Постанова № 37603039, 13.03.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2014 р. Справа № 922/3205/13

У складі колегії суддів : головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Мєдвєдєва О.В. за довіреністю від 31.12.2013 р. № 01/2453;

від відповідача - не прибув,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТОВ "ТПК "Призма" (вх. № 294 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 25.12.13 у справі № 922/3205/13

за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Базис", м. Харків

до ТОВ ТПК "Призма" , м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Пріорітет -ЮС", м. Харків

про стягнення 4 807 413,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "АКБ "Базис", звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Призма", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 453584,62 ЄВРО, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 4807413,36 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань в частині своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту та сплати відсотків за ним. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. у справі № 922/3205/13 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М., суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "ПРИЗМА" (61001, м. Харків, вул. Ганни, буд. 35, кв. 5; ідентифікаційний код 34755371) користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Базис" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88; ідентифікаційний код 19358916, рахунок № 32075176500 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351447) заборгованість за кредитним договором на відкриття кредитної лінії № 32/08 від 29.01.2008 р. у розмірі 453584,62 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 4807413,36 грн. з яких: 360000,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 3815538,48 грн. - сума заборгованості за кредитом; 20183,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 213913,93 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом; 65508,20 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 694300,82 грн. - штраф за порушення строку повернення кредиту за період з 30.05.2012 р. по 30.11.2012 р.; 7893,42 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 38660,13 грн. - штраф за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 01.02.2012 р. по 31.07.2012 р.; а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 68820,00 грн.

Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції вважав, що оскільки відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказав, що вважає оскаржуване рішення необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. у справі № 922/3205/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. у відповідності ст.ст. 29, 115 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року (з наступними змінами та доповненнями) та на виконання рішень зборів суддів Харківського апеляційного господарського суду №14 від 30.12.2010 року для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. № 6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

До початку судового засідання від заявника апеляційної скарги (відповідача у справі) надійшло письмове клопотання ( вх. 2082 від 11.03.2014 р.), в якому він просить відкласти розгляд справи на інший час у зв'язку з неможливістю прибуття його уповноваженого представника в судове засідання через зайнятість у іншій судовій справі. Крім того, відповідач просить продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів. Апелянт зазначив, що підтримує вимоги скарги в повному обсязі та бажає надати суду пояснення та витребувані документи.

Судова колегія, розглянувши заявлене клопотання, не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилаючись у клопотанні про відкладення розгляду справи на неможливість прибуття до судового засідання свого уповноваженого представника через зайнятість у іншій судовій справі, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вказаного факту (ухвалу суду про призначення справи до розгляду чи інше).

Крім того, апеляційний господарський суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України з числа як своїх представників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Ухвала про прийняття апеляційної скарги до розгляду винесена Харківським апеляційним господарським судом 31.01.2014 р., відповідно до неї справу призначено до розгляду на 12.03.2014 р. Отже, у сторін було достатньо часу для того, щоб підготуватися до судового засідання та забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання. Крім того, п. 9 резолютивної частини зазначеної ухвали сторони попереджені, що у разі неявки їх представників з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Враховуючи викладене, судова колегія відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання 12.03.2014 р. уповноваженого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував. Просив залишити оскаржуване рішення господарського суду Харківської області без змін.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України в разі неподання відзиву та витребуваних господарським судом документів справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Крім того, п. 9. резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2014 р. по справі № 922/3205/13 попереджено сторони, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Враховуючи викладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі представника відпоідача та третьої особи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження 29 січня 2008 року між Публічним акціонерним товариством „АКБ „БАЗИС", яке є правонаступником Акціонерного комерційного банку "Базис" (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРІОРИТЕТ-ЮС", (3-я особа), був укладений кредитний договір на відкриття кредитної лінії № 32/08, відповідно до умов якого позивач надав 3-й особі кредит у формі кредитної лінії в іноземній валюті з попереднім повним конвертуванням кредитних ресурсів в гривню на міжбанківському валютному ринку України з лімітом заборгованості в сумі 500000,00 Євро на строк до 28 січня 2009 року на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2 договору плата за кредит встановлена в розмірі 15% річних.

Згідно додаткових угод №№ 1-10 до кредитного договору, сторонами був встановлений ліміт кредитування у сумі 360000,00 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч) Євро, встановлено строк погашення кредиту до 25.01.2012 року, та встановлено плату за користування кредитною лінією з 01 березня 2009 р. у розмірі 13 % відсотків річних (пункти 1.1., 2.2., 2.4., 2.5. кредитного договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши третій особі кредит в розмірі 500000,00 Євро, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 6 від 30.01.2008 року, меморіальним валютним ордером № 1 від 31.01.2008 року; архівною випискою з особового рахунку Відповідача № 206283421146 за період з 29.01.2008 року по 28.07.2013 року.

Як зазначено у п. 1.1 кредитного договору, відповідач зобов'язується повернути банку кредит у строк до 25.01.2012 р.

06 жовтня 2011 між позивачем, 3-ю особою - ТОВ "ПРІОРИТЕТ-ЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю ТПК "ПРИЗМА", укладений договір про переведення боргу № 32/08-ПД, яким регулюються відносини пов'язані із заміною зобов'язаної сторони - ТОВ "ПРІОРИТЕТ-ЮС", у зобов'язанні, яке виникає з кредитного договору на відкриття кредитної лінії № 32/08 від 29.01.2008 р. (з усіма змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "АКБ "БАЗИС" та ТОВ "ПРІОРИТЕТ-ЮС".

Відповідно до п. 2 договору № 32/08-ПД, 3-я особа - ТОВ "ПРІОРИТЕТ-ЮС" перевів на нового боржника - ТОВ "ТПК "ПРИЗМА" (відповідач) борг в загальній сумі 408544,00 Євро, який виник на підставі п.п. 2.1, 2.4, 2.5 Кредитного договору, а новий боржник (відповідач) погодився виконати зазначене грошове зобов'язання на умовах кредитного договору.

Згідно з п. 3 договору № 32/08-ПД кредитор (позивач) не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в кредитному договорі, та надав свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Такім чином, на підставі договору про переведення боргу № 32/08-ПД відбулась заміна боржника в зобов'язанні по кредитному договору, новим боржником став відповідач, що також закріплено додатковою угодою № 11 від 06.10.2011 р. до кредитного договору.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій додаткових угод № 12-16 до кредитного договору термін повернення кредиту продовжено до 29.05.2012 р.

Однак, в порушення п.п. 1.1. та 2.5. кредитного договору, відповідно до якого встановлено строк повернення кредиту до 29.05.2012 року, відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором та не сплатив суму заборгованості у повному обсязі, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 360000,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 р. складає 3815538,48 грн.

Крім того, в порушення п.п. 2.2., 2.4. кредитного договору, за умовами яких відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитною лінією в розмірі 13% річних, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем по відсотках за користування кредитною лінією за кредитним договором на відкриття кредитної лінії № 32/08 за період з 29.01.2008 року по 29.07.2013 року становить 20183,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 р. складає 213913,93 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на відкриття кредитної лінії № 32/08 від 29.01.2008 р. становить 380183,00 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.01.2013 р. складає 4029452,41 грн.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ст. 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін не повернув кредитні кошти, не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.

Позивачем на адресу відповідача 29.11.2012 р. направлялась вимога про погашення заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком № 3435.

Однак, відповідач заборгованість не сплатив, відповідь на вимогу не надав.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором на відкриття кредитної лінії № 32/08 від 29.01.2008 року.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Кредитного договору на відкриття кредитної лінії № 32/08, а саме пунктом 3.2. з урахуванням додаткової угоди № 15 від 30.03.2012 р. передбачено, що позичальник (відповідач) сплачує Кредитору штраф: в разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений цим договором в розмірі 3 % (три відсотки) за кожний місяць від суми простроченої заборгованості за Кредитом (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31); за недотримання строків сплати нарахованих відсотків - у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми несплачених відсотків за користування Кредитом за кожний місяць (сплата здійснюється за фактичну кількість прострочених днів, враховуючи фактичну кількість днів у місяці 30 або 31).

Позивачем за порушення строку повернення кредиту за період з 30.05.2012р. по 30.11.2012 р. нараховано суму штрафу, у розмірі 65508,20 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 694300,82 грн.; за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 01.02.2012р. по 31.07.2012 р. нараховано суму штрафу у розмірі 7893,42 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.07.2013 року складає 83660,13 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту та відсотків позивачу, що підтверджено матеріалами справи та враховуючи встановлену у кредитному договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді штрафу, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення зазначену суму штрафу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано свого контр розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, відсоткам і нарахованої пені, та документів, які б свідчили про те, що він має заперечення стосовно правильності розрахунку позивача, тому судова колегія Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про доведеність позовних вимог.

Враховуючи положення наведених норм права та договору, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом першої інстанції у відповідності до норм закону та договору правомірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які на думку апелянта полягають в тому, що справу було розглянуто у відсутності представника відповідача. Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що такі висновки відповідача необгрунтовані та не відповідають обставинам справи і не є підставою для скасування законного рішення місцевого господарського суду, зважаючи на наступне.

Ухвала про порушення провадження у даній справі та призначення її до розгляду винесена господарським судом Харківської області 02.08.2013 р.

В судове засідання, призначене на 13.08.2013 р. відповідач не прибув, уповноваженого представника не направив, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2013 р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.

В судове засідання, призначене на 27.08.2013 р. відповідач не прибув, уповноваженого представника не направив, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2013 р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 18.09.2013 р.

В судове засідання, призначене на 18.09.2013 р. відповідач не прибув, уповноваженого представника не направив, надав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду на 15 днів. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2013 р. задоволено клопотання відповідача про продовження строків розгляду справи та відкладення її розгляду. Розгляд справи відкладено на 09.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача ТОВ "Пріорітет-ЮС". Розгляд справи відкладено на 14.10.2013 р. В даному судовому засіданні представник відповідача був присутній.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2013 р. для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі трьох суддів. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 12.11.2013 р. В даному судовому засіданні представник відповідача був присутній.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 11.12.2013 р. П. 6 резолютивної частини даної ухвали явка представників сторін та третьої особи визнана обов'язковою. В даному судовому засіданні представник відповідача був присутній.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2013 р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 17.12.2013 р. П. 7 резолютивної частини даної ухвали явка представників сторін та третьої особи визнана обов'язковою. Всупереч вимогам попередньої ухвали щодо обов'язкової явки представників сторін відповідач в судове засідання не прибув, уповноваженого представника не направив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2013 р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 25.12.2013 р. П. 6 резолютивної частини даної ухвали явка представників сторін та третьої особи визнана обов'язковою. Всупереч вимогам попередньої ухвали щодо обов'язкової явки представників сторін відповідач в судове засідання не прибув, уповноваженого представника не направив.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Частиною 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що розгляд справи неодноразово відкладався, строк її розгляду продовжувався, судова колегія вважає обгрунтованим висновок господарського суду Харківської області про те, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав. Відповідач мав достатньо часу та можливості для обгрунтування своєї позиції у справі, подачі доказів на підтвердження своєї позиції.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставним посилання заявника апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції необгрунтовано відхилено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису особи, яка від імені ТОВ "ТПК "Призма" підписала договір переведення боргу, оскільки, як правомірно встановлено місцевим господарським судом, договір, укладений представником в наступному був в наступному схвалений юридичною особою, що підтверджується додатковими угодами до нього, які підписані від імені юридичної особи ТОВ "ТПК "Призма" директором та скріплені печаткою товариства (копії зазначених договорів містяться в матеріалах справи). Відповідач не заперечує факт отримання грошових коштів за кредитним договором.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, такими, що не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

У зв'язку з чим вимоги відповідача (заявника апеляційної скарги) є безпідставними та недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2013 року у справі № 922/3205/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не відповідають нормам чинного законодавства і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність стягнення з ТОВ "ТПК "Призма" на користь Державного бюджету України судового збору за подання апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як встановлено Харківським апеляційним господарським судом при прийнятті апеляційної скарги ТОВ "ТПК "Призма" до неї додано копію платіжного доручення № 22 від 23.01.2014 р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги (т. 2 а.с. 59). За вказаним фактом спеціалістами відділу документального забезпечення Харківського апеляційного господарського суду складений акт № 11-45/26 в двох примірниках, перший примірник долучений до матеріалів справи (т. 2 а.с. 60), другий направлений ТОВ "ТПК "Призма" разом з ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження. Крім того, зазначена копія платіжного доручення не містить печатки банківської установи та підписів осіб, які приймали платіж.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. надано господарським судам такі роз'яснення: суду апеляційної інстанції не слід допускати повернення апеляційних скарг у разі виникнення у нього сумнівів щодо надходження й зарахування сум судового збору до Державного бюджету України. У таких випадках суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК України витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги від 31.01.2014 р. зобов'язано заявника апеляційної скарги до початку судового засідання надати оригінал платіжного доручення № 22 від 23.01.2014 р., відповідно до якого сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду та докази зарахування судового збору до Державного бюджету України.

Однак, ТОВ "ТПК "Призма" вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду не виконав, оригінал платіжного доручення не надав, доказів зарахування судового збору до Державного бюджету України не надав.

Відповідно до роз'яснень, наданих господарським судам у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р., у разі несплати судового збору у встановленому порядку та розмірі суд має право стягнути відповідну суму судового збору за результатами апеляційного провадження.

Розмір та ставки судового збору, який підлягає сплаті встановлений Законом України "Про судовий збір". Зазначений Законом встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 68820,00 грн. Рішення у справі № 922/3205/13 оскаржується відповідачем повністю. Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду заявник апеляційної скарги повинен сплатити 34410 грн.

Керуючись статтям 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ТОВ "ТПК "Призма" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.12.13 у справі № 922/3205/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК "Призма" (61001, м. Харків, вул. Ганни, буд. 35, кв. 5; ідентифікаційний код 34755371) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 34410 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.03.2014 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.