Постанова № 3760599, 16.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.04.2009 р.                                                                                                     № 17/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Таран Т.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомПриватного підприємства «Солекс»

доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

За участю представників сторін:

Від позивача: Соколовська В.А. - представник за довіреністю

Від відповідача: Вернигора О.О.- представник за довіреністю

у судовому засіданні 16.04.2009р. відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Солекс»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення №0004572330/0 від 17.10.08р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14 180,00 грн.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав, мотивуючи тим, що ПП «Солекс»повністю дотримано вимог, які визначені ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахунки із споживачами послуг здійснюються через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Що стосується обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування позивач зазначив, що не є виробником гральних автоматів, а тому не має обов’язку вносити РРО до Державного реєстру. Крім того, на думку позивача, в Україні відсутні нормативні акти, які б визначали правила обліку розрахункових операцій суб’єктами підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються в залах гральних автоматів, обладнаних спеціалізованими РРО для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Також позивач вказує і на порушення порядку проведення перевірки, , посилаючись на те, що позивачу не було надіслано за десять днів до дня проведення планової перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення, відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В зв’язку з цим, вважає незаконною проведену перевірку, а відтак –і її результати. Крім того, вказує на пропущення 10- денного строку для застосування штрафних (фінансових) санкцій та на невідповідність вимогам законодавства акта перевірки, на підставі прийняте опорюване рішення.

У наданому у судовому засіданні 19.03.09р. додатковому обґрунтуванні позовних вимог позивач додатково посилається також на те, що гральні автомати, які використовуються позивачем, не є автоматами з продажу товарів (послуг) у розумінні вищезазначеного Закону України, оскільки не забезпечують надання послуги у автоматичному режимі (без участі касира), не обладнані фіскальною пам’яттю, не видають розрахунковий документ, не видають виграш у випадку виграшу, не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані відповідним органом ДПС; позивач при розміщенні такого грального автомату отримує дозвільний документ –торговий патент, який видається податковим органом та який при цьому не вимагає внесення грального автомату до Державного реєстру РРО чи реєстрації його податковим органом.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що всупереч п.1,2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»господарською одиницею позивача використовуються 27 гральних автоматів не переведених у фіскальний режим роботи та не зареєстрованих у органах ДПС. Окрім того, перевіркою встановлено факт покупки кредитів вартістю 1000, 00 грн. без застосування РРО та без видачі розрахункового документа.

З приводу тверджень позивача щодо неповідомлення платника податків за 10 днів про проведення перевірки, порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки та пропущення строку прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідач зазначив, що перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання РРО у готівковій та/або безготівковій формі проводяться відповідно до щомісячних планів органу ДПС, на підставі направлень на перевірки за наявності службових посвідчень перевіряючих; акт перевірки фіксує обставини встановлені під час перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не зобов’язує суб’єкта господарювання до вчинення будь-яких дій; права та обов’язки для суб’єкта господарювання перевірку якого проведено, породжує саме рішення, яке винесено на підставі акту перевірки; 10 –денний строк прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом не пропущено з огляду на те, що даний строк відраховується від дати реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання (м. Київ) 09.10.08р., оспорюване рішення прийняте –17.10.08р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

23.09.08р. Державною податковою адміністрацією в Київській області проведено перевірку господарської одиниці позивача (зал гральних автоматів, розташований за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 32-А) за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки № 122/26/57/23/24102644 від 23.09.08р.

На підставі зазначеного акта , ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.08р. № 0004572330/0 в розмірі 14 180,00 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки, штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовано згідно з п. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон) та у зв’язку з виявленими перевіркою порушеннями п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону.

А саме, перевіркою встановлено, що в гральному залі господарської одиниці позивача знаходяться 27 гральних автоматів в робочому стані, під`єднані до загальної електромережі, обладнані купюроприймачами для здійснення ставки (купівля кредитів) та надають послуги у сфері грального бізнесу, але не переведені у фіскальний режим роботи та не зареєстровані в органах ДПС. Крім того, перевіркою встановлено факт покупки кредитів вартістю 1000, 00 грн. без застосування РРО та без видачі розрахункового документу на момент початку перевірки. Розрахункова операція проведена до початку перевірки. Реєстрація продажу кредитів через РРО проведена після початку перевірки, а не одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ видано після початку перевірки.

Суд вважає оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за N 622/12496гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат –це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, що спростовує твердження позивача.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.

Згідно зі ст.13 Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО»термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р.

          Отже, виходячи з вищенаведеного, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов’язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Так, на виконання вимог даної постанови 04.06.08р. ТОВ «Експотрейд»було розроблено комп`ютерно - касову систему «Фіскал», яка наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430 включена до Державного реєстру РРО; комп`ютерно –касова система «Фіскал»призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

          Отже, підсумовуючи викладене, з липня 2008 року суб’єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням рулетки чи гральних автоматів не тільки зобов’язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, а і мали технічну можливість це здійснити. В зв’язку з чим, судом не приймаються до уваги посилання позивача на лист Мінпромполітики України №10/7-2-242 від 16.02.07р., в якому зазначено, що розробити універсальний фіскальний пристрій для більше 30 типів гральних апаратів, які використовуються в Україні практично неможливо та лист ДПА України від 16.01.2008р. №343/6/23-70-19 щодо того, що питання «фіскалізації»гральних автоматів не вирішено. Пропозицій щодо включення таких пристроїв до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій не надходило, адже на момент проведення перевірки 23 вересня 2008 року, питання вже було врегульоване, в т.ч. Наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430.

          Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач зобов’язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.

Як свідчать обставини справи та пояснення представника позивача, з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій позивачем був виданий Наказ № 52-ГД від 29.12.2006 р.

З даного наказу вбачається, що облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме гравець робить ставку, опускаючи грошові кошти в автомат, а розрахунки з гравцем і проведення їх через РРО здійснюється лише після закінчення гри, що суперечить вимогам закону.

          Так, відповідно до п.4.4. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги) затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Посилання позивача на відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка визначена в денному звіті РРО, суд вважає таким, що не спростовує встановленого під час перевірки порушення.

Згідно з п.1,2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 14 180 грн. відповідає чинному законодавству (1000,00 х 5 = 5000,00 грн.; 20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 27 гр. автомата = 9 180,00 грн. всього: 5000,00 + 9180,00= 14180,00 грн.).

Не заслуговують на увагу також доводи позивача про те, що перевірка проведена за відсутності передбачених законом правових підстав для проведення такої перевірки, з порушеннями порядку її проведення, визначеному ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачене ч.1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якого контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

          Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль, зокрема, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

          Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст.11, 11-1 вищезазначеного Закону.

          Частина 9 ст. 11-1 цього Закону перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відносить до позапланових. Відтак, в силу ч.1 цієї ж норми, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Для таких перевірок передбачений порядок їх проведення, а саме: надіслання платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення (ч.4 ст.11-1 Закону).

Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); вищезазначений Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пов’язане з обов’язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.

За наведених обставин та норм законодавства, спірна перевірка проведена в межах повноважень податкового органу, визначених Законом та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р № 327, акт —службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Таким чином, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо її результатів не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов’язкового характеру для платника податків, який перевірявся.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов’язки для позивача (акт індивідуальної дії) є рішення податкового органу, прийняте за результатами проведеної перевірки, тобто в даному випадку – рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004572330/0 від 17.10.08р., правомірність прийняття якого встановлена судом. В зв’язку з цим, самі по собі процедурні порушення при здійсненні перевірки та при прийнятті за її результатами рішення про застосовування штрафних (фінансових) санкцій, на які покликається позивач, не є підставою для визнання недійсним такого рішення за умови доведення факту порушення, а тому не заслуговують на увагу доводи позивача про порушення оформлення результату перевірки. Безпідставними суд вважає також посилання позивача на пропущення строку застосування та направлення оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства даний строк рахується не з моменту проведення перевірки, а з моменту реєстрації акту у податковому органі за місцем державної реєстрації субєкта господарювання, який в даному випадку знаходиться у м. Києві.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004572330/0 від 17.10.08р, в зв’язку з чим відмовляє у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     Шелест С.Б.

Постанова складена у повному обсязі: 27.04.2009р.