Рішення № 37611379, 14.03.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/189/14-ц

Справа № 2/243/483/2014

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Кривошеєва Д.А.

При секретарі - Дьякові О.Б., Тарантаєві І.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ з позивом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, і просить виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у АДРЕСА_1

У ході судового розгляду справи ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ уточнивши свої позовні вимоги звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, і просить виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 11 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо виселення відповідача ОСОБА_2, та інших осіб із квартири АДРЕСА_1 - залишені без розгляду.

Представник позивача обґрунтовує заявлені позивні вимоги тим, що: 10 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 739 М-06, згідно якого їй було надано кредит у розмірі 17000,00 доларів США, з кінцевим строком повернення кредиту 10 листопада 2010 року. Відповідно даного договору ОСОБА_3 зобов'язувалася щомісячно погашати кредит, а також сплачувати проценти за користування кредитом. В забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 і поручителем ОСОБА_3 10 листопада 2006 року укладено договір іпотеки, відповідно якого останні надали позивачу в іпотеку належне їм майно - квартиру АДРЕСА_1. Свої обов'язки, по кредитному договору, ОСОБА_3 не виконала. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17 грудня 2012 року з ОСОБА_3, та ОСОБА_2 солідарно на користь позивача стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 154 916, 94 гривень, а також у рахунок погашення даної заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2012 року ОСОБА_3 виселено з вказаної квартири. Відповідач у спірній квартирі зареєстрований у якості члена сім'ї наймача. Відповідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення передані в іпотеку житлові будинки, чи житлове приміщення, є підставою

для виселення всіх мешканців. У зв'язку з чим представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та виселити відповідача із спірної квартири.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити у зв'язку з їх безпідставністю. Також у ході судового розгляду справи представник відповідача підтвердив, що відповідач зареєстрований і проживає у спірній квартирі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судовими повістками. Надав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, про виселення, підлягає задоволенню.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

10 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 739 М-06, згідно якого їй було надано кредит у розмірі 17000,00 доларів США, з кінцевим строком повернення кредиту 10 листопада 2010 року.

10 листопада 2006 року між позивачем і ОСОБА_3, її поручителем ОСОБА_2, укладено договір іпотеки, згідно якого останні надали в іпотеку належне їм нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17 грудня 2012 року, частково змінено рішення Слов'янського міськрайонного суду від 23 червня 2010 року, і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 739 М-06 від 10 листопада 2006 року, з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 154 916, 94 гривень, а також звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, з наданням позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2012 року ОСОБА_3 виселено з даної квартири.

Згідно довідок відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Донецькій області та КП «ЖЕК № 1» відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1

При вирішенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо виселення відповідача ОСОБА_1 із спірної квартири, суд виходить з наступного:

Згідно вимог ст. 109 ЖК України слідує, що:

«Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.»

Відповідно вимог п. 8 ст. 346 ЦК України слідує, що: підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Це має місце у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками.

Право власності припиняється в такому разі за рішенням суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно п. 43 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» слідує, що: примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

10 грудня 2013 року позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про виселення із спірної квартири. Однак ОСОБА_1 отримавши вказану вимогу позивача, до теперішнього часу із спірної квартири не виселився.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселення відповідача із спірної квартири знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 109 ЖК України, ст. ст. 346, 526, 527 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 - 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, розрахунковий рахунок 64993919400001, в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у розмірі 344,10 гривень.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, через Слов'янський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Кривошеєв Д.А.