Рішення № 37606031, 13.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2014 Справа № 905/259/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Ляшенко О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальова І.А. - керівник, Климова К.І. - за довіреністю № 551/06 від 13.02.2014р.

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю від 09.06.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області, ЄДРПОУ 21955677

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1

про: стягнення шкоди у розмірі 36196,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 шкоди в розмірі 36196,00 грн., спричиненої пошкодженням орендованого майна - нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49 кв.м.

Нормативно вимоги обґрунтовані ст.ст. 22, 610, 611, 614, 623, 733, 1166 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вимог надано суду: договір оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000р. з доповненнями, акт прийому-передачі, рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2013р. по справі № 905/5780/13, листування, акт обстеження стану приміщення, зводний кошторисний розрахунок вартості будівництва (відновлення приміщення), складений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, постанову Тельманівського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області від 15.10.2013р. про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг Волноваського БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяг з технічного паспорту на нерухоме майно, накази про створення комісії, лист Донецької філії державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр», правовстановлюючі документи державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр», статутні документи позивача, фото, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач зазначає, що акт приймання-передачи майна в оренду від 25.12.2000р. не містить опису самого приміщення та стану стелі, стін, вікон, дверей; для складання акту обстеження стану приміщення управління від 07.10.2013р. ФОП ОСОБА_4 не запрошувалась та участі у складанні цього акту не приймала; вважає, що акт обстеження стану приміщення управління від 07.10.2013р. не є підтвердженням вини орендаря у спричиненні збитків й не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між станом об'єкта і дією або бездіяльністю орендаря, оскільки момент виникнення незадовільного стану об'єкта оренди та момент і причини завдання збитків саме орендарем не встановлений; складений на замовлення позивача кошторисний розрахунок не є належним доказом спричинення збитків відповідачем саме в зазначеному розмірі у зв'язку з недоведеністю відповідності оцінених ремонтних робіт заподіяним збиткам.

На підтвердження заперечень надано суду: доповнення до договору оренди, листування, довідку щодо балансової вартості орендованого приміщення, витяг зі звіту щодо експертної оцінки вартості нежитлових приміщень, довідку щодо інвалідності ОСОБА_4, акт на зняття електролічильника та відомості щодо витрат електроенергії, договір про надання послуг з водопостачання та акт обстеження системи водопостачання, договори страхування, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2012р. по справі № 5006/43/54/2012, копії яких долучено до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва з 04.03.2014р. по 13.03.2014р. згідно ст.77 ГПК України.

У судовому засіданні, що відбулось 13.03.2014р. позивач позовні вимоги підтримав, а відповідач підтримав заперечення проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд виходить з наступного.

В силу статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості.

Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 763 цього ж Кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем як орендодавцем та відповідачем як орендарем укладено договір від 25.12.2000р., предметом якого є тимчасове платне користування приміщенням, що знаходиться у АДРЕСА_1, загальною площею 49 кв.м. вартістю 7383 (сім тисяч вісімдесят три) грн.

Строк дії договору сторони встановили 25 років з моменту підписання.

Згідно розділу 4 договору орендар (відповідач) взяв на себе наступні обов'язки, зокрема, своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату; своєчасно здійснювати поточний ремонт приміщення власними силами та за власний рахунок; застрахувати приміщення за рахунок власних коштів на користь орендодавця, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди (п.4.1.2, п. 4.1.3, п.4.1.5 договору).

У доповненнях від 11.02.2002р., від 01.03.2003р. до договору оренди сторони доповнили обов'язки орендаря пунктом 4.1.13, згідно з яким орендар (відповідач), серед іншого, зобов'язався провести до 15.02.2002р. ремонт вхідних дверей та установити допоміжний замок на двері; засклити до 01.03.2002р. всі вікна першого поверху з парадного входу і провести фарбування всіх вікон 1-го поверху; провести до 01.05.2002р. ремонт «навісу» над вхідними дверима в будівлі; провести до 01.02.2002р. ремонт відмостки навколо адміністративного будинку ПФУ; приймати часткову участь у ремонті даху на будинку ПФУ і в ремонті електропроводки в будинку; побілити коридори на загальній площі; провести фарбування всіх дверей займаної площі.

Договір разом з доповненнями підписано обома сторонами без заперечень.

Згідно частини другої статті 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 795 ЦК України).

У пункті 2.3 договору оренди сторони визначили, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною виходячи з оцінки цього майна на момент здачі в оренду з урахуванням фактичного зносу. Аналогічним чином визначається вартість приміщення при поверненні майна після закінчення строку дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, перед укладенням договору оренди на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕМИКС» складено Звіт з експертної оцінки вартості нежитлових приміщень (Літ. А-3) за адресою: АДРЕСА_1, за яким вартість вказаного приміщення станом на 01.12.2000р. для визначення орендної плати складала 7383 (сім тисяч вісімдесят три) грн.

Експерт (спеціаліст) у п.4.2 звіту зафіксував технічну характеристику об'єкта, закрема те, що об'єкт оцінки - вбудовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, розташовані на першому поверсі окремо стоячої триповерхової цегляної будівлі, які представляють собою у минулому громадські та підсобні приміщення. Будівля І групи капітальності, 1980 року будівництва. Оцінювальне приміщення займає загальну корисну площу 49 кв.м., висота приміщення 2,9 м., корисний об'єм - 142 куб.м. Фундамент - кам'яний, ленточний, маються небагато численні волосяні тріщини. Стіни - цегляні, внутрішньо оштукатурені, побілені, пофарбовані. Мають місце нечисленні тріщини, деінде, вивітрювання швів, ослаблення зв'язків між окремими ділянками стін та перегородок. Внутришньо нечисленні тріщини штукатурки з частковим обрушенням та осипанням побілочного та пофарбованого шару. Підлога - цементна, фарбована, покрита лінолеумом. Маються нечисленні тріщини, сколи, вибоїни, пошкодження фарбованого шару та часткове знищення лінолеуму у ходових місцях. Криша - багатоскатна, крита шифером. Послаблення кріплень, теча в окремих місцях. Проєми - двері одно- і двупольні, филенчаті та металеві, вікна подвійні створчаті, засклені, пофарбовані, забрані залізними решітками.

При огляді та обстеженні експертом встановлено, що у приміщенні, що оцінюється, силами орендаря (відповідача) здійснено косметичний ремонт з відновленням відділочного шару, але в окремих місцях йдуть процеси знищення відділочного шару, знищення покриття підлоги у ходових місцях.

В цілому, приміщення, що оцінюється, перебуває у гарному стані і негайного ремонту не потребує, але потребує в окремих видах поточного ремонту.

Матеріали справи свідчать, що позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі приміщення загальною площею 54,40 кв.м., остаточною вартістю 31619,70 грн., що знаходиться на І поверсі в будинку АДРЕСА_1.

Зазначений акт не містить детального опису приміщення, що передається в оренду, але містить позначку, що об'єкт оренди знаходиться у доброму стані.

Частиною 2 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2013р. по справі № 905/5780/13 розірвано договір нежитлового приміщення від 25.12.2000р., укладений між Управлінням Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Згідно довідки суду від 10.10.2013р. № 905/5780/13 вказане рішення набрало законної сили 30.09.2013р.

Таким чином, договір оренди від 25.12.2000р. припинився у зв'язку з його розірванням у судовому порядку.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ст. 795 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Матеріали справи свідчать, що орендар (відповідач) повідомила відповідача про те, що вона звільнила 06.10.2013р. орендоване приміщення площею 49,0 кв.м. згідно договору від 25.12.2000р., а начальник ПФУ у Тельманівському районі відмовилась від відпису в акті приймання-передачі. Зазначений лист отримано позивачем 18.10.2013р., про що свідчить відповідна відмітка позивача на зазначеному документі.

Матеріали справи також містять акт приймання-передачі від 07.10.2013р., який підписаний лише з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

За поясненнями сторін, що підтверджується наявними у справі документами, зазначений акт приймання-передачі від 07.10.2013р. був направлений відповідачем позивачу разом з повідомленням про звільнення орендованого приміщення, та отриманий позивачем 18.10.2013р.

Представниками позивача 07.10.2013р. складено акт обстеження приміщення управління загальною площею 49 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, переданого в оренду відповідачу за договором від 25.12.2000р.

Цим актом обстеження зафіксовано, що орендоване приміщення після звільнення знаходиться в незадовільному стані, а саме: відсутні вхідні двері, розбито віконні відкоси, віконні блоки пошкоджено, пошкоджено стіни та стелю, покриття (лінолеум) на підлозі відсутнє, освітлення відсутнє. Для подальшого використання цього приміщення необхідно провести поточний ремонт. Орендоване приміщення орендарем не повернуто орендодавцю згідно акту прийому-передачі.

Листами від 15.10.2013р. № 3816/02, від 21.10.2013р. № 3858/02 позивач повідомив відповідача про необхідність приведення орендованого майна у належний стан та його повернення орендодавцю згідно акту прийому-передачі.

На підставі звернення позивача від 13.11.2013р. № 5050/02 Приватним підприємцем ОСОБА_5 складено Кошторис на відновлення орендованого приміщення в належний стан, що знаходиться на балансі Управління ПФУ в Тельманівському районі.

Згідно цього кошторису, станом на 01.12.2013р. вартість відновлювальних робіт складає 36196 грн. з ПДВ, у тому числі вартість будівельних робіт - 29252 грн., вартість монтажний робіт - 2253 грн., вартість інших витрат - 4691 грн.

Приміщення, що є предметом оренди, у належний стан не приведено та за актом прийому-передачі не повернено орендодавцю.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 шкоди в розмірі 36196,00 грн., спричиненої пошкодженням орендованого майна - нежитлового приміщення, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 49 кв.м.

Відповідно до ст.ст. 611, 623 ЦК України, ст. 224 ГК України відшкодування збитків є правовим наслідком, який настає у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

За змістом вищезазначеної статті 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

У той же час суд зазначає, що фактично предметом спору у цій справі є стягнення саме збитків, що виникли з договору оренди, тому норми статті 1166 ЦК України, на які посилається позивач, до зазначених правовідносин не застосовуються.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

По-перше, предметом договору оренди від 25.12.2000р. є тимчасове платне користування приміщенням, що знаходиться у АДРЕСА_1, загальною площею 49 кв.м. вартістю 7383 (сім тисяч вісімдесят три) грн.

За актом приймання-передачі майна позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі приміщення загальною площею 54,40 кв.м. При цьому, акт приймання-передачі майна в оренду не містить опису самого приміщення та стану стелі, стін, вікон, дверей.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 18.06.2013р. наказом Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області № 112 створено комісію для проведення перевірки будівлі Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області щодо аварійного стану фасаду, службового приміщення, покрівлі, сходів та наказано в термін до 20.06.2013р. забезпечити проведення такої перевірки.

В матеріалах справи відсутні і сторонами не надано доказів проведення відповідної перевірки комісією позивача у встановлений наказом Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області від № 112 від 18.06.2013р. строк, тобто, до 20.06.2013р. Наданий позивачем наказ від 26.09.2013р. № 156 «Про внесення змін до наказу № 112 від 18.06.2013р. Про створення комісії» не змінює встановленого для проведення перевірки щодо аварійного стану фасаду, службового приміщення, покрівлі, сходів будівлі Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області іншого строку, ніж зазначено у наказі від № 112 від 18.06.2013р.

Таким чином, зазначені документи не підтверджують повноважень осіб, які склали акт обстеження приміщення управління від 07.10.2013р. Інших доказів на підтвердження повноважень відповідних осіб позивач не надав.

По-друге, згідно акта обстеження, складеного позивачем, у орендованому приміщенні відсутні вхідні двері, розбито віконні відкоси, віконні блоки пошкоджено, пошкоджено стіни та стелю, покриття (лінолеум) на підлозі відсутнє, освітлення відсутнє.

При цьому, акт обстеження приміщення управління від 07.10.2013р. складено позивачем у односторонньому порядку, без залучення та повідомлення відповідача про таке обстеження. Даний акт обстеження не містить переліку недоліків, їхній характер та причини виникнення.

Наявний в матеріалах справи Звіт з експертної оцінки вартості нежитлових приміщень, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЕМИКС» на замовлення позивача перед укладенням договору оренди (станом на 01.12.2000р.), не є доказом передачі в оренду відповідачу майна саме у такому вигляді, як визначено у Звіті з експертної оцінки вартості та площею 49 кв.м., оскільки наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі приміщення свідчить, що в оренду відповідачу передано приміщення загальною площею 54,40 кв.м., а сам акт приймання-передачі не містить детального опису майна, що передавалось в оренду відповідачу за договором оренди нежитлового приміщення від 25.12.2000р.

Фотофіксація технічного стану приміщення, наявна в матеріалах справи, не є підтвердженням вини відповідача у спричиненні збитків і не підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між даним станом об'єкта і дією або бездіяльністю відповідача, оскільки момент виникнення незадовільного стану об'єкта оренди та момент і причини завдання збитків саме орендарем не встановлений.

По-третє, позивач, обґрунтовуючи розмір збитків, посилається на кошторис, складений Приватним підприємцем ОСОБА_5, згідно з яким станом на 01.12.2013р. вартість відновлювальних робіт складає 36196 грн. з ПДВ, у тому числі вартість будівельних робіт - 29252 грн., вартість монтажний робіт - 2253 грн., вартість інших витрат - 4691 грн.

При цьому, до складу вартості робіт включено вартість розбирання покриття стелі з керамічної плитки, у той час як в матеріалах справи (включаючи Звіт ТОВ «Фемікс», складений до укладення договору оренди) відсутні докази наявності керамічної плитки на стелі приміщення, що належало до передачі відповідачу в оренду.

Також, кошторис, складений Приватним підприємцем ОСОБА_5, не містить конкретної адреси об'єкта, відносно якого такий кошторис складено, а містить лише посилання на якесь приміщення, що знаходиться на балансі Управління ПФУ в Тельманівському районі.

Таким чином, суд не приймає зазначений кошторис у якості доказу по справі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується і позивачем не доведено всіх складових елементів складу цивільного правопорушення, з якими чинне законодавство пов'язує стягнення збитків, а саме: протиправної поведінки відповідача, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, а також вини відповідача.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 шкоди у розмірі 36196,00 грн., відмовити.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області (87100, Донецька область, Тельманівський район, смт. Тельманове, вул.. Леніна, буд.154, ЄДРПОУ 21955677) на користь Державного бюджету України 1827,00 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2014р.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 3 прим.:

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 381-91-20