Ухвала суду № 37599972, 24.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 5023/5904/12

24.02.14

За скаргою публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

на дії відділу Державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області

про визнання дій Відділу державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області незаконними та постанов від 03.12.2013 недійсними

у справі № 5023/5904/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС"

до публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"

про стягнення 285.737,53 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача (стягувача): не з'явилися;

відповідача (боржника / заявника): не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 у справі № 5023/5904/12 позов задоволено повністю. На виконання згаданого рішення судом видано наказ від 26.03.2013 № 5023/5904/12 про примусове його виконання.

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі – боржник / скаржник) на дії відділу Державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області (далі – ВДВС), які пов’язані із винесенням останнім незаконних постанов від 03.12.2013 у виконавчому провадженні № 40234153 про стягнення з боржника виконавчого збору та про виведення з виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (далі – скарга).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Разом із скаргою боржник звернувся до суду із заявою про відновлення десятиденного строку, встановленого ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Причини пропуску строку, встановленого для подання до господарського суду скарги на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, визнані судом поважними, тому розгляд скарги боржника від 20.01.2014 прийнято судом до розгляду ухвалою від 13.02.2014 і призначено на 24.02.2014.

Сторони даної справи, а також ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області повідомлені судом про дату, час і місце розгляду скарги належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

В судове засідання, призначене судом на 24.02.2014 представники сторін справи і ВДВС не з'явилися, обґрунтованих пояснень з даного приводу до суду не надходило.

Отже, дослідивши матеріали справи та скаргу боржника на дії ВДВС, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Боржник свою скаргу мотивує тим, що останній 28 листопада 2013 року, на виконання постанови ВДВС від 15.10.2013 про відкриття виконавчого провадження № 40234153 з виконання судового наказу від 26.03.2013 № 5023/5904/12, платіжним дорученням № 1112 перерахував на депозитарний рахунок ВДВС грошові кошти в сумі 267.342,28 грн, тобто боржник фактично самостійно виконав рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 у справі № 5023/5904/12. Таким чином, як вважає скаржник, ВДВС зобов’язаний був закінчити виконавче провадження № 40234153 без стягнення з боржника виконавчого збору, на підставі п. 3 ст. 27, ч. 8 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”.

Однак, 03 грудня 2013 року ВДВС винесено постанови у виконавчому провадженні № 40234153 стягнення з боржника виконавчого збору та про виведення з виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, з урахуванням викладеного, скаржник вважає, що дії ВДВС, пов’язані із винесенням останнім оскаржуваних постанов, є неправомірними, відтак, постанови від 03.12.2013 у виконавчому провадженні № 40234153 про стягнення з боржника виконавчого збору та про виведення з виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору підлягають визнанню судом недійсними.

Суд із наведеними вище твердженнями скаржника не погоджується і вважає, що скарга є безпідставною і, відповідно, такою, що задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частиною 2 статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” унормовано, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Приписами частини 1, 3 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Так, ВДВС 15 жовтня 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 40234153 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 № 5023/5904/12 про стягнення з боржника боргу в сумі 267.342,28 грн. Згідно 2 пункту резолютивної частини вказаної постанови, заступником начальника ВДВС постановлено строк на добровільне виконання судового наказу у строк до 22 жовтня 2013 року.

Виходячи з мотивувальної частини оскаржуваної постанови ВДВС від 03.12.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору, заступником начальника ВДВС встановлено, що у запропонований у постанові від 15.10.2013 строк боржником у добровільному порядку судовий наказ не виконано. Наведена обставина водночас підтверджується платіжним дорученням № 1112, з якого вбачається виконання боржником наказу суду 28 листопада 2013 року, тобто більше ніж через місяць запропонованого строку.

Виконавче провадження № 40234153 закінчено 03.12.2013 на підставі відповідної постанови ВДВС.

У відповідності до положень, встановлених частинами 1, 7 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Отже, сукупність наведених фактів дають державному виконавцеві всі законні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, підсумовуючи викладені обставини, скарга публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" на дії ВДВС Красноградського районного управління юстиції Харківської області, які пов’язані із винесенням останньою оскаржуваних постанов від 03.12.2013 у виконавчому провадженні № 40234153 про стягнення з боржника виконавчого збору та про виведення з виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, є безпідставними, відтак, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про визнання дій відділу Державної виконавчої служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області незаконними та його постанов від 03.12.2013 у виконавчому провадженні № 40234153 про стягнення з боржника виконавчого збору та про виведення з виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору недійсними – відмовити.

Суддя С.В. Балац