Рішення № 37598169, 06.03.2014, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 414/340/14-ц Провадження № 2/414/241/2014

06 березня 2014 року

Суд Кремінського району Луганської області

У складі : головуючої Полтавець Л.Д.

при секретарі Давіян С.Р

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення недоотриманої належної заробітної плати,

Суд

ВСТАНОВИВ

Позивач у своїй заяві до суду вказує, що вона працює бухгалтером на Кремінському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства з 01.11.2012 року. Наказ № 191-к від 31.10.2012 р.

Документом, регулюючим трудові, виробничі та соціально-економічні відносини між адміністрацією та робітниками є колективний договір укладений на 2011-2014 роки, прийнятий на загальних зборах трудового колективу, протокол № 1 від 14.02.2011р., підписаний від адміністрації колишнім керівником Кремінського ВУВКГ ОСОБА_2 та представником трудового колективу в особі голови профспілкового комітету Гладкої С.В.

? На підставі наказу попереднього керівника ОСОБА_4 № 436 від 28.04.2012р., з квітня 2012 р. було підвищено розміри посадових окладів (тарифних ставок) всім працівникам, але непропорційно - на різні коефіцієнти підвищення. Розміри посадових окладів та тарифних ставок були встановлені без урахування коефіцієнтів, визначених п.1.1.3 та додатками ЛІ» 1,2,3 до 1 галузевої угоди.

Розміри посадових окладів (тарифних ставок) в штатному розписі з 01.08.2012р. чинний керівник Виноградов В.В. залишив без змін у порівнянні з попереднім штатним розписом (з липня 2012р.) який був затверджений попереднім керівником ОСОБА_4 Цей штатний розпис діяв до вересня включно.

З жовтня 2012 р. було здійснено незначне підвищення розмірів посадових окладів та тарифних ставок всім, крім керівника. Підвищення було здійснено непропорційно, на різні коефіцієнти підвищення. При цьому також не враховувались мінімальні гарантії, визначені п.1.1.3 та додатками ЛІ' 1,2,3 до Галузевої угоди, - витяг з Акту перевірки від 19.10.2012 року.

Кремінським районим судом Луганської області (Суддя Акулов Є.М.), у справі № 414/2340/1З-ц від 01 листопада 2013 року прийняв рішення про стягнення з Кремінського виробничого управляння водопровідно - каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 належну недоотриману заробітну плату у розмірі 14828,83 грн. за період з 01.07.2012 по 30.09.2013р.

В період з 21.01.2013 по 01.04.2013 року Кремінською об'єднаної державної фінансової інспекції в Луганській області проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача. За результатами перевірки був складений Акт № 830-21/005 від 01.04.2013 року згідно до якого вбачається, що в порушення вимог пункту 1.1.3 Галузевої угоди на 2010-2012 від 01.11.2011 року, від 01.12.2011, від 01.01.2012, від 01.04.2012, від 01.05.2012, від 01.07.2012, від 01.08.2012, від 01.10.2012 та від 01.12.2012р.р. посадові оклади (тарифні ставки) працівників встановлені в розмірі меншому, ніж передбаченого вимогами Галузевої угоди на 2010-2012 роки, що призвело до недоотримання працівникам заробітної плати станом на

01.04.2013 року на суму 799 1 10,25 гривень (аркуш 38 акту).

На підставі акту перевірки, 12.04.2013 року Кремінською об'єднаною державною фінансовою інспекцією в Луганській області була пред'явлена вимога № 830-14/642 від 11.04.2013 року, яка зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції за № 114/27 від 12.04.2013 року, якою зобов'язано відповідача усунути порушення виявлених в результаті ревізії. Згідно до п. 10 вимоги вбачається, що ревізією з питань визначення правильності визначення розмірів посадових окладів (тарифних ставок)

працівників встановлено недоотримання працівниками заробітної плати за період з 01.11.2011 по 01.01.2013 та станом на 01.04.2013 року на суму 799 110,25 гривень через встановлення посадових окладів (тарифних

ставок) працівників в розмірі, меншому ніж передбачено вимогами Галузевої угоди, чим порушено вимоги пункту 1.1.3 Галузевої угоди на 2010-2012 роки, етапі 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995

року № 108/95-ВР у зв'язку з чим: провести нарахування та сплатити недоотримані суми 799 110,25 грн. працівникам підприємства.

Тому позивач просить суд поновити строк звернення до суду позивачу з 01.10.2013 року, стягнути з «Кремінського виробничого управління водопровідно- каналізаційного господарства» на користь ОСОБА_1 належну заробітну плату у розмірі 4694,21 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, відповідач в судове засідання не з»явився, надав суду заяву в якій просив справу розглянути у відсутності їхнього представника, не заперечував на задоволенні вимог позивача.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи і додані до неї документи, вважає що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступного:

Згідно вимог ст.15 КЗпПУ договір пройшов повідомчу реєстрацію в УІІСЗІІ м. Кремінна за реєстраційним № 25 від 09 березня 2011 року.

Пунктом 4.5.розділу IV «Нормування та оплата праці. Встановлення форми , системи, розмірів заробітної плати та інші види трудових виплат» колективного договору передбачено: Встановлювати розміри тарифних ставок робітників управління в залежності від кваліфікації та складності робіт, згідно додатку до колективного договору та діючої галузевої угоди.

? Основним локальним документом підприємства, яким регулюються виробничі, трудові і соціально-економічні відносини і узгоджується інтереси трудящих, власників або уповноважених ними органів, є колективний договір (стаття 1 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства і є обов'язковим як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими, регіональними угодами.

Виробничі, трудові, соціально-економічні інтереси працівників підприємства регламентуються Галузевою угодою між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України. Всеукраїнським об'єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово- комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки (далі Галузева угода); це також визначено пунктами 4.4 та 4.5 розділу IV «Нормування та оплата праці. Встановлення форми, системи розмірів заробітної плати та інші види трудових виплат» колективною договору.

Пунктом 1.1.3 Галузевої угоди визначено, що мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Додатком 1 до Г алузевої угоди визначена єдина сітка між розрядних тарифних коефіцієнтів.

Коефіцієнти співвідношень мінімальної тарифної ставки 1 розряду (місячної тарифної ставки) за підгалузями, видами робіт та окремими професіями до встановленою Галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду відображені в додатку 2 до цієї Угоди.

Додатком 3 врегульовані питання щодо коефіцієнтів співвідношення розмірів місячних посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців.

Зазначені коефіцієнти (визначені п.1.1.3 га додатками № 1,2,3 до Галузевої угоди) є мінімальними гарантіями в оплаті праці.

Згідно статті 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 14 Закону України «Про оплату праці» передбачає, то договірне регулювання оплати прані працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), рег іональному (регіональна угода) і а виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».

Відповідно ст.І5 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці,

розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород і а інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантііі, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до ст.9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Згідно ст. 5 Закону України «Про колективні договори» - Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становите працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.

Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оплату праці» - Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, модами і колективними договорами.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно розрахунку (а.с.6) відповідач повинен сплатити недоотриману належну заробітну плати у розмірі 4694,21 грн. Згідно до Акту № 830- 2 І /005 від 01.04.2013 року (а.с.8-10) в порушення вимог пункту 1.1.3 Галузевої угоди на 2012-2012 роки, статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, в штатних розписах Кремінського ВУВКГ від 01.11.2011 року, від 01.12.2011, від 01.01.2012, від 01.04.2012, від 01.05.2012, від 01.07.2012, від 01.08.2012. від 01.10.2012 та від 01.12.2012 р.р. посадові оклади (тарифні ставки) працівників встановлені в розмірі меншому, ніж передбаченого вимогами Галузевої угоди на 2012-2012 роки, що призвело до недоотримання працівникам заробітної плати станом на 01.04.2013 року на суму 799 110.25 гривень. Крім того сторонами не оспорюється, що сторони перебувають в трудових правовідносинах. Позивач з 01.11.2012 року працює бухгалтером в Кремінському виробничому управлінні водопровідно - каналізаційного господарства, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.23).

Кремінським районим судом Луганської області у справі №414/2340/1З-ц від 01 листопада 2013 року прийнято рішення про стягнення з Кремінського виробничого управляння водопровідно- каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 належну недоотриману заробітну плату у розмірі 14828,83 грн. за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2013р. (а.с.15-16).

Таким чином Відповідач порушуючи норми чинного законодавства України з оплати праці спонукав позивача на звернення суду про стягнення недоотриманої належної заробітної плати.

Внаслідок порушення умов колективного договору, регіональної та галузевої угоди згідно розрахунку відповідач повинен сплатити недоотриману належну заробітну плати за період з 01.10.2013 по 31.01.2014р. у розмірі 4694,21 грн.

При таких обставинах, у суду не має сумнівів в законності вимог позивача.

На підставі ст.ст. 60,88, 212-215 ЦПК України , ст. ст. 9, 32, 94, 97, 233 КЗпП України, ст. ст. 5, 18 Закону України «Про колективні договори», ст. ст. 11, 15. 22, 36 Закону України «Про оплату праці», положеннями галузевої угоди на 2010 -2012 роки,

Суд

ВИРІШИВ

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з 01.10.2013 року.

Стягнути з «Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» (м. Кремінна, вул. Дзержинського,2а, р/р 2600512440166, банк ПАТ «Укркомунбанк» МФО 304988, Код 20160935) на користь ОСОБА_1 недоотриману належну заробітну плату за період з 01.10.2013 року по 31.01.2014 року у розмірі 4694,21 грн.

Стягнути з «Кремінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» (м. Кремінна, вул. Дзержинського,2а, р/р 2600512440166, банк ПАТ «Укркомунбанк» МФО 304988, Код 20160935) на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Д. Полтавець