Ухвала суду № 37599395, 13.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

13 березня 2014 року № 810/1703/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Державного підприємства дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок»до про державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Євка Ігоря Володимировича скасування постанов, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Євка Ігоря Володимировича (надалі - відповідач) про скасування постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.12.2013 ВП № 40558605 та про розшук майна боржника від 13.01.2014 ВП № 40558605.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби передбачені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З наведеної норми закону вбачається, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відтак, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна позиція викладена й у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 12.12.2010 № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Як то вбачається з матеріалів справи, позивач є стороною виконавчого провадження (боржником), а його позовні вимоги стосуються рішення відповідача, що мали місце у ході виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа від 30.09.2013 № 2608/3852/12, виданого Святошинським районним судом м. Києва на примусове виконання рішення суду, прийнятого за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Так, статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. За приписами частини другої статті 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відтак, Цивільним процесуальним кодексом України встановлено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України

Вищевказані норми законодавства кореспондуються між собою та встановлюють порядок оскарження дій та рішень державного виконавця шляхом подання позову до суду, який видав виконавчий документ.

З огляду на ту обставину, що позовні вимоги стосуються рішень державного виконавця, прийнятого під час виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва на примусове виконання рішення суду у цивільній справі та ураховуючи наведені норми законодавства суд дійшов висновку, що право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, надане частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюється на позивача, оскільки законом встановлено інший порядок оскарження дій та рішень державного виконавця.

Таким чином, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відноситься до юрисдикції загальних судів і повинна розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного України, звернення до адміністративного суду з позовом, який не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Ураховуючи, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження за позовом Державного підприємства дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Євка Ігоря Володимировича про скасування постанов.

2. Повернути Державному підприємству дорожнього зв'язку інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (код ЄДРПОУ 05422987) з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами та матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.