Рішення № 37613009, 12.03.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2415/13-ц

№2-30/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представників: Шевеля С.М., ОСОБА_6, Івженко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Української міської ради до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Української міської ради про визнання частково недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

Позивач Українська міська рада звернувся до Обухівського районного суду Київської області із позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість по орендній платі в сумі 58083 грн. 90 коп. за договором оренди земельної ділянки від 05.09.2002 року, та судовий збір в сумі 580 грн. 84 коп.. Обґрунтовуючи заявлені по справі позовні вимоги позивач зазначив, що 05.09.2002 року між ним та відповідачем по справі було укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивач надав відповідачу в довгострокове тимчасове користування земельну ділянку площею 0,64 га., для культурно-оздоровчих цілей за рахунок земель запасу Української міської ради в районі садового товариства «Дружба-ПТЕМ» на умовах оренди строком на 49 років. Відповідно до п.1.3 Договору було визначено грошову оцінку земельної ділянки в сумі 67782 грн. 05 коп., а в п. 2.1 зазначалось, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена в розмірі земельного податку з врахуванням щорічного коефіцієнту інфляції. Відповідно до п.2.2. зазначалось, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця для зарахування Українській міській раді, а згідно до п. 2.5 зазначається, що розмір орендної плати щорічно переглядається в зв»язку з інфляцією, зміни розміру ставки земельного податку та в інших випадках передбачених законодавством України. 13.06.2008 року було укладено між сторонами зміни до договору оренди землі від 05.09.2002 року до п. 2.1, і вказано, встановити орендну плату за користування наданою земельною ділянкою в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік з врахуванням щорічного коефіцієнту інфляції. 12.05.2010 року між Українською міською радою та ОСОБА_5 було також укладено договір про зміни до договору оренди землі від 05.09.2002 року до п.1.3, в якому зазначалось, що нормативна оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки №12-01/182 від 12.05.2010 року становить 335624 грн.63 коп.. Умови угоди поширюються на правовідносини сторін, які виникли та продовжують існувати з 01.06.2009 року (терміну введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель в м. Українка). Незважаючи на взяті зобов»язання відповідач з 2010 року та по 2012 рік включно свої зобов»язання, а саме: щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця вносити орендну плату в грошовій формі не виконав, істотно порушивши умови договору, внаслідок чого станом на 01.01.2013 року утворилась заборгованість перед позивачем яка становить 58083 грн. 90 коп..

Відповідач ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до Української міської ради про визнання частково недійсним договору оренди землі, в якому просила визнати частково недійсним договір оренди земельної ділянки розміром 0,64 га. від 05.09.2002 року, зареєстрованого в реєстрі за №1с-684, укладеного між Українською міською радою та ОСОБА_5 в частині виключення з договору земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності, загальною площею 0,42 га., та зобов»язати Українську міську раду здійснити перерахунок сплаченої ОСОБА_5 орендної плати в розмірі 33616 грн. 36 коп. за період з 01.06.2010 по 31.12.2013 за договором оренди земельної ділянки розміром 0,64 га. від 05.09.2002 року у частині виключення з договору земельних ділянок, які знаходяться у приватній власності загальною площею 0,42 га.. Обгрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 05.09.2002 року між ним та відповідачем по справі було укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.1.1 вказаного договору позивач надав відповідачу в довгострокове тимчасове користування земельну ділянку площею 0,64 га., для культурно-оздоровчих цілей за рахунок земель запасу Української міської ради в районі садового товариства «Дружба-ПТЕМ» на умовах оренди строком на 49 років. З урахуванням змін та доповнень до договору оренди від 05.09.2002 року нормативна оцінка земельної ділянки становить 335624 грн. 63 коп. Відповідно до п. 3.5 договору, орендар має право використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд у відповідності до мети, обумовленої в договорі та одержувати продукцію та доходи.. В червні 2010 року ОСОБА_5 дізналась що орендована нею земельна ділянка використовується іншими людьми які є власниками 4 земельних ділянок загальною площею 0,42 га., і вони мають державні акти на право власності на землю яка перебуває в оренді на підставі договору оренди землі, що підтверджується даними з Публічної кадастрової карти України, чотири спірні земельні ділянки мають наступні кадастрові номери 3223151000:04:069:0063; 3223151000:04:069:0064; 223151000:04:069:0065; 3223151000:04:069:0066, в зв»язку з чим позивачка перестала здійснювати оплату за договором, оскільки не користується орендованою земельною ділянкою площею 0,42 га.

В судовому засіданні представники позивача Шевель С.М., Івженко А.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку сплачувати заборгованість по орендній платі, а щодо зустрічного позову ОСОБА_5 в його задоволенні просили відмовити в зв»язку з його необґрунтованістю, безпідставністю та недоведеністю жодним доказом.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення первісних позовних вимог та зазначив, що в зв»язку з тим, що частина орендованої земельної ділянки ОСОБА_5 використовується іншими особами загальною площею 0,42 га. та дана частина земельної ділянки огороджена парканом, і з орендованої земельної ділянки утворено чотири інші земельні ділянки, тому договір є таким, що не утворює тягар утримання майна для відповідача. Зустрічні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи находить, що первісні позовні вимоги Української міської ради підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимогах ОСОБА_5, необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.09.2002 року між сторонами Українською міською радою та ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №1с-684. Відповідно до п.1.1 вказаного договору Українська міська рада надала відповідачу в довгострокове тимчасове користування земельну ділянку площею 0,64 га., для культурно-оздоровчих цілей за рахунок земель запасу Української міської ради в районі садового товариства «Дружба-ПТЕМ» на умовах оренди строком на 49 років. Відповідно до п.1.3 Договору було визначено грошову оцінку земельної ділянки в сумі 67782 грн. 05 коп., а в п. 2.1 зазначалось, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлена в розмірі земельного податку з врахуванням щорічного коефіцієнту інфляції.

Відповідно до п.2.2. зазначалось, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця для зарахування Українській міській раді, а згідно до п. 2.5 зазначається, що розмір орендної плати щорічно переглядається в зв»язку з інфляцією, зміни розміру ставки земельного податку та в інших випадках передбачених законодавством України. 13.06.2008 року було укладено між сторонами зміни до договору оренди землі від 05.09.2002 року до п. 2.1, і вказано, встановити орендну плату за користування наданою земельною ділянкою в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік з врахуванням щорічного коефіцієнту інфляції. 12.05.2010 року між Українською міською радою та ОСОБА_5 було також укладено договір про зміни до договору оренди землі від 05.09.2002 року до п.1.3, в якому зазначалось, що нормативна оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативну оцінку земельної ділянки №12-01/182 від 12.05.2010 року становить 335624 грн.63 коп.. Умови угоди поширюються на правовідносини сторін, які виникли та продовжують існувати з 01.06.2009 року (терміну введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель в м. Українка).

За умовами договору оренди п.3.4 визначено, що орендар зобов'язаний у відповідності з п. 2.2 договору своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем за період з 01.01.2010 року по 01.05.2010 року розмір орендної плати за орендовану земельну ділянку становив по 733 грн. 19 коп. щомісячно а з 12.05.2010 року по 01.12.2012 року по 2796 грн. 87 коп.. Всього ОСОБА_5 було сплачено 33616 грн.46 коп..

За період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою ОСОБА_5 перед Українською міською радою складає 58083 грн. 90 коп.. Таким чином, Український міський бюджет недоотримав за договором оренди землі 58083 грн. 90 коп. орендної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договір та інші правочини.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 14.1.136 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним, а відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про плату за землю», за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до Закону України «Про оренду землі», ст..ст.96,206 ЗК України, передбачено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за первісним позовом не сплачено 58083,90 грн. орендної плати до міського бюджету, позовні вимоги Української міської ради піддягають до задоволення.

У відповідності до ст..88 ЦПК України та у зв'язку із задоволенням позовних вимог Української міської ради, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 580,84 гривень.

Що ж стосується зустрічного позову ОСОБА_5 до Української міської ради про визнання частково недійсним договору оренди землі то в його задоволенні необхідно відмовити виходячи з наступного. Згідно ст.. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень з врахуванням викладеного та того, що позивач ОСОБА_5 не довела наявність того, що вона невзмозі була користуватись частиною орендованої нею землі, а тому не сплачувала орендну плату, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин, в задоволенні її позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 3,15, 45, 57-60,88, 213-215, 292,294 ЦПК України, ст.ст.11,526,611,629 Цивільного кодексу України, ст..ст.96,203 ЗК України, ст.. 21,24 ЗУ «Про оренду землі», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Української міської ради до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Української міської ради заборгованість за договором оренди землі від 05.09.2002 року в сумі 58083 грн. 90 коп. та судовий збір в сумі 580 грн. 84 коп., а всього стягнути 58664 грн.74 коп..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Української міської ради про визнання частково недійсним договору оренди землі, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: