Постанова № 3761224, 22.05.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/44

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.05.2009 р.                                                                                           № 2а-3/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомДержавного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»

до 1.          Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва;

2.          Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

провизнання недійсним податкового повідомлення –рішення та стягнення сум На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.05.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Рішенням господарського суду м. Києва від 24.03.2005 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р., позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення –рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.2004 № 672318/0, від 14.07.2004 № 672318/1, від 28.09.2004 № 672318/2, від 07.12.2004 № 672318/3 про визначення Центральній залізничній автобазі Південно-Західної залізниці податкового зобов’язання із плати за землю в сумі 105686,00 грн., в тому числі 70457,00 грн. –основний платіж та 35229,00 грн. –штрафні санкції; стягнуто з місцевого бюджету через Відділення Державного казначейства у Печерському районі м. Києва на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»105686,00 грн., в тому числі земельний податок у сумі 70457,00 грн. та штрафні санкції у сумі 35229,00 грн. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2008 р. скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 р., рішення господарського суду м. Києва від 24.03.2005 р., а справу № 32/53 за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»до ДПІ у Печерському районі та Відділення Державного казначейства у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень –рішення на суму 105686,00 грн. направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.09 р. справу № 32/53 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду відповідача -2, Відділення Державного казначейства у Печерському районі м. Києва, замінено на належного відповідача - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.2004 р. № 672318/0, від 14.07.2004 р. № 672318/1, від 28.09.2004 р. № 672318/2, від 07.12.2004 р. № 672318/3 в частині нарахування зобов’язання по сплаті земельного податку в сумі 70457,00 і штрафних санкцій в сумі 35229,00 грн., загалом 105686,00 грн. та просив стягнути з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві безпідставно сплачену 30.06.2004 р. Центральною залізничною автобазою Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»суму у розмірі 105686,00 грн., в т.ч. зайво слаченого податку за землю в розмірі 70457 грн. і штрафних санкцій в розмірі 35229 грн. Своє обгрунтування виклав в поясненнях по суті заявлених вимог та з урахуванням приписів Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалі від 18.09.08 р.

Відповідач-1 та Відповідач - 2 надали суду заперечення проти заявлених вимог та просили у їх задоволенні відмовити.

За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва –встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення –рішення № 672318/0 від 20.05.2004 р., яким позивачу згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п. 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено суму податкового зобов’язання у загальному розмірі 105686 грн., у т.ч. 70457 грн. - земельного податку та 35229 грн. –штрафних санкцій по земельному податку.

Податкове повідомлення –рішення № 672318/0 від 20.05.2004 р. прийняте на підставі додатку № 115/23-1820/01069577 від 19.05.2004 р. до Акту перевірки № 2/2-23-1/15/01069577 від 05.02.2004 р., в якому зазначено про те, що в порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю»позивачем занижено земельний податок за 2002 рік на 70457,44 грн.

Скарги позивача залишені ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України без задоволення, а суми донарахованих податкових зобов’язань по земельному податку не змінені, про що свідчать винесені податкові повідомлення –рішення від 14.07.2004 р. № 672318/1, від 28.09.2004 р. № 672318/2, від 07.12.2004 р. № 672318/3.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт»землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються згідно Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

Так, згідно ч.1 ст. 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту.

Відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укрупнювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно ст. 23 Закону України «Про транспорт»до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме, землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв’язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст.ст. 193, 194 Земельного кодексу України єдиною системою земельно-кадастрових робіт, якою встановлена процедура визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками, є державний земельний кадастр, в якому міститься сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, кількісна та якісна характеристика, розподіл серед власників та землекористувачів. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Центральна залізнична автобаза ДТГО «Південно-західна залізниця»відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України, є структурним підрозділом ДТГО «Південно-західна залізниця», та діє на підставі Положення про Центральну залізничну автобазу ДТГО «Південно-західна залізниця», затвердженого наказом № 185-Н від 09.08.2000 р.

Оскільки Центральна залізнична автобаза ДТГО «Південно-західна залізниця»є складовою частиною залізниці та здійснює свою діяльність з метою сприяння виконання ДТГО «Південно-західна залізниця»статутних завдань, земельна ділянка, надана у користування Центральній залізничній автобазі, відноситься до земель залізничного транспорту.

Підтвердженням цього є наявна у матеріалах справи довідка Київського міського управління земельних ресурсів від 05.05.2000 р. № 131, видана Державному підприємству «Київська дорожна вузлова автобаза», згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером 8208601 площею 17454,08 кв.м по Залізничному шосе, 6 в м. Києві за функціональним використанням є землями транспорту.

Предметом спору у даній справі є правильність визначення позивачу контролюючим органом податкового зобов’язання за 2002 рік за платежем із земельного податку за земельну ділянку площею 17454,08 кв. м на Залізничному шосе, 6 в м. Києві, безпосереднє користування якою здійснює у зв’язку з веденням господарської діяльності Центральна залізнична автобаза, що є відособленим підрозділом ДТГО «Південно-західна залізниця».

На виконання вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.09.2008 р. судом досліджені обставини щодо функціонального призначення вказаної земельної ділянки станом на 2002 рік.

Так, судом встановлено, що Автобаза зверталась до Головного управління земельних ресурсів КМДА щодо надання довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Автобази, яка діяла станом на 2002 рік. У відповідь на таке звернення Головне управління земельних ресурсів КМДА повідомило, що довідки про нормативну грошову оцінку за вказаний період не зареєстровані, оскільки відсутнє відповідне звернення.

В ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»зазначено, що проведення оцінки майна є обов’язковим у випадках:

- створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

- реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

- виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

- визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

- приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

- переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

- оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно з законом;

- передачі майна під заставу;

- визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

- в інших випадках за рішенням суду або у зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

          Оскільки функціональне використання землі на момент сплати земельного податку за 2002 рік не змінювалось, підстави, визначені Законом для звернення до Головного управління земельних ресурсів КМДА з відповідним запитом у Автобази були відсутні. Тому, станом на 2002 рік для визначення земельного податку підставою була, саме, Довідка від 05.05.2000 р. № 131.

          Щодо Довідки Головного управління земельних ресурсів КМДА № 490 від 30.07.2003 р., на яку посилається ДПІ у Печерському районі м. Києва і, в якій визначена земельна ділянка з функціональним використанням, як землі змішаного використання: землі комерційного використання та землі транспорту, то дана Довідка надана Центральній залізничній автобазі у зв’язку зі зміною функціонального використання землі у 2003 році.

          Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та ч.2 ст. 6 цього Закону.

          Відповідно до ч.10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»податок справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті, за земельні ділянки, надані для залізниць.

          Рішенням Київської міської Ради № 361/1337 від 05.07.2001 «Про надання пільг щодо плати за землю»позивачу надана пільга щодо плати за землю в частині коштів, що зараховуються до бюджету м. Києва –сума земельного податку зменшена на 99 % на земельні ділянки, що територіально розташовані в м. Києві.

          З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва неправомірно нараховано позивачу податкове зобов’язання по сплаті земельного податку в сумі 70457,00 і штрафних санкцій в сумі 35229,00 грн., загалом 105686,00 грн., які підлягають стягненню з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, як зайво сплачені.

          Крім того, підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1259,86 грн. ( 1141,86 грн. –державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), які покладаються на Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва, з вини якої виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задоволити.

          Визнати недійсними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 20.05.2004 р. № 672318/0, від 14.07.2004 р. № 672318/1, від 28.09.2004 р. № 672318/2, від 07.12.2004 р. № 672318/3 в частині нарахування зобов’язання по сплаті земельного податку в сумі 70457,00 і штрафних санкцій в сумі 35229,00 грн., загалом 105686,00 грн.

          Повернути з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26005100662 в АБ «Експрес-Банк»м. Києва, МФО 322959, ідентифікаційний код 01069577) 105686,00 грн. (сто п’ять тисяч шістсот вісімдесят шість грн.) у т.ч. податок на землю у розмірі 70457,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 35229,00 грн.

          Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2, р/р 33217811800007 в УДК м. Києва, МФО 820019, ідентифікаційний код 26077922) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, р/р 26005100662 в АБ «Експрес-Банк»м. Києва, МФО 322959, ідентифікаційний код 01069577) 1259,86 грн. (одну тисячу двісті п’ятдесят дев’ять грн. 86 коп.) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –26.05.2009р.