Ухвала суду № 37600992, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2014 р. м. Київ К/800/65680/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 827/1783/13-а за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: комунальне підприємство "Житлосервіс-15", ОСОБА_2 про скасування розпорядження, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: комунальне підприємство "Житлосервіс-15", ОСОБА_2, в якому просила, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати розпорядження "Про зміну статусу гуртожитку АДРЕСА_1" від 22 липня 2009 року №580-р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в листопаді 2008 року мешканці гуртожитку АДРЕСА_1 в м. Севастополі звернулися до КП "Житлосервіс - 15" із заявами про звернення з клопотанням до Севастопольської міської державної адміністрації щодо зміни статусу їх гуртожитку на статус житлового будинку. Севастопольська міська державна адміністрація 22 липня 2009 року прийняла розпорядження № 580-р, яким змінила статус гуртожитку АДРЕСА_1 на житловий будинок і зобов'язала відділ обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації видати громадянам ордери, а КП "БТІ та ДРОНМ" СМР внести зміни до інвентарної справи на вказаний житловий будинок. На думку позивача, Севастопольська міська державна адміністрація не мала повноважень на видачу розпорядження "Про зміну статусу гуртожитку АДРЕСА_1" від 22 липня 2009 року №580-р, оскільки не є виконавчим органом Севастопольської міської Ради. Крім того, перед видачею розпорядження про надання гуртожитку статусу житлового будинку, не було проведено його попереднього обов'язкового переобладнання в житловий будинок шляхом реконструкції згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29 грудня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року відмовлено у відкритті провадженні по справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2011 року ухвала окружного адміністративного суду міста Севастополь від 29 грудня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 грудня 2011 року закрито провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року скасована ухвала окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 грудня 2011 року, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя 30 березня 2012 року позовна заява залишена без розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року скасована ухвала Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 30.03.2012 року, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження "Про зміну статусу гуртожитку АДРЕСА_1" від 22.07.2009 року №580-р.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в листопаді 2008 року мешканці гуртожитку АДРЕСА_1 звернулися до КП "Житлосервіс - 15" із заявами про звернення з клопотанням до Севастопольської міської державної адміністрації про зміну статусу їх гуртожитку на статус житлового будинку. На підставі заяв мешканців вказаного гуртожитку, КП "Жилсервіс-15" звернулося до Севастопольської міської державної адміністрації з відповідним клопотанням. При, цьому Севастопольська міська рада та Фонд комунального майна Севастопольської міської ради також розглянули це питання і висловили згоду на зміну статусу гуртожитку. Севастопольською міською державною адміністрацією 22 липня 2009 року, на підставі розробленої та узгодженої технічної документації, було прийняте розпорядження № 580-р "Про зміну статусу гуртожитку АДРЕСА_1", яким змінений статус гуртожитку на житловий будинок і зобов'язано відділ обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації видати громадянам ордери, а КП "БТІ та ДРОНМ" СМР внести зміни до інвентарної справи на вказаний житловий будинок.

Також встановлено, що перед наданням відповідачем вказаного гуртожитку АДРЕСА_1 статусу житлового будинку не було проведено його переобладнання в житловий будинок шляхом реконструкції згідно вимог ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 22.07.2009 року №580-р прийняте за ініціативою мешканців гуртожитку АДРЕСА_1, є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, та не порушує прав позивача, оскільки ОСОБА_1, отримавши ордер, продовжує займати 4-х кімнатний блок на сім'ю з чоловіком та 6 дітьми і залишається з 2002 року на пільговому обліку у Відділі обліку та розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.15 Житлового кодексу Української РСР виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті: 1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; 2) керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради; 3) здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад; 4) здійснюють контроль за станом та експлуатацією відомчого житлового фонду; 5) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях, затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов; 6) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради, затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду; 7) здійснюють облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджують списки осіб, які вступають до житлово-будівельного кооперативу, і рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу про прийом до членів кооперативу та про надання квартири; 8) здійснюють контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків, скасовують рішення загальних зборів або правління житлово-будівельного кооперативу, що суперечать законодавству; 9) приймають рішення про включення жилих приміщень до числа службових, затверджують рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених про включення жилих приміщень у будинках колгоспів до числа службових і перелік категорій працівників, яким можуть надаватися такі приміщення; 10) видають ордери на жилі приміщення; 11) видають охоронні свідоцтва (броню) на жилі приміщення; 12) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам; 13) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень.

Виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Згідно ч.1 ст.118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно ч.2 ст.118 Конституції України та ч.4 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Пунктом 10 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що до прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до ст.118 Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.

Верховною Радою України не прийнятий Закон України "Про статус міста - героя Севастополя", яким повинні бути передбачені особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в м. Севастополі.

Указом Президента України "Про Положення про місцеву державну адміністрацію" №252/92 від 14.04.1992 року та Указом Президента України "Про обласні, Київську і Севастопольську міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації" №640/95 від 24.07.1995 року встановлено, що місцеві державні адміністрації є правонаступниками виконавчих комітетів відповідних Рад щодо їх зобов'язань, прав та обов'язків.

З наведених правових норм вбачається, що розгляд і вирішення питань використання, збереження та управління житловим фондом, а також питань, що стосуються порядку розподілу і надання житлових приміщень комунальної форми власності, оформлення і видачі ордерів громадянам, що перебувають на відповідному обліку належить до компетенції Севастопольської міської державної адміністрації, у зв'язку з чим твердження позивача про те, що вирішення зазначених житлових питань належать до безпосередніх повноважень Севастопольської міської ради є безпідставними.

Крім того, судами вірно зазначено, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №580-р від 22.07.2009 року є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а на підставі приписів цього розпорядження у мешканців гуртожитку виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією їх певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і вони ці права вже реалізували.

Так, деякі мешканці гуртожитку АДРЕСА_1 у період з 2009 року по 2012 рік приватизували квартири житлового будинку, розташованого АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним списком наявним в матеріалах справи.

Згідно відповіді комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради №6255 від 01.06.2012 року відомості про статус об'єкту нерухомого майна, розташованого АДРЕСА_1 у м.Севастополі змінені в інформаційній електронній базі комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради та в графі "тип об'єкту" міститься запис - житловий будинок.

Разом із тим, відповідає обставинам страви висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване розпорядження не порушує житлові права позивача, оскільки ОСОБА_1 після зміни статусу гуртожитку на житловий будинок, отримала ордер та продовжує займати разом із своєю сім'єю кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 квартири АДРЕСА_1 та з 2002 року перебуває на пільговому квартирному обліку у Відділі обліку і розподілу житлової площі Севастопольської міської державної адміністрації.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 31 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: