Постанова № 37597233, 13.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/45

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

13 березня 2014 року 16:50 № 826/1917/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" (далі - позивач, ТОВ "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1917/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2014 закінчено підготовче провадження у справі № 826/1917/14 і призначено справу до судового розгляду.

Представником позивача 28.02.2014 до відділу документального обігу та контролю суду було подано заяву про зміну предмета позову.

Суд ухвалою від 04.03.2014 повернув вищевказану заяву про зміну предмета позову позивачу у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 106, 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

В судове засідання 04.03.2014 прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 04.03.2014 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 04.03.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38883140) зареєстровано 15.08.2013 державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за № 10691020000030626.

ТОВ "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.02.2013 та перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200145832 (форма № 2-ПДВ) від 01.11.2013 (Т. 1, арк. 9) позивач є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 388831426546).

Позивачем 09.01.2014 при подачі Міндоходів України податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року засобами електронного зв'язку в електронній формі було одержано квитанцію № 1 від 09.01.2014 (Т. 1, арк. 11), в якій було зазначено: "Виявлені помилки: Помилка - ІПН 388831426546, свідоцтво 200145832 не був платником ПДВ на дату подання звіту (09.01.2014). Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ: 12.12.2013".

Згідно витягу з офіційного веб-сайту Міндоходів України (Т. 1, арк. 10) причиною анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, є те, що "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження".

Позивач вважає рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість таким, що прийнято з порушенням законодавства України, тому, на його думку, воно підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Підстави анулювання реєстрації платника ПДВ містяться в пункті 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Цей перелік є вичерпним.

Серед них, зокрема, є підстава, зазначена в пункті «ж», згідно якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як зазначалось вище, на сайті Міндоходів України причиною анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, є внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження.

Відповідно до частини 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Частиною 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Відтак, з аналізу статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вбачається, що існує лише дві підстави для внесення державним реєстратором в ЄДР запису про відсутність підтвердження:

- у разі ненадходження щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу;

- у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Враховуючи наведене, суд вважає доцільним зазначити, що позивач не повинен був направляти державному реєстратору реєстраційну картку, оскільки ТОВ "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" було зареєстровано 15.08.2013, підтвердженням чого є копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. 1, арк. 35 - 40), тобто один рік з моменту реєстрації позивача ще не минув.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази надіслання державним реєстратором поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, позивачу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки позивача, а за твердженням позивача, він не отримував жодних листів від Реєстраційної служби, будь-яких її органів/підрозділів, посадових осіб. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку, що внесення державним реєстратором до ЄДР запису про відсутність підтвердження у зв'язку з ненадходженням щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, реєстраційної картки позивача про підтвердження відомостей про юридичну особу до реєстратора не могло бути причиною анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ.

Стосовно ж можливого надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, внаслідок чого державним реєстратором могло бути внесено до ЄДР запис про відсутність підтвердження, суд зазначає наступне.

Підстави для встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків передбачені розділом 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588).

Так, згідно пункту 12.2 Порядку № 1588 підрозділи органу державної податкової служби стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Докази того, що у позивача наявний податковий борг, або докази того, що позивачем не подавалися у встановлені законом терміни податкові декларації, матеріали справи не містять.

Відповідно до пунктів 12.3 - 12.5 Порядку № 1588 у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Пунктом 12.4 Порядку № 1588 передбачено, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Згідно пункту 12.5 Порядку № 1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 19-ОПП.

Враховуючи наведене, суд вважає доцільним зазначити, що відповідачем не було надано суду жодних доказів здійснення заходів щодо встановлення "фактичного місцезнаходження" позивача.

Разом з тим, позивачем на підтвердження того, що він дійсно знаходиться за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: м. Київ, вул. Куренівська, 15-а, було надано суду копію договору суборенди № 201320/1 від 15.10.2013 з додатками № 1 та № 2 (Т. 1, арк. 12 - 20), укладеного між позивачем (Суборендарем) та товариством з обмеженою відповідальністю «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» (Суборендодавцем), копію довідки ТОВ «БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» від 12.02.2014) та статуту ТОВ "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" (Т. 1, арк. 22 - 34).

Більше того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Т. 1, арк. 39) вбачається, що позивач 15.01.2014 подав державному реєстратору реєстраційну картку із підтвердженням відомостей про юридичну особу, внаслідок чого в ЄДР державним реєстратором було внесено запис про підтвердження таких відомостей.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази надіслання державним реєстратором позивачу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки позивача, яке мало бути надіслане на адресу позивача поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення від органу доходів і зборів про відсутність позивача за місцезнаходженням, а за твердженням позивача, він не отримував жодних листів від Реєстраційної служби, будь-яких її органів/підрозділів, посадових осіб. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави анулювати позивачу свідоцтво платника ПДВ, а тому рішення ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.12.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38883140).

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ-ТУР ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38883140) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова