Ухвала суду № 37600972, 13.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 року м. Київ К/800/65584/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 806/3155/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області до приватного підприємства “Чистота плюс” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області звернулося в суд з позовом до приватного підприємства “Чистота плюс”, в якому просило стягнути з приватного підприємства “Чистота плюс” заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за грудень 2012 року та січень 2013 року в сумі 28624,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як платника єдиного внеску в установлені строки та в повному обсязі сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду адміністративного суду від 2 липня 2013 року позовні вимоги задоволені. стягнуто з приватного підприємства “Чистота плюс” на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області 28624,43 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням апеляційного суду управління Пенсійоного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що приватне підприємство “Чистота плюс” зареєстроване як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області та набуло статус платника відповідно до статей 14 та 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

На виконання вимог цього Закону, приватне підприємство “Чистота плюс” подало до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області розрахунки сум єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад і грудень 2012 року та січень 2013 року, відповідно до яких сплаті підлягає єдиний внесок у розмірі 24577,76 грн. За вказаний період єдиний внесок згідно поданих розрахунків відповідач не сплатив.

Відповідно рішень Позивача № 86 № 87 № 88 від 31.01.2013 року до відповідача були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня на загальну суму 4046,67 грн. Зазначені рішення відповідач отримав 01.02.2013 року. Відповідач в установлений законом строк назване рішення не оскаржив, штрафні санкції не сплатив. Позивач 02.04.2013 року вручив відповідачу вимогу №Ю1289/232 від 04.03.2013р. про сплату 28624,43 грн. заборгованості перед Пенсійним фондом України по єдиному внеску. Названа вимога винесена позивачем та вручена відповідачу відповідно ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Про стягнення обумовленої суми боргу за названою вимогою позивач звернувся до адміністративного суду 07.05.2013р.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що сума заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 28624,43 грн., що виникла на підставі поданих позивачем розрахунків сум єдиного внеску за листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року та сума фінансових санкцій, визначена за рішеннями №86,87,88 від 31.01.2013 року є такою, що ввійшла до складу вимог №ю1289/69у від 19.03.2013 року та №ю1289/232у від 17.04.2013 року, за якими органом виконавчої служби відкриті виконавчі провадження та здійснюється примусове стягнення обумовленої суми боргу через органи державної виконавчої служби. Підтвердженням названих обставин є постанови про відкриття виконавчих проваджень №37673546 та №37673801 від 24.04.2013 року та лист управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області № 11896/06 від 12.11.2013 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанцій виходив з того, що право позивача на звернення до суду із зазначеним позовом передбачене ч.4 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Оскільки недоїмка у сумі 28624,43 грн. відповідачем не сплачена, а рішення № 86 № 87 № 88 від 31.01.2013 року та вимога № Ю 1289/232 від 04.03.2013 року відповідачем не оскаржені, вимога вважається узгодженою та підлягає стягненню з відповідача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини справи, що призвело до винесення рішення, яким порушені права відповідача та подвійного стягнення однієї і тієї ж суми боргу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.4 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, з наведеного вбачається, що стягнення недоїмки з єдиного внеску здійснюється органами пенсійного фонду або шляхом надіслання до підрозділу державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки, як виконавчого документу або шляхом звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки та стягнення органами державної виконавчої служби на підставі рішення суду.

Відповідно ч.5 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. № 2464-VI(Далі - Закон № 2464-VI) вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З наведених положень ч.5 ст.25 Закону № 2464-VI слідує, що застосування одного із способів стягнення недоїмки виключає одночасне застосування іншого.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що сума заборгованості єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 28624,43 грн., що виникла на підставі поданих позивачем розрахунків сум єдиного внеску за листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року та сума фінансових санкцій, визначена за рішеннями №86,87,88 від 31.01.2013 року є такою, що ввійшла до складу вимог №ю1289/69у від 19.03.2013 року та №ю1289/232у від 17.04.2013 року, за якими органом виконавчої служби відкриті виконавчі провадження та здійснюється примусове стягнення обумовленої суми боргу через органи державної виконавчої служби.

З наведеного вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області вже був застосований один із способів стягнення спірної недоїмки, яка є предметом позову у даній справі, що підтверджується постановами про відкриття виконавчих проваджень №37673546 та №37673801 від 24.04.2013 року.

Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки останні не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу управління Пенсійоного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: