Ухвала суду № 37603054, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10826/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року Державне підприємство «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби, в якому просило скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення від 26.02.2013 року №0000121530, №0000131530; надати роз'яснення стосовно порядку виключення завищеної суми ПДВ у розмірі 1 124 327,00 грн. із податкового кредиту ДП «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» у поточному періоді, враховуючи відсутність від'ємного значення у податкових деклараціях на додану вартість ПДВ, починаючи з січня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року позов задоволено частково, а саме: скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 26.02.2013 року №0000121530, складене ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС; скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення від 26.02.2013 року №0000131530, складене ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем надано суду переконливі докази того, що зазначені договори були укладені з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового законодавства, також суд дійшов до висновку, що позивачем було правильно заповнено та оформлено податкову звітність, зокрема, податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, оскаржувана постанова прийнята без дотримання норм матеріального права, а саме: п. 198.3 ст. 198, п. 200.2, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 4.6.4 розділу 5 Наказу Міністерства фінансів від 25.11.2011 року № 1492 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Співробітниками Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку правомірності нарахування ДП «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2012 року та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 р. За результатами перевірки складено акт від 15.02.2013 р. за №283/15-315/13697008 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.198.3ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було завищено суму податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 1124327,00 грн., чим завищено від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 1124327,00 грн.; п. 200.2, п. 200.1, ст.200 Податкового Кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за грудень 2012 р. на суму 33691,00 грн.; п.4.6.4 Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 р. на суму 1064161,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013 р. №0000121530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1124327,00 грн. та від 26.02.2013 р. №0000131530, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42 114,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність даних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори були укладено з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач відобразив у ряд. 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового) періоду (рядок 17- рядок 9) (позитивне значення)» на суму 1116704 грн.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація наведено в п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.4.6.4. Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (надалі - Порядок), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Згідно п.4.6.6. Порядку залишок від'ємного значення включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п.200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції, що позивачем було правильно заповнено та оформлено податкову звітність, зокрема, податкову декларацію з ПДВ за грудень 2012 р., є обґрунтований та відповідачем не спростований.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Головного управління міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.