 2693602,57 грн. у т.ч. 2 квартал 2011 року на 1222073,29 грн., 3 квартал 2011 року на 35560,50 грн., 4 квартал 2011 року на 13480,0 грн., 1 квартал 2012 року на 209312,33 грн., 2 квартал 2012 року на 513149,93 грн., 3 квартал 2012 року на 437494,65 грн., 4 квартал 2012 року на 262531,87 грн.;

- п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138, п.п. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України ПрАТ з II «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток, завищено витрати по страхуванню майна (майна у оренді), у 1 кварталі 2012 року на 3333220,04 грн. та занижено витрати у 2 кварталі 2012 року на 764385,05 грн.;

- п.п. 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), підприємством ПрАТ з II "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" нараховані амортизаційні відрахування на нематеріальні активи, строк безперервної експлуатації яких, перевищує 10 років в сумі 51934 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 41699,00 грн., за 3 квартал 2010 року 10235,00 грн., чим занижено податок на прибуток підприємств за період з 01.04.10р. по 31.12.12р. на суму 1789155 грн., у тому числі по періодах:

2 квартал 2010 року на суму 122746 грн.

3 квартал 2010 року на суму 14379 грн.

4 квартал 2010 року на суму 334392 грн.

1 квартал 2011 року на суму 187103 грн.

2 квартал 2011 року на суму 281077 грн.

3 квартал 2011 року на суму 8179 грн.

4 квартал 2011 року на суму 3100 грн.

1 квартал 2012 року на суму 743932 грн.

2 квартал 2011 року на суму -52759 грн.

3 квартал 2011 року на суму 91874 грн.

4 квартал 2011 року на суму 55132 грн.;

- п. 188.1. ст. 188 п. 198.2. п. 198.3, п. 198,6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України пп.7.4.1, пп..7.4.5 п.7.4 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7, Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № 168/97-ВР, чим занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет в сумі 1139441 грн., у тому числі за: червень 2010р. на 1062 грн., липень 2010р. на 9457 грн., вересень 2010р. на 13481 грн., січень 2011р. на 68023 грн., лютий 2011р. на 25429 грн., березень 2011р. на 9804 гри., квітень 2011р. на 35282 грн., травень 2011р. на 227806 грн., липень 2011р. на 27459 грн., серпень 2011р. на 27585 грн., вересень 2011р. на 5217 грн., листопад 2011р. на 51115 грн., січень 2012р. на 64708 грн., лютий 2012р. на 18883 грн., квітень 2012р. на 57653 грн., червень 2012р. на 188962 грн., липень 2012р. на 42333 грн., серпень 2012р. на 48264 грн., вересень 2012р. на 67695 грн., жовтень 2012р. на 37701 грн., листопад 2012р. на 62419 грн., грудень 2012р. на 49097 грн.

- п. 51.1. ст.51 та пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) за I, II квартали 2011 року та за I, III квартали 2012 року з недостовірними даними та з помилками.

За результатами перевірки складено Акт від 08.07.2013р. №12/26.2-00374385 на підставі якого, винесено податкові повідомлення-рішення №0000022320 від 24.07.2013 року в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 1128344,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 280174,33 грн.; №0000042320 від 24.07.2013 року на суму 510,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що автомобільні шини та акумулятори, які знаходяться в експлуатації та на складі Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» рахуються у складі запасів підприємства - ДТ 207 „Запасні частини", що підтверджено матеріалами перевірки та відповідає вимогам пункту 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. №751/4044.

Списання шин та акумуляторних батарей при досягненні нормативного пробігу, або заміна у зв'язку з повним зношенням в бухгалтерському обліку, відображається проводкою: Дт 23 (91, 92, 93) Кт 207.

При цьому, вартість шин, які знаходяться в експлуатації, враховується на підприємстві згідно з оборотною відомістю у складі запасів.

Відповідно до ст.5.9 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких, включаються до складу валових витрат, згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку-покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку-продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду, є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З метою податкового обліку, платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

- ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої вартості однорідних запасів;

- вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- нормативних затрат;

- ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів, зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

В свою чергу, аналізуючи наданні позивачем документи до матеріалів судової справи, встановлено, що зазначена інформація в оборотній відомості по автомобільним шинам та акумуляторним батареям з 01.04.2010 по 31.12.2010 року складена в порушення абз.11 п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо завищення Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» валових витрат на суму витрат по страхуванню орендованого майна та давальницької сировини, суд зазначає наступне.

Відповідно до генерального договору страхування майна №0656000008-05 від 01.05.2009 року Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» (страхувальник) підписав договір страхування з страховиком ЗАТ СК «АІГ Україна»/3AT СК «Чартіс Україна» (період страхування з 00.00 01 квітня 2009 до 24.00 31 березня 2010 року, за Київським часом. Відповідно до додатку №1 до договору страхування №065600008-05 дія договору подовжена до 24.00 годин 31 травня 2010 року).

Предметом страхування, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядження майном. До страхування підлягає усе рухоме та нерухоме майно страхувальника, або за яке страхувальник несе відповідальність, що зазначене у договорі страхування.

Відповідно до пп.3.1.1, пп.3.1.2, пп.3.1.3 зазначеного договору: будівлі (додаткові, допоміжні пристрої орендодавця, підйомники, робочі містки, годинники, паркани, стіни, ворота, невеликі надвірні будівлі, зовнішні та підземні водні, дренажні з'єднання); машинне обладнання, установки та весь іншій вміст; товарні запаси та товари в обороті (сировина, запаси та інші товари, які не виробляються страхувальником, товари у обороті, готова продукція, вироблена страхувальником).

За даними податкового обліку відповідно генеральному договору страхування майна №0656000008-05 від 01.05.2009р., додатку №1 до договору страхування Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» до складу валових витрат віднесено суму в розмірі 363801,00 грн. - страхування майна дог. 65600008-05 сч 4/133 від 21.05.10р.

За даними бухгалтерського обліку, на рахунку 103 рахуються будівлі невиробничого призначення, які розташовані за адресою: вул. Ленінградська буд. 40а, первинною вартістю 2531568,32 грн., вул. Короленко буд.14б (дитячий садок), первинною вартістю 378591,86 грн. амортизаційні відрахування до складу валових витрат у податковому обліку за перевірений період не відображалися. Виробничі будівлі, обладнання, рухоме майно Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» відповідно договорів від 16.11.09р. №б/н, від 01.06.2011р., від 01.06.09р. №б/н орендує у ДП з II „Сантрейд". Відповідно договорів оренди нерухомого майна орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування нерухоме майно разом з обслуговуючою це нерухоме майно земельною ділянкою.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст.4 Закону України "Про власність", власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджується майном, яке йому належить.

Майнове страхування - це галузь страхування, в якій об'єктом страхових відносин є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном юридичних або фізичних осіб, що здійснюються на підставі добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником.

Згідно зі ст.139 Господарського кодексу України, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Зокрема, основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будівлі, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Відповідно до пп.8.5.1 п.8.5 ст.8 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду). Тобто, основні фонди, які знаходяться в оренді, рахуються на балансі орендодавця.

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацом 1 пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено можливість включення до складу валових витрат підприємства будь-яких витрат зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших комерційних ризиків платника податку, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого, не передбачена законодавством, або будь - які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Отже, майно, яке отримано в оренду, не є власністю орендаря. Виходячи з викладеного, витрати на страхування орендованого майна неповинні включатися до складу валових витрат підприємства - орендаря.

Відносно неправомірного включення до складу витрат сплачених Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» по договору страхування від 23.12.2011 року, суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» укладено договір страхування №251.992234.0045 від 23.12.2011р. з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Предметом договору страхування, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням розпорядженням застрахованого майна. Договір страхування фактично укладено 23.12.2011 року. Період дії з 00.00 годин 01.06.2011р. до 24.00 годин 31 травня 2012 року.

Перший страховий платіж був внесений 17.01.2012 року. У податковому обліку страхова премія відображено у 1 кварталі 2012 року у сумі 4586310,28 грн., тобто по даті фактичної сплати.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 07.03.1996р. №85/96-ВР "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) .

Відповідно ст.8 Закону України "Про страхування", страховий ризик - певна подія, на випадок якої, проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Укладаючи договір страхування 23.12.2011р. обидві сторони договору були обізнані, що страховий ризик, тобто, страхова подія за період з 01.06.2011р. по 22.12.2011 року вже не відбулась, тому ніяк не має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Відповідно до цього Закону, договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню, також, у разі:

- якщо його укладено після страхового випадку;

- якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

Тобто, згідно п.1 ст.29 Закону України "Про страхування", навіть, якщо б страховий випадок відбувся у періоді з 01.06.2011р. по 22.12.2011 року страхове відшкодування страхувальника не мало би бути сплачено в зв'язку з відсутністю на той період угоди.

Також, суд зазначає, що представником позивача залучено до матеріалів судової справи заяву на добровільне страхування майна юридичних осіб від 30.05.2011 року та сертифікат покриття від 01.06.2011 року, які під час проведення перевірки Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» не надавалися. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав вищезазначені документи і до свого заперечення на акт перевірки від 08.07.2013 №12/26.2- 00374385 та жодним чином не зазначив про наявність таких документів. Даний факт ставить під сумнів, взагалі, наявність заяви на добровільне страхування майна юридичних осіб від 30.05.2011 року та сертифікату покриття від 01.06.2011 року у Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод», під час проведення перевірки.

В свою чергу, відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Таким чином, відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служб, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків в податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Щодо неправомірності амортизаційних відрахувань на нематеріальні активи Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод», суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи встановлено, що позивачем нараховані амортизаційні відрахуванню на нематеріальні активи, строк безперервної експлуатації яких, перевищує 10 років на суму 51934,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 41699,00 грн., за 3 квартал 2010 року 10235,00 грн., а саме:

- програмне забезпечення Sun Systems введено в експлуатацію 01.12.1999р., строк використання в експлуатації закінчено 01.12.2009р., у 2 кварталі 2010 року нараховане амортизаційне відрахування на суму 30277,00 грн.;

- програмне забезпечення Sun Systems введено в експлуатацію 01.03.2000р., строк використання в експлуатації закінчено 01.03.2010р., у 2 кварталі 2010 року нараховане амортизаційне відрахування на суму 11422,00 грн., у 3 кварталі 2010 року - 10235,00 грн.

Відповідно до вимог пп.8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, відповідно якому, кожний відокремлений вид нематеріального активу амортизується різними долями, виходячи з його первинної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який зизначається платником податку самостійно, виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних активів, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Таким чином, позивачем завищено амортизаційні відрахування на нематеріальні активи, строк безперервної експлуатації яких, перевищує 10 років на суму 51934 грн.

Відносно надання Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» податкової звітності з недостовірними даними та з помилками, суд зазначає, що позивачем надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ):

- за І квартал 2011 року від 06.05.2011р. №900291272, від 10.05.2011р. за реєстраційними номерами №9003069309, 9003069285;

- за II квартал 2011 року від 09.08.2011 за реєстраційними номерами №9003069309, 9003069285;

- за І квартал 2012 року від 07.05.2012 №9024241291, від 08.05.2012р. №9024800431;

- за III квартал 2012 року від 08.11.2012р. за реєстраційними номерами №9069716128, 9069716129, 9070065587.

На підставі п. 1.9 Додатку №3 до «Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України», затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. №516, ДПС України сформовано протоколи помилок податкових агентів та реєстри відбракованих даних (далі - протоколи помилок), поданих за формою №1ДФ:

- за І квартал 2011 року від 26.07.2011р.;

- за II квартал 2011 року від 30.08.2011р.;

- за І квартал 2012 року від 21.05.2012р.;

- за III квартал 2012 року від 26.11.2012р.

Згідно зазначених протоколів помилок, в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за вищевказані періоди, податкові номери фізичних осіб - недійсні (тип помилки - 99 - податковий номер фізичної особи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО).

Відповідно до протоколу помилок в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за І квартал 2011 року, встановлено тип помилки 98 - податковий номер фізичної особи або реєстрацію за серією та номером паспорту фізичної особи, закрито по ідентифікаційним номерам: НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_17,НОМЕР_18, НОМЕР_15, НОМЕР_7, НОМЕР_16.

Таким чином, підприємством надано податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (за формою № 1ДФ) з недостовірними даними та з помилками, що є порушенням п.51.1. ст.51 та пп."б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Враховуючі вищенаведене, суд вважає, що висновки за результатами перевірки позивача встановлені у повній відповідності з нормами законодавства, а тому, в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також, факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

У зв'язку з чим, стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" на користь Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 4 101,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" на користь Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 4 101,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 17.02.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов