Рішення № 37607814, 13.03.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/929/14 Головуючий в І інстанції Котьо І.В.

Категорія 24 Доповідач: Стародубець М.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року березня місяця 13 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 січня 2014 року в справі за позовом міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2013 року міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 та отримує від підприємства послуги з централізованого опалення.

Посилаючись на те, що тривалий час відповідачка належним чином не здійснює оплату за надані послуги, позивач просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за надані послуги в розмірі 6 868,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 325,60 грн., 3% річних в сумі 218,49 грн., а також понесені судові витрати.

В ході розгляду справи МКП «Херсонтеплоенерго» подало заяву про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення нарахованих інфляційних втрат та 3% річних, яка була задоволена ухвалою суду від 22 листопада 2013 року.

Рішенням від 21 січня 2014 року суд відмовив у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго», посилаючись на те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку обставинам справи та зібраним по ній доказам і помилково застосував норми матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що позивач не довів у встановленому законом порядку факт отримання відповідачем у спірній період послуг з централізованого опалення.

Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 25 грудня 2002 року є власником квартири АДРЕСА_1, до якого позивачем надаються послуги з централізованого опалення.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, в період з листопада 2009 року по жовтень 2013 року у ОСОБА_5 перед МКП «Херсонтеплоенерго» утворилася заборгованість за надані послуги в розмірі 6 868,95 грн., яку відповідач відмовляється сплачувати в добровільному порядку.

Відповідно до положень п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, споживач зобов'язаний оплачувати надані йому послуги з централізованого теплопостачання.

За приписом ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 24-25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

За правилами ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_1 була у встановленому законом порядку відключена від централізованого опалення, не надала таких доказів відповідачка і під час апеляційного розгляду справи.

Складені позивачем 22 грудня 2009 року та 26 жовтня 2010 року акти обстеження, копії яких містяться у матеріалах справи, факт проведеного у встановленому законом порядку відключення квартири відповідачки від централізованого опалення також не доводять, а лише свідчать про те, що на дату їх складання у кімнатах вказаної квартири були відсутні радіатори опалення, проте стояки опалення, які не є ізольованими, були теплими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 6 868,95 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що заявлені в межах строку позовної давності, враховуючи, що перебіг вказаного строку переривався видачею судового наказу від 21 вересня 2012 року, який скасовано ухвалою суду від 11 липня 2013 року, а ухвалене судом першої інстанції рішення за правилами ст.309 ЦПК України слід скасувати з ухваленням нового про задоволення позову.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 351,20 грн., як це передбачено ст. 88 ЦПК України /а.с.2-4, 86/.

На підставі наведеного, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст.ст. 88,303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 січня 2014 року скасувати і ухвалити нове.

Позов міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення в розмірі 6 868 (шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 95 (дев'яносто п'ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» судовий збір в розмірі 351 (триста п'ятдесят одна) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: