Ухвала суду № 37600532, 11.03.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

11 березня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого Гладкого С.В.

суддів Остапука В.І., Шпинти М.Д.

з участю прокурора Михайліченка Є.І.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

секретаря судових засідань Зінькової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25 лютого 2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого Рівненського міського відділу УМВС України в Рівненській області Дригулі С.А., погоджене з прокурором Михайличенком Є.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 23 лютого 2009 року Рівненським міським судом за ч.2 ст.186 КК України один рік два місяці позбавлення волі, 30 червня 2011 року тим же судом за ч.4 ст.296 КК України три роки позбавлення волі,

задоволено та обрано вказаний запобіжний захід на строк 60 днів. Обчислення початку строку тримання під вартою - з моменту затримання, тобто з 13 год. 10 хв. 25 лютого 2014 року.

Одночасно визначено розмір грошової застави в сумі 50 мінімальних заробітних плат, що становить 60 900 грн., у разі внесення яких на рахунок територіального управління ДСА в Рівненській області, на підозрюваного покладено ряд обов'язків.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого с.2 ст.186 КК України, а саме в тому, що о 16 год. 15 хв. 03 лютого 2014 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, розташованій навпроти будинку по вул. А.Мельника, 12 в м. Рівному, він погрожуючи негайно застосувати насильство до ОСОБА_5 у разі його відмови віддати свій мобільний телефон, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «LG Е-405» вартістю 609 грн. 30 коп., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Задовольняючи подання, слідчий суддя урахував дані про особу підозрюваного, який має не зняті і непогашені судимості, та визнав наявними ризики продовження ним зайняття злочинною діяльністю, ухилення від слідства і суду та можливість впливу на потерпілого. При вирішенні розміру альтернативного запобіжного заходу - застави, також враховано і матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_1

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 25.02.2014 року скасувати, та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що строк тримання під вартою, визначений в оскаржуваній ухвалі, перевищує 60 днів, що є порушенням вимог ст. 197 КПК України. Апелянт зазначив, що під час досудового слідства було порушено його право захист, а саме не було залучено захисника. Доводить, що посилання у клопотанні на те, що він буде ухилятись від слідства та суду, буде перешкоджати встановленню істини по справі, впливати на потерпілого, а також буде продовжувати займатись злочинною діяльністю є безпідставними, оскільки він не чинив спротиву вимогам слідчого, а також перебуває у зареєстрованому шлюбі, має гарні стосунки з сім'єю та сусідами, а ці обставини значною мірою впливають на його позитивну характеристику.

Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив змінити ухвалу та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, захисника ОСОБА_2, який підтримавши апеляційну скаргу, просив змінити підозрюваному запобіжний захід на домашній арешт, міркування прокурора Михайліченка Є.І. про залишення ухвали без зміни, обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Пункт 5 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_1 пред'явлено підозру у вчиненні тяжкого злочину, скоєного повторно, він має дві не зняті та не погашені судимості за вчинення корисливих злочинів, ніде не працює, негативно характеризується за місцем відбування покарання. У матеріалах справи містяться дані про те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 буде перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу на потерпілого.

Крім того 22 січня 2014 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, у зв'язку із порушенням ним правил встановленого щодо нього адміністративного нагляду, а це дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Наведені дані дають підстави вважати, що підозрюваний може порушити свої процесуальні обов'язки та перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування і суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Доводи підозрюваного про те, що під час досудового розслідування було порушено його право на захист, оскільки у судовому засіданні слідчим суддею не було задоволено клопотання підозрюваного про надання захисника, колегія суддів оцінює критично, оскільки ОСОБА_1 такого клопотання не заявив.

Ухвалою слідчого судді від 04.03.2014 року було виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 25.02.2014 року за №569/2749/14-к, та останнім днем строку тримання під вартою ОСОБА_1 визначено до 26 квітня 2014 року, а тому підстав для зміни оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.

Таким чином, при розгляді клопотання, слідчий суддя дотримався вимог ст.ст.178, 183, 194 КПК та прийняв законне й обґрунтоване рішення.

Під час апеляційного розгляду прокурор довів обгрунтованість ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 25 лютого 2014 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С у д д і

С.В.Гладкий В.І.Остапук М.Д.Шпинта

Згідно.Суддя-доповідач С.В.Гладкий