Ухвала суду № 37599021, 06.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 лютого 2014 рокусправа № 804/7361/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі №804/7361/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000102205 від 14.02.2013р., податкового повідомлення - рішення № 0000092205 від 14.02.2013.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача за результатами перевірки, щодо нереальності проведених господарських операцій між Товариством та його контрагентом та як слідство заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки придбання товару підтверджується первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013р. позов було задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що позивач по взаємовідносинам з контрагентом мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманими первинними документами позивач мав законні підстави для формування витрат та включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що контрагент позивача має ознаки фіктивносі та з урахуванням задекларованих зобов'язань не можливо дійти висновку про можливість здійснення господарської діяльності між позивачем і контрагентом, тощо. Вказане не було враховано судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було в період з 15.01.2013р. по 21.01.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДП Втормет" з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ "Дормашавто" (код ЄДРПОУ 36791493) за період з 01.10.2009р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 28.01.2013 року за №486/22-5/31177431.

Перевіркою встановлені порушення: п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз. "г" п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 22 917 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року 22 917 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 18 333 грн., у т.ч. за вересень 2010 року на суму 18 333 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з посиланнями на акт перевірки контрагента поивача та зазначення що такий має ознаки фіктивності, а отже всі операції з придбання товарів, послуг позивачем у ТОВ «Дормашавто» не спричиняють реального настання, та таким чином у позивача відсутнє право на формуванн6я витрат та податкового кредиту.

14.02.2013 відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000102205 від 14.02.2013 за платежем з ДПВ на загальну суму 22916,25 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000092205 від 14.02.2013 за платежем з податку на прибуток на загальну суму 28646,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що першої інстанції 14.09.2010р. між ТОВ "ДП Втормет" та ТОВ "Дормашавто" було укладено договір № 14/09-01 про надання послуг з транспортування лому чорних металів. Згідно договору ТОВ "ДП Втормет" доручає, а ТОВ "Дормашавто" приймає на себе зобов'язання по наданню послуг транспортування металолому ТОВ "ДП Втормет" автотранспортом ТОВ "Дормашавто".

За даними договором ТОВ "ДП Втормет" фактично були надані послуги з перевезення металобрухту, факт отримання яких 30.09.2010р. підтверджено актом №ДМ-300901 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 55000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 9166,67 грн.) та 29.10.2010р. - актом №ДМ-291001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 55000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 20% - 9166,67 грн.). За надані послуги ТОВ "Дормашавто" виписані податкові накладні. Розрахунки між ТОВ "ДП Втормет" та ТОВ "Дормашавто" проводились у безготівковій формі (платіжне доручення 368 від 17.09.2010р.). Кредиторська або дебіторська заборгованість за даним договором на момент перевірки відсутні. Транспортування металобрухту проводились ТОВ "Дормашавто".

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо правосуб'єктності контрагента позивача на час виконання угоди, відповідачем сумнівів не зазначено.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач мав господарські відносини з вищевказаним контрагентом.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності.

Використання придбаного товару позивачем у господарській діяльності відповідачем не перевірялось, а отже не заперечується.

Також, слід зазначити, що норми законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань, ознаки фіктивності контрагента, як багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які здійснюють діяльність без додержання норм податкового законодавства, тощо.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентом зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача із цим контрагентами, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі № 804/7361/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник