Постанова № 37606139, 11.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа№ 910/14083/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І.О.

за участю

представників сторін : від позивача - Комісаренко А.В.

від відповідача - Михалюк К.О.

розглянувши Публічного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

на рішення

господарського суду міста. Києва

від 10.12.2013 року

у справі № 910/14083/13 (суддя: Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-дослідний інститут фінансових

та промислових експертиз"

до Публічного акціонерного товариства

"Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (ідентифікаційний код 14308569, адреса: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 49/2), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз" (ідентифікаційний код 31283274, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40-А), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 180000,00 грн. (сто вісімдесят тисяч гривень) та судові витрати - 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судовому засіданні 11.02.2014 року оголошено перерву до 25.02.2014 року та з 25.02.2014 року до 11.03.2014 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Баранця О.М. у відпусці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н..Ф., Пашкіна С.А.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р., у зв'язку із виходом головуючого судді Баранця О.М. з відпустки, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Баранець О.М., судді: Калатай Н..Ф., Пашкіна С.А.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 11 січня 2013 року між позивачем (надалі - Юридична фірма або Рекламіст або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Довіритель) (разом - сторони) було укладено договір про надання юридичних послуг № 1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг) згідно умов п. 1.1. якого на умовах Договору Замовник дає завдання Юридичній фірмі по захисту майнових інтересів Замовника при розгляді позову Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва про стягнення 32123306 гривень, справа №2а-6314/10/2670.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на загальну суму - 180000,00 грн., однак Замовник послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 180000,00 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що справа № 2а-6314/11/2670 знаходиться у Вищому адміністративному суді України, оскільки Державна податкова інспекція Солом'янського району м. Києва оскаржує рішення суду першої інстанції, а отже, за переконанням відповідача, позивачем не виконано в повному обсязі свого обов'язку щодо представлення інтересів відповідача. Окрім того, відповідач зауважив на тому, що акт, на який посилається позивач, був укладений без додержання вимог чинного законодавства та з перевищенням службових повноважень, а договір є укладеним без додержання вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 11 січня 2013 року між сторонами укладено договір про надання юридичних послуг № 1 відповідно до п. 1.1. якого на умовах Договору Замовник дає завдання Юридичній фірмі по захисту майнових інтересів Замовника при розгляді позову Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва про стягнення 32 123 306 гривень, справа № 2а-6314/10/2670.

Згідно п. 1.2. Договору послуг на підтвердження факту надання Юридичною фірмою Замовнику юридичних послуг відповідно до умов Договору складається акт виконаних робіт з описом повного переліку послуг, які надані Юридичною фірмою.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами в лютому 2013 року було складено Акт про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Зі змісту вказаного акту слідує, що Юридична фірма надала Замовнику комплекс послуг по Договору щодо захисту інтересів Замовника при розгляді позову ДПІ Солом'янського району у м. Києві до ПАТ НВП "Більшовик" про стягнення податкової заборгованості. Окрім того, сторонами визначено перелік та опис послуг, які надавалися по Договору. За п. 3 Акту про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013р. загальна вартість робіт складає - 180 000,00 грн. Відповідний акт виконаних робіт підписаний обома сторонами та скріплений печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За п.п. 4.2., 4.3. Договору протягом семи днів з моменту укладання Договору Замовник здійснює попередню оплату в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень плюс податок на додану вартість в сумі 3 000 (три тисячі) гривень - загалом 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень. Оплата залишку в сумі 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень плюс податок на додану вартість в сумі 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень - загалом 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) гривень здійснюється після підписання Замовником Акту виконаних робіт протягом десяти днів. Оплата за пунктом 4.2.2. Договору здійснюється тільки у випадку прийняття рішення про відмову у позові Державної податкової інспекції Солом'янського району м. Києва про стягнення 32 123 306 гривень, справа № 2а-6314/10/2670 в сумі п'ятдесят відсотків.

Матеріали справи свідчать, що в лютому 2013 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесена постанова від 27.02.2013р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013р., якою у позові ДПІ Солом'янського району у м. Києві до ПАТ НВП "Більшовик" про стягнення податкової заборгованості відмовлено повністю (копії відповідних процесуальних документів містяться в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати Замовником вартості робіт Виконавця за Договором у визначеному Договором порядку та строки до суду не надано.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що за наслідками розгляду адміністративної справи у позові ДПІ Солом'янського району у м. Києві до ПАТ НВП "Більшовик" про стягнення податкової заборгованості відмовлено повністю, з урахуванням обставин того, що доказів оплати послуг по Договору згідно Акту про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013р., станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором по оплаті послуг в розмірі 180 000,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 року у справі №2а-6314/11/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року скасовано. Справу №2а-6314/11/2670 направлено на новий розгляд суду першої інстанції.

Щодо заперечень відповідача про те, що акт про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013р. та договір є укладеним без додержання вимог чинного законодавства, то суд вказує наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір послуг було підписано з боку позивача генеральним директором - Усовою О.Л., а з боку відповідача - виконуючим обов'язки голови правління-генерального директора - Решетовим В.К.

Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зі змісту Договору випливає, що сторонами погоджено предмет договору, вартість робіт та порядок розрахунків, порядок здачі-прийняття робіт, обов'язки сторін, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів та дію Договору.

З огляду на викладене, Замовником та Виконавцем в належній формі, обсязі і в передбаченому чинним законодавством України та Договором порядку було погоджено зміст (умови) укладеного між ними в січні 2013 році Договору в цілому, про що свідчать підписи та печатки обох сторін про його укладення на 4-ій сторінці Договору послуг.

Акт про надання юридичних послуг б/н від 27.02.2013р. був підписаний з боку позивача генеральним директором - Усовою О.Л., а з боку відповідача - виконуючим обов'язки голови правління-генерального директора - Решетовим В.К. станом на час прийняття рішення про відмову в позовних вимогах ДПІ Солом'янського району у м. Києві до ПАТ НВП "Більшовик" про стягнення податкової заборгованості.

Таким чином, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги Договір послуг як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання та отримання послуг.

Колегія суддів вважає, що враховуючи фактичні дії сторін щодо укладення договору №1 про надання юридичних послуг від 11.01.2013 року та акту від 27.02.2013 року б/н відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 180000,00 грн. юридичних послуг на представлення його інтересів в суді апеляційної та касаційної інстанції по справі №2а-6314/11/2670.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а викладені відповідачем у відзиві заперечення на позовну заяву не спростовують викладених у позові обставин.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року у справі № 910/14083/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 910/14083/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 12.03.2014 року.