Ухвала суду № 37603780, 04.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2014 р.Справа № 820/261/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014р. по справі № 820/261/14

за позовом ОСОБА_1

до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про визнання бездіяльності незаконною,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 13.01.2014 року, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Бублій А.В., в якій просив суд заборонити всі виконавчі дії за виконавчим провадженням на виконання наказу по справі №2а-15465/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду до остаточного рішення по справі Харківського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та вказано на необхідність приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 106, 107 КАС України, а саме: зазначити зміст позовних вимог з урахуванням приписів ч. 4 ст. 105 КАС України; надати до суду оригінал документу про сплату судового збору; надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з відповідними доказами.

Вказану ухвалу ОСОБА_1 не оскаржив та на виконання вимог судового рішення 20.01.2014 року подав адміністративний позов, в якому просив заборонити всі виконавчі дії за виконавчим провадженням на виконання наказу по справі №2а-15465/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду до остаточного рішення по справі Харківського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014 року по справі № 820/261/14 у задоволенні клопотання позивача, ОСОБА_1, про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Бублій А.В. про визнання бездіяльності незаконною - відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції в особі державного виконавця Бублій А.В. про визнання бездіяльності незаконною - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, заборонити всі виконавчі дії за виконавчим провадженням на виконання наказу по справі №2а-15465/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду до остаточного рішення по справі Харківського апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Колегія суддів також бере до уваги, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов.

Отже, ст. 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Колегія суддів бере до уваги та наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Порядок розгляду та вирішення справ адміністративним судом визначений КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не звернув увагу та не надав належної юридичної оцінки обставині щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС.

Згідно із положенням ч.ч 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 99 ч. 3 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду.

За правилами ч.ч.1, 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

З урахуванням наведеного, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід з'ясувати яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 20.12.2013 року звернувся до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою, в якій просив надати відстрочку на виконання наказу по справі №2а- 15465/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду до 01.02.2014 року для підготовки і розгляду апеляційної скарги по справі №2а-15465/10/2070; направити на його адресу копію постанови «Про відкриття виконавчого провадження»; копію виконавчого листа за виконавчим провадженням на виконання наказу по справі №2а- 15465/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду, копію постанови за цією заявою про надання відстрочки на виконання наказу по справі №2а- 15465/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду до 01.02.2014 року.

Посилаючись на вказані обставини та на те, що ним не отримано будь-якої відповіді або рішення за результатами розгляду зави, ОСОБА_1 звернувся 13.01.2014 року до суду зі скаргою в порядку ст. 263 КАС України, яка передбачає право за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особи, яка бере участь у справі, та сторони виконавчого провадження звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не припинили існування, а отже носять триваючий характер.

На вказані обставини суд належної уваги не звернув, та виніс ухвалу з помилковим застосуванням норм процесуального права, фактично обмеживши позивача у здійсненні прав, передбачених ст. 55 Конституції України.

Також суд першої інстанції не врахував, що КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців в порядку, встановленому ст. 181 КАС та спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС.

Судом не досліджено питання чи звернувся ОСОБА_1 саме з позовом, а не з заявою в порядку судового контролю.

Також колегія суддів відмічає, що у відповідності до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, питання про наявність підстав для поновлення строку звернення суд першої інстанції вирішував 22.01.2014 р.

При цьому колегія суддів зазначає, що 31.12.11 р. набули чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 17.11.11 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства".

У відповідності до приписів зазначеного Закону ст. 100 КАС України викладено в наступній редакції: "Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи".

Крім того, в ч. 4 ст. 102 КАС України зазначається, що правила даної статті (поновлення та продовження строків звернення до суду) не поширюються на строки звернення до адміністративного суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що з 31.12.11 р. чинним адміністративним процесуальним законодавством не передбачено можливості вирішення питання про поновлення строку звернення до суду.

Отже, суд першої інстанції помилково застосував процесуальні норми КАС України та відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, а не вирішив питання визнання причин його пропуску поважними або неповажними.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо неповноти з'ясування обставин у справі і порушення судом при постановленні ухвали норм процесуального права обґрунтованими.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2014р. по справі № 820/261/14 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання бездіяльності незаконною направити до суду 1 інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.